Коли ми говоримо про посвячення (благословення) певних осіб, що допомагають єпископу, священнику та диякону здійснювати богослужіння, зокрема в служінні Святій Літургії, то найперше згадуємо чини нижчого кліру, які поставляються через хіротесію: читців, співаків та іподияконів. Усі інші, зокрема вівтарники та дзвонарі, окремих чинів посвяти та (або) благословення на сьогодні не мають, усе здійснюється на розсуд правлячого архієрея або настоятеля храму.
Разом з тим, з огляду на те, що вівтарники допомагають духовенству саме в вівтарі, носять стихар, а виконуючі обов’язки іподияконів при архієреї – орар, сучасна відсутність відповідних чинів благословення на подібний послух виглядає досить дивно. Це спонукало нас звернутися до давних монастирських практик, зокрема монастирів Антиохійського та Єрусалимського патріархатів. Виявилося, що чини благословення на виконання певних послухів існували (існують), як і окремий чин освячення стихаря (і орару) для них. Ба більше, частина цих чинів існує в церковнослов’янським перекладі та зміщена в требниках Болгарської і Сербської Православних Церков, звідки потрапила і в деякі російські требники
На наш погляд, випадення певних чинів благословення з церковної практики було викликана тим, що обов’язки допомоги духовенству при здійсненні богослужінь почали виконувати іподиякони, яких поставляв архієрей через хіротесію. Природно, що додаткові чині благословення на виконання окремих послугів іподияконам вже не мели сенсу.
Однак вже в ХІХ ст. ситуація почала змінюватися. Обов’язки вівтарників та дзвонарів почали виконувати миряни. Пізніше, десь з кінця ХІХ ст., мирян, переважно молодих хлопців, почали залучати і до виконання послуху іподияконів. Відповідно миряни почали носити стихар та орар. Природно, що це примусило деякі Православні Церкви повернутися до відновлення старовинних чинів благословення та освячення.
Також з сенсу молитов можна висунути гіпотезу, що під визначенням «вівтарник» підпадали всі, хто виконував будь-які функції в вівтарі під час богослужіння. Але однозначно приписи про це не кажуть. Отже залишається відкритим питання: Чи може людина, яка вже отримала благословення на виконання послуху вівтарника, виконувати послух іподиякона та навпаки.
Мусимо зауважить, що сьогодні немає одностайності в визначенні благословення вівтарників та дзвонарів. Частина богословів вважає ці чини рівнозначними хіротесії читців та співаків, інші – звичайним уніфікованим благословенням, без залучення в нижчий клір. Немає одностайності і в тому, чи дозволено священнику звершувати таке благословення. Але ж більшість приписів каже, що це має право робити і настоятель храму або ігумен монастиря з благословення правлячого архієрея. Також, у чин освячення стихаря для вівтарників, додають освячення орару для мирян, що виконують послух іподияконів.
Також немає загального припису, коли здійснюються ці благословення. Наприклад, у Сербським патріархаті це радять робити перед початком будь-якого богослужіння, а в Болгарської – окремим чином після Божественної Літургії.
На нашу думку, більш доречною є практика благословення перед богослужінням, щоб вівтарник або дзвонар мав змогу відразу почати виконувати свої обов’язки. Тим більше, що в випадку благословення вівтарника, йому вручається стихар.
Нижче, для ознайомлення, ми подаєм історичні чини благословення вівтарника та дзвонаря, а також освячення стихаря та орару для мирян сучасною українською мовою з слов’янських требників.
***
БЛАГОСЛОВЕННЯ НА ВИКОНАННЯ ПОСЛУХИ ВІВТАРНИКА
(Чин поставлення вівтарника, Чин вівтарника)
Священик у єпитрахилі та фелоні виходить на амвон та кличе того, хто буде виконувати послух вівтарника. Той встає перед амвоном схиляючи голову.
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Читець: Амінь.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Трійця, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші, імені Твого ради.
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Читець: Амінь.
Господи, помилуй (12 разів).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого, Бога.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.
Псалом 23
Господня земля і все, що наповнює її, вселенна і всі, що живуть у ній. Він на морях заснував її і на ріках утвердив її. Хто зійде на гору Господню, і хто стане на місці святому Його? Той, у кого невинні руки і чисте серце, хто не марнував на суєту душу свою і не присягався ближньому своєму зрадливо, той матиме благословення від Господа і милість від Бога, Спаса свого. Це рід тих, що шукають Господа, шукають лиця Твого, Боже Яковів. Піднімайте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, — і ввійде Цар слави! Хто є цей Цар слави? Господь кріпкий і сильний, Господь могутній в бою. Піднімайте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, — і ввійде Цар слави! Хто є цей Цар слави? Господь Сил, Він є Цар слави.
Псалом 132
Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді! Як миро на голові, що сходить на бороду, на бороду Ааронову, що сходить на краї одежі його. Як роса єрмонська, що спадає на гори Сионські. Бо там посилає Господь благословення і життя навіки.
(У деяких варіантах, наприклад сербському, додається: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків.)
Алілуя (3).
Диякон: Господу помилимось
Вірні: Господи, помилуй.
Священик (молитва): Господи, Боже наш, Цар всіх і Творця всього, що створив часи і роки, що створив часи і роки, коло святкувань встановив. Глянь на слугу Твого (слуг Твоїх), (ім’я) і благослови послух вівтарника (коли благословення надається і на виконання послуху іподиякона, — «і іподиякона) у храмі Твоєму виконувати. Адже як колись юнак з Євангелія приніс Ісусу Христу, Богу нашому, хліб та рибу, а Ти взявши від нього, поблагословив їх і вчинив чудесне помноження, так і сьогодні він (вони) бажають приносити працю у часі святого служіння Тобі. Подай йому благодать Пресвятого Твого Духа, очищення від страстей згубних, здоров’я тілесне, життя благосне в послуху церковному та приймати долю вірного слуги Твого (слуг Твоїх) милостю та щедротами Єдинородного Сина Твого, що з ним благословенний Ти, з Пресвятим, Милосердним і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Після цього архієрей або священник вручає новому вівтарнику стихар, а коли надається благословення на виконання послуху іподиякона – орар. У деяких приписах зазначається, що окремого благословення вівтарнику на здійснення служіння іподияконом непотрібно.
Коли чин благословення здійснюється перед богослужінням, вівтарники та (або) іподиякони приступають до виконання своїх обов’язки. Коли окремо – відпуст дня.
***
БЛАГОСЛОВЕННЯ НА ВИКОНАННЯ ПОСЛУХИ ДЗВОНАРЯ
(Чин поставлення дзвонаря; Чин дзвонаря)
Священик у єпитрахилі та фелоні виходить на амвон та кличе того, хто буде виконувати послух дзвонаря. Той встає перед амвоном схиляючи голову.
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Читець: Амінь.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Трійця, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші, імені Твого ради.
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Читець: Амінь.
Господи, помилуй (12 разів).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого, Бога.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.
Псалом 150
Хваліть Бога в святих Його, хваліть Його в утвердженні сили Його. Хваліть Його в могутності сили Його; хваліть його за безмежну велич Його. Хваліть Його голосом сурми; хваліть його на арфі і гуслях. Хваліть Його хором під тимпани; хваліть його на струнах і органах. Хваліть Його на органах милозвучних; хваліть Його на органах і зі співами. Все, що дише, нехай хвалить Господа.
Псалом 132
Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді! Як миро на голові, що сходить на бороду, на бороду Ааронову, що сходить на краї одежі його. Як роса єрмонська, що спадає на гори Сионські. Бо там посилає Господь благословення і життя навіки.
(У деяких варіантах, наприклад сербському, додається: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків.)
Алілуя (3).
Диякон: Господу помилимось
Вірні: Господи, помилуй.
Священик (молитва): Господи, Боже наш, Цар всіх і Творця всього, що створив часи і роки, коло святкувань встановив. Глянь на слугу Твого (ім’я) [1] і благослови його послух дзвонаря в храмі Твоєму виконувати [2]. Подай йому благодать Пресвятого Твого Духа, очищення від страстей згубних, здоров’я тілесне, життя благосне в послуху церковному та приймати долю вірного слуги Твого милостю та щедротами Єдинородного Сина Твого, що з ним благословенний Ти, з Пресвятим, Милосердним і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Коли чин благословення здійснюється перед богослужінням, дзвонар приступає до виконання своїх обов’язки. Коли окремо – відпуст дня.
1. Коли послух мусить виконувати жінка, то відповідно змінюється під її стать: «служницю Твою (ім’я) і благослови її…»
2. У деяких варіантах вживається слово «чин»
***
ЧИН ОСВЯЧЕННЯ СТИХАРЯ ДЛЯ ВІВТАРНИКІВ ТА ОРАРУ ДЛЯ ВИКОНУЮЧИХ ОБОВ’ЯЗКИ ІПОДИЯКОНІВ
На аналой покладається (покладаються) стихар та (або) орар. Священик у єпитрахилі починає
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Читець: Амінь.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Трійця, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші, імені Твого ради.
Господи, помилуй (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Читець: Амінь.
Господи, помилуй (12 разів).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого, Бога.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.
Псалом 25
Розсуди мене, Господи, бо я ходив у невинності моїй; на Господа я надіявся і не похитнувся. Випробуй мене, Господи, досліди мене, розпали серце моє і всю істоту мою. Бо милість Твоя перед моїми очима, і я ходив у істині Твоїй. Не сидів я з людьми нечестивими, і з підступними не піду. Я зненавидів збори беззаконників і з нечестивцями не сяду. Умию в невинності руки мої і обійду жертовник Твій, Господи, щоб сповіщати голосом хвали про всі дивні діла Твої. Господи, полюбив я красу дому Твого і місце оселі слави Твоєї. Не погуби з нечестивими душі моєї і життя мого з людьми кровожерними, що руки їхні готові на беззаконня, а правиця їхня повна підкупів. Я ж у непорочності моїй ходжу. Спаси мене, [Господи], і помилуй мене. Нога моя стоїть на дорозі правди. У церквах буду благословляти Тебе, Господи.
Псалом 132
Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді! Як миро на голові, що сходить на бороду, на бороду Ааронову, що сходить на краї одежі його. Як роса єрмонська, що спадає на гори Сионські. Бо там посилає Господь благословення і життя навіки.
(У деяких варіантах, наприклад сербському, додається: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків.)
Диякон: Господу помолимось.
Вірні: Господи, помилуй.
Священик (молитва): Господь Вседержитель, Бог отців наших, Ти сказав через Твій обраний сосуд, апостола Павла, що все створене є добре і ніщо не відкидається, якщо освячується Божественним Твоїм словом і молитвами. Нині смиренно молимось Тобі: милостива зглянься на молитву нашу і на стихар та (коли освячуються разом) орар цей, що створили слуги Твої для здійснення богослужіння в святому Твоєму вівтарі та всякого прославлення пресвятого ім’я Твого, благослови, очисти і освяти, щоб вівтарникам та (або) іподияконам, що облачаються в них, нехай будуть вони на визволення й покров від усякої напасті і спокуси ворожої, на благодогоджання Тобі і на здобуття Твоєї благодаті й милосердя.
Священик (виголос): Бо Ти є Бог милостивий, щедрий і людинолюбний, і Тобі славу возсилаєм з єдинородним Твоїм Сином, і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Мир усім.
Вірні: І духові твоєму.
Диякон: Голови ваші вклоніть перед Господом.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик: Почуй Господи Боже наш молитву слуг Твоїх і ниспошли благословення Твоє на стихар та орар цей і благодаттю Пресвятого Твого Духа, через скроплення водою цією свяченою благослови, і допусти для облачення вівтарника (вівтарників) для здійснення достойного служіння в святим Твоїм вівтарі й для всякого прославлення пресвятого ім’я Твого.
Священик (виголос): Бо Ти єси освячення наше, і Тобі славу возсилаємо з Єдинородним Твоїм Сином і Пресвятим, Благим і Животворчим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Благословляється і освячується стихар (та) орар цей благодаттю Пресвятого Духа, скропленням водою свяченою, в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь
Відпуст дня.
прот. Сергій Горбик, «Православний Духовний Центр ап. Івана Богослова» м. Чернівці.