Окремі критики дозволяють собі жінок, які згадані у Святому Письмі, називати «блудницями». Біблія, як твір Духа Святого, має таке право, бо вони є священними символами Біблії. А крім Біблії хто може таке собі дозволити?

Ці священні символи написані для нас як настанови, як приклади, з яких ми можемо яскравіше взяти чесноту для нашого спасіння. Євангеліє від Івана в оповіді про весілля у Кані Галілейській каже, що були посудини для води, які вміщали по дві і по три міри. Це означає, що є люди, які розуміють Святе Письмо алегорично, символічно і містично — хто як здатний проникнути у Святе Письмо.

В священних символах жінок явлено, що одні будуть самі від себе породжувати ідеї (чесноти) і будуть чекати , що вони будуть на найпершому місці у Небі, інші черпають чесноти зі Святого Письма, з Біблії, те, що Дух Святий навчив.

Одна із жінок Святого Письма прагнула народити в шлюбі, виконати шлюбні обов’язки, тобто народити громадянина Неба. Та ще більше від того — щоб її рід продовжувався до приходу Месії і її нащадки бачили лице Месії. Як таку чесноту назвати «блудом»?

Ще інша жінка, яку «критики» називають «блудницею», народила царя — прообраз Ісуса Христа. Господь в ньому зобразив символ Небесного Царства. Самого царя Дух Святий зробив автором чотирьох, якщо не більше, книг Святого Письма. Хто може таких жінок назвати «блудницями»?.. скільки подвижників за прикладом цього символу після гріхопадіння стали світлом для Всесвіту? Сам пророк Давид після гріхопадіння і покаяння став праотцем Месії.

Апостол Петро після зречення повернув собі гідність апостольську. Апостол Павло після гоніння християн стає пастирем. Їх обидвох веде Господь до колодязя живої води, вони самі наситилися і нам залишили і нас привели до джерела живої води. Чи не за тим символом пішов блаженний Августин, Марія Єгипетська, Марія Магдалина, Самарянка? Чи не це найменше гірчичне насіння стає деревом, на якому гніздяться подвижники Неба?

Не будемо розгортати кожну чесноту і кожне застереження, яке Дух Святий подав нам у особах жінок і чоловіків Святого Письма.

Подамо лише ще одну думку. Пророк Єремія пише, що ізраїльтяни так будуть страждати: Бо смерть входить у наші вікна, вдирається у палаци наші, щоб знищити дітей на вулицях, юнаків на площах (Єрем. 9:21). Для християн які проникають у духовний світ, ці слова говорять: стережи свої очі, вуста, слух, бо спокуса ввірветься в духовну твою природу і зруйнує всі твої чесноти, багаторічні надбання.

Чи не про таких «критиків» Святого Письма Ісус Христос каже: Кому ж уподібню рід цей? Він подібний до дітей, що сидять на вулиці і, звертаючись до своїх товаришів, кажуть: ми грали вам на сопілках, та ви не танцювали; ми співали вам жалібних пісень, та ви не ридали. Бо прийшов Іоан, який не їсть, не п’є; і кажуть: біса має. Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, і кажуть: цей чоловік, який любить їсти й пити вино, митарям друг і грішникам. І виправдалась премудрість від синів своїх. Тоді почав Ісус докоряти містам, у яких явлено було найбільше чудес Його, за те, що вони не покаялися. Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вифсаїдо! (Мт. 11:16-21)

Чи не ми є той Хоразин і та Вифсаїда, яких засудив Христос?

Ми маємо право собі витолковувати Святе Письмо за власними примхами. Апостол Юда про таких каже: Такі бувають спокусою на ваших вечерях любови; бенкетуючи з вами, без страху відгодовують себе. Це безводні хмари, що носить вітер; осiннi дерева безплідні, двічі померлi, викорінені; люті морські хвилі, що піняться соромом своїм; зірки блукаючі, яким зберігається морок темряви навіки (Юд. 1:12-13). Котенята сліпі тільки дев’ять днів, а ми, на жаль, – дев’яносто років.

+ Данило, митрополит Чернівецький і Буковинський (ПЦУ)

Джерело – «Православний Духовний Центр апостола Івана Богослова» м.Чернівці