Моє слово звернене до всіх людей доброї волі, до всіх, хто хоче нас почути, до всіх православних парафіян нашої Церкви в Литві.
Велике лихо прийшло на землю України: там ллється кров і страждають невинні люди. Чесна людина і богобоязливий християнин не може безпристрасно дивитися на те, що відбувається. Голос його совісті волає до Неба, його молитва спрямована до Бога, якому Єдиному належить суд, і перед Яким дадуть відповідь ті, що принесли горе народу України, страждання матерям, сльози рідним та близьким, смерть та руйнування, масове біженство зі своєї країни.
Православні люди Литви з болем серцям сприйняли трагедію народу України. З самого початку військових дій у всіх православних храмах було посилено молитву про якнайшвидше припинення війни, про відновлення миру на землі України.
Позиція Православної Церкви в Литві незмінна – ми рішуче засуджуємо війну Росії проти України та благаємо Бога про її якнайшвидше припинення. Як ви, напевно, вже встигли помітити, у нас із Патріархом Кирилом різні політичні погляди та сприйняття поточних подій. Його політичні висловлювання щодо війни в Україні – це його особиста думка. Ми у Литві з цим не згодні.
Хотілося б тут відверто сказати про те, що ми, православні в Литві, маючи на сьогодні можливість незалежно вирішувати свої внутрішньоцерковні справи, будемо й надалі прагнути ще більшої церковної незалежності, вірячи, що Господь дарує таку свого часу.
Ми живемо у вільній, демократичній країні. Литва – це не Росія. Це інша держава, інше суспільство зі своїм духовно-моральним кліматом. Православні Литви становлять нехай невелику – активних парафіян по всій Литві навряд чи набереться понад три тисячі людей – але невід’ємну частину цього суспільства, і є повноправними громадянами своєї країни, які вільно сповідують традиційну релігію. Наші парафіяни – чесні і скромні люди, які сумлінно багато років трудилися на благо країни Литовської і внесли свій внесок у справу будівництва вільної Литви.
Згадаймо, що понад 30 років тому православні віруючі на чолі з митрополитом Хризостомом, які нині перебувають на спокої, без вагань, рішуче виступили на боці литовського народу, за незалежність його держави. Позиція Православної Церкви залишилася абсолютно незмінною. По іншому і бути не може.
Задаюсь питанням, а чи всі знають про православних ті, що пишуть та розповідають про нас? Чи відвідували вони служби у православних храмах Литви, чи чули, як і про що моляться православні люди? Адже на кожному богослужінні православні моляться за Богом бережену країну нашу Литовську, її владу, воїнство, про весь її народ. А сьогодні – і про припинення цієї кривавої війни, про загиблих воїнів, про воцаріння миру в Україні, про людей, які страждають на землі Української – ми молимося і страждаємо разом з ними!
Що б не відбувалося навколо нас, ми, православні, і далі молитимемося за країну Литовську і народ її, закликаючи на допомогу нашу Небесну Покровительку – Пресвяту Діву Марію, всіх святих землі Литовської, і будемо вірними своїй країні та її народу. Ми зберігатимемо єдність людей, незалежно від їхньої національної та конфесійної приналежності; щиро молитимемося про багатостраждальний народ України і допомагатимемо біженцям, які знайшли притулок на Литовській землі. Збережемо в серцях своїх дух миру та любові!
Великий святитель Іоан Златоуст говорив: «Слава Богу за все!». І ми говоримо сьогодні: слава і подяка Богові за те, що Він послав нам православним таке випробування. Слава і подяка Богові за те, що ми терпимо ганьбу. За все дякуємо Господу Богу, сердечно покладаючись на Його милість і прощення.
МИТРОПОЛІТ ВІЛЕНСЬКИЙ І ЛИТОВСЬКИЙ ІННОКЕНТІЙ
17.03.2022
Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»
Джерело: Православна Церква в Литві