Хто хоче, той може у Святому Письмі спостерегти, що Дух Святий, відносно людини, свою місію предвічної правди засвідчує послідовно, вичерпно, зі всіма перестереженнями, бо перед людиною стоїть тривожна неосяжна вічність. Господь у вічності має мати величне лице, бути виправданим, якщо б такі як ми Його звинувачували в несумлінності і недбайливості, про наше спасіння.

Адам вигнаний з раю і нарікання не має місця, бо Адам був застережений, що є небезпека і згрішив свідомо з халатності і властивої нам, людям, байдужості. Чи не та байдужість сьогодні вбиває і Державу і Церкву? Сам Господь про це каже слово.

1 для вас, священики, ця заповідь: « якщо ви не послухаєтеся і якщо не приймете до серця, щоб воздавати славу імені Моєму, — говорить Господь Саваоф, — то Я пошлю на вас прокляття і прокляну ваші благословення, і вже проклинаю, тому що ви не хочете прикласти до того серця… І ви узнаєте, що Я дав цю заповідь для збереження завіту Мого з Левієм(священиками), — говорить Господь Саваоф. Завіт Мій з ним був завіт життя і миру, і Я дав його йому для страху, і він боявся Мене і благоговів перед ім’ям Моїм. Завіт Мій з ним був завіт життя і миру, Закон істини був на вустах його, і неправди не було на язиці його; у мирі і правді він ходив зі Мною і багатьох відвернув від гріха. Бо вуста священика повинні зберігати знання, і закону шукають з уст його, тому що він вісник Господа Саваофа. Але ви ухилилися з путі цього, для багатьох послужили спокусою у законі, зруйнували завіт Левія, — говорить Господь Саваоф. За те і Я зроблю вас зневаженими і приниженими перед усім народом, оскільки ви не дотримуєтеся шляхів Моїх, лицедієте у ділах закону. Чи не один у всіх нас Отець? Чи не один Бог створив нас? Чому ж ми віроломно чинимо одне проти одного, порушуючи тим завіт батьків наших?» (Мал. 2:6-14).

Ствердженням справедливості Божої є те що історія нам доказує. Через недбальство священиків Старозавітної Церкви народ ізраїльський багато разів терпів неволю, а в кінці загинув. Застереження подані для священиків Старозавітної Церкви повністю мають відношення і до нашої Церкви. Ми повторюємо уже засуджені помилки і свідомо зводимо на себе той самий гнів Божий. В позаминулому столітті священики не виконували гідно волю Божу і тому в минулому столітті Церкву атеїстична влада Росії взяла під ноги. Священики не мали ніяких прав, храми були позакривані, хрести придорожні ламали, збивали, каплиці придорожні руйнували, з храмів робили склади, клуби для гріховної розваги, ламали, палили і довели народ до здичавіння. Чи в цьому столітті ми стали кращі? Молоденький московський священик мене, старшу людину обпльовує, зневажає бо йому подобається путінський фундаменталізм. Отці, протріть очі в майбутнє. Може це милостива воля Божа до України? Коли в Росії стане президент не християнської релігії то Росія перестане бути християнською країною. По що туди пориваєтеся і тягнете народ український. А навіть, як не буде так то чому Україна не може мати своєї Церкви і держави? Отці погане робити розуму багато нетреба. Якщо б Ви так вправно володіли Святим Письмом, як Ви спритно і нагло зневажаєте людей старших і вишукано одурюєте свій народ. Де совість Ваша? Невже Господь не бачить наглості священика? Яке майбутнє будуємо своїм дітям і своєму народові?

Які незбагненні милості Божі, яка довіра найсвятішого Бога до священика, а куди ми звалилися? Священик, це той хто посвятив себе служити Богу. У нас не так як в Старому Завіті Господь назвав священничим покоління Левія і ти, мимо волі народився священиком, а твоя душа не лежить до храму. Ми самі свідомо обрали священство, тобто посвятили себе Богу, зобов’язалися устами нашими виголошувати народові предвічну Божу правду, про велич слави Сотворителя, про Його любов до створіння, Його жертовність, про піднесення людини до величі слави небесної. Зобов’язалися пробуджувати совість людини, стояти на сторожі моралі небесної в громаді, а ми, одні полізли в політику, інші на базар за грошима, а окремі вишукують будь-які чужі помилки і отруюють суспільство. Деяким до вподоби жінки… Отці, а хто краще пекло запустив би в дію якщо не ми? «Горе тим що живуть на землі і на морі! тому що до вас зійшов диявол в сильній лютості, знаючи, що не багато йому залишилося часу» (Откр. 12:12).

Пророк засвідчує звідки походить застереження. І було до мене слово Господнє: «сину людський! виречи слово до синів народу твого і скажи їм: якщо Я на яку-небудь землю наведу меч, і народ тієї землі візьме із середовища свого людину і поставить її у себе стражем; і вона, побачивши меч, який іде на землю, засурмить у трубу і застереже народ; і якщо хто буде слухати голос труби, але не остереже себе, — то, коли меч прийде і захопить його, кров його буде на його голові. Голос труби він чув, але не остеріг себе, кров його на ньому буде; а хто остерігся, той спас життя своє. Якщо ж страж бачив меч, який іде, і не засурмив у трубу, і народ не був застережений, — то, коли прийде меч і візьме у когось із них життя, цей схоплений буде за гріх свій, але кров його стягну від руки стража. І тебе, сину людський, Я поставив стражем дому Ізраїлевого, і ти будеш чути з уст Моїх слово і напоумляти їх від Мене. Коли Я скажу беззаконникові: «беззаконнику! ти смертю помреш», а ти не будеш нічого говорити, щоб застерегти беззаконника від путі його, — то беззаконник той помре за гріх свій, але кров його стягну від руки твоєї. Якщо ж ти застерігав беззаконника від путі його, щоб він навернувся від нього, але він від путі свого не навернувся, — то він помирає за гріх свій, а ти спас душу твою. І ти, сину людський, скажи дому Ізраїлевому: ви говорите так: «злочини наші і гріхи наші на нас, і ми тонемо у них: як же можемо ми жити?» (Єз. 33:6).

Священик, той хто посвятив себе Богу, та не відомо якому богу служить. На жаль появилися священики, які справно налаштувалися з невідомим духом і чудодіють??? Вміють чудесами стороннього духа, з корисливих намірів обманювати народ. Ісус Христос, як Бог творив чудеса, щоб довести народу, що Він Сотворитель. В Старому Завіті не багато пророків творили чудеса, як прообраз чудес, які мав звершувати Ісус Христос. На основі чудес Ісуса Христа чаклуни миряни і священики обманюють народ. Спаситель творив чудеса, щоб людство переконати, що Він Месія. Апостоли творили чудеса, щоб налаштувати Церкву Христову і на цьому чудеса закінчуються. Спаситель застеріг, що злий дух буде творити позірні чуда, щоб людину обманути. Зараз, якщо людина згрішила і втратила мир душі, або злий дух з якоїсь причини неволить людину священик не творить чудеса, а сповідає допомагає людині знайти гріховну помилку, допомагає звільнитися від дії стороннього духа, перепросити Бога і повернути мир в душу. Отак духовно священник лікує. Про позірні чуда застерігає Святе Письмо в книзі Дії апостолів (8:9)., і в книзі Откровення. «Він творить великі знамення, так що й вогонь зводить з неба на землю перед людьми. І чудесами, які дано було йому творити перед звіром, він спокушає, тих, що живуть на землі» (Откр. 13:13). Ісус Христос заслужено докоряє ровесників і нас застерігає: «Я прийшов в ім’я Отця Мого, і не приймаєте Мене; а коли інший прийде в ім’я своє, того приймете. Як ви можете вірувати, коли приймаєте славу один від одного, а слави, яка від Єдиного Бога, не шукаєте?» (Ів. 5:43). Ми дуже хитрі і шукаємо легкого хліба на свою голову.

Невже не чуємо що сказав Господь? Не буде священикам наділу з мирянами, Господь наділ їхній. Що може робити в імені Божому священик, розпусник, двоєженець, базарник, брехун, танцюрист ресторанський, чаклун? Що нам таким Господь Бог зможе запропонувати, в загробному світі, яку місію довірити, якими руками, якими устами зможе такий священик піднести велич Божу, який наділ наш там? Там танців, базарів, ресторанів не буде…

1 Священикам левитам, усьому коліну Левіїному, не буде частини і наділу з Ізраїлем: вони повинні годуватися жертвами Господа і Його частиною; 2 наділу ж не буде йому між братами його: «Сам Господь наділ його, як говорив Він йому» (Втор. 18:1).

Господь приймає дар віруючих, злидні, дестину, а Сам благоволить дати більше ніж ми можемо вмістити. «сказав Господь Аарону: в землі їхній не будеш мати наділу і частки не буде тобі між ними; Я частка твоя і наділ твій серед синів Ізраїлевих; 1а синам Левія, ось, Я дав у наділ десятину з усього, що в Ізраїля, за службу їх…  нехай левити відправляють служби в скинії зібрання і несуть на собі гріх їхній. Це устав вічний у роди ваші» Числ. (18:20-23).

Господь поставляє священиків і наказує їм молитися за грішників, за мирян, і нести на собі гріх їхній. Та ми не дамо священикам десятини, ні на молитву і самі понесемо вину гріха на собі. Які ми, священнослужителі і миряни нерозумні. Не розумні священики бо втрачають подобу слави Божої і десятинодавці, що не дають на молитву. А Господь даровану Господу Богу десятину віддає на користь всіх нас маломудрих…

Про мирян Господь говорить: «Цей народ Я утворив для Себе; він буде звіщати славу Мою. 22 А ти, Якове, не волав до Мене; ти, Ізраїлю, не трудився для Мене… Я не змушував тебе служити Мені хлібним приношенням і не обтяжував тебе фіміамом. Ти не купував Мені запашної трави за срібло і жиром жертв твоїх не насичував Мене; але ти гріхами твоїми утруднював Мене, беззаконнями твоїми обтяжував Мене. Я, Я Сам згладжую злочини твої заради Себе Самого і гріхів твоїх не пом’яну: …  Праотець твій згрішив, і заступники(священики) твої відступили від Мене. За те Я предстоятелей святилища позбавив священства і Якова віддав на закляття й Ізраїля на ганьбу» (Іс. 43:25).

Це Господь зробив з Старозавітною Церквою, те саме робить і з нами.

«Слухайте слово Господнє, сини Ізраїлеві; бо суд у Господа з жителями цієї землі, тому що немає ні істини, ні милосердя, ні Богопізнання на землі. Клятва й обман, убивство і крадійство, і перелюбство вкрай поширилися, і кровопролиття йде за кровопролиттям. За те заплаче земля ця, і знеможуть усі, хто живе на ній, зі звірами польовими і птахами небесними, навіть і риби морські загинуть. Але ніхто не сперечайся, ніхто не викривай іншого; і твій народ — як ті, що сперечаються зі священиком. І ти впадеш удень, і пророк упаде з тобою вночі, і знищу матір твою. Знищений буде народ Мій за нестачу знання: оскільки ти відкинув відання, то і Я відкину тебе від священнодійства переді Мною; і як ти забув закон Бога твого, так і Я забуду дітей твоїх. Чим більше вони примножуються, тим більше грішать проти Мене; славу їхню перетворю на безславність. Гріхами народу Мого годуються вони, і до беззаконня його прагне душа їх. І що буде з народом, те і зі священиком; і покараю його за шляхами його, і воздам йому за ділами його. Будуть їсти, і не наситяться; будуть блудити, і не розмножаться; бо залишили служіння Господу. Блуд, вино і напої заволоділи серцем їх. 12 Народ Мій запитує своє дерево (ідола) і жезл його дає йому відповідь; бо дух блуду ввів їх в оману, і, блудодіючи, вони відступили від Бога свого… Я залишу карати дочок ваших, коли вони блудодіють, і невісток ваших, коли вони перелюбствують, тому що ви самі на боці блудниць і з любодійцями приносите жертви, а темний народ гине» (Ос. 4:1-14).

Чи маємо лице перед Богом священики і миряни, ми ж наче християни української Церкви, але ми на стороні Москви? А що можемо запропонувати народові Божому в час моровиці, яка панує, косить всіх підряд. Ніхто не прохає Бога про помилування. Всі ми великі особистості, маємо лікарів як богів, премудрих політиків, винахідливих науковців… та на жаль немає Бога між нами, священство зневажене? Народ не бачить де його помилка. А ми, священики не стидаємося нашої немочі.

І сказав Господь Аарону: «ти і сини твої і дім батька твого з тобою понесете на собі гріх за недбалість у святилищі; і ти і сини твої з тобою понесете на собі гріх за несправність у священстві вашому. Також і братів твоїх, коліно Левіїне, плем’я батька твого, візьми собі: нехай вони будуть при тобі і служать тобі, а ти і сини твої з тобою будете при скинії одкровення; нехай вони відправляють службу тобі і службу в усій скинії; тільки щоб не приступали до речей святилища і до жертовника, щоб не померти і їм і вам. Нехай вони будуть при тобі і відправляють службу в скинії зібрання, усі роботи по скинії; а сторонній не повинен наближатися до вас. Так відправляйте службу у святилищі і при жертовнику, щоб не було надалі гніву на синів Ізраїлевих; бо братів ваших, левитів, Я взяв від синів Ізраїлевих і дав їх вам, у дар Господу, для відправляння служби при скинії зібрання; і ти і сини твої з тобою пильнуйте священство ваше в усьому, що належить жертовнику і що всередині за завісою, і служіть; вам даю Я в дар службу священства, а сторонній, який приступить, відданий буде на смерть» (Числ. 18:1-7).

В Старому Завіті народ і священики згрішили: «І сказав Господь [Мойсеєві]: прощаю за словом твоїм; але живий Я, [і завжди живе ім’я Моє,] і славою Господньою повна вся земля: усі, які бачили славу Мою і знамення Мої, зроблені Мною в Єгипті й у пустелі, і спокушали Мене вже десять разів і не слухали голосу Мого, не побачать землі, яку Я з клятвою обіцяв батькам їх» (Числ. 14:20-23).

На жаль ми не Богу служимо, а Москві і власним прихотям. Господь наперед побачив негідність нашу і тому послав у Церкві Духа Святого спасати гідних людей. Дух Святий не обмане людину так як священики-зрадники це роблять. Дух Святий не зрадить своєї місії, не піде захищати імперію, не спокуситься на гроші, на пікники… Наша вредність перевершує всяку дозволену міру. Навіть на той випадок що Господь захоче помилувати нащадків наших то куди нас подіне?

Народ ізраїльський зупинився в пустелі Фаран.: « І сказав Господь Мойсеєві: пішли від себе людей, щоб вони видивилися землю Ханаанську, яку Я даю синам Ізраїлевим; по одній людині від покоління батьків їх, пошліть головних з них. І послав їх Мойсей».

Ми теж ішли до незалежної держави і Церкви. Підійшли до її меж. Оглянули що її Господь нам дає, а тоді почали плакати за котлами українського м’яса, яке подавали нам з Москви і захотіли повернутися знову до котлів з м’ясом. Хто там нам буде готувати м’ясо? України, яка подавала нам наше м’ясо через руки Москви в імперії вже немає. Доки плакати, навіщо плакати?

Святе Письмо подає нам живий приклад дії священиків і старанне служіння Богу мирян: «і прийшли до долини Есхол, [і оглянули її,] і зрізали там виноградну гілку з одним гроном ягід, і понесли її на жердині двоє; взяли також гранатових яблук і смокв. І прийшли до Мойсея й Аарона і до всієї громади синів Ізраїлевих у пустелю Фаран, у Кадес, і принесли їм і всій громаді відповідь, і показали їм плоди землі; і розповідали їм і говорили: ми ходили в землю, в яку ти посилав нас; у ній справді тече молоко і мед, і ось плоди її; але народ, що живе на землі тій, сильний, і міста укріплені, дуже великі, і синів Енакових ми бачили там».

Священики і миряни поганили господарного президента і натягнули на себе гнів Божий. «І розпускали недобрі чутки про землю, яку вони оглядали, між синами Ізраїлевими, говорячи: земля, яку проходили ми для огляду, є земля, що поїдає тих, що живуть на ній, і весь народ, який ми бачили на ній, люди високі на зріст; там бачили ми і велетнів, синів Енакових, від велетенського роду; і ми були в очах наших перед ними, як сарана, такими ж були ми й в очах їхніх» (Числ. 13:34).

«І підняла вся громада крик, і плакав народ в [усю] ту ніч; і нарікали на Мойсея та Аарона всі сини Ізраїлеві, і вся громада сказала їм: о, якби ми померли в землі Єгипетській, або померли б у пустелі цій! 3 і для чого Господь веде нас у землю цю, щоб ми впали від меча?… І впали Мойсей й Аарон на обличчя свої перед всім зібранням громади синів Ізраїлевих. І Ісус, син Навина, і Халев, син Ієфонніїн, з тих, які оглядали землю, роздерли одяг свій  і сказали всій громаді синів Ізраїлевих: земля, яку ми проходили для огляду, дуже, дуже добра; якщо Господь милостивий до нас, то введе нас у землю цю і дасть нам її — цю землю, в якій тече молоко і мед; 9 тільки проти Господа не повставайте, бо з нами Господь… І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: 27 доки злій громаді цій нарікати на Мене? ремство синів Ізраїлевих, яким вони нарікають на Мене, Я чую. Скажи їм: живу Я, говорить Господь: як говорили ви вголос Мені, так і зроблю вам;  у пустелі цій упадуть тіла ваші, й усі ви пораховані, скільки вас за кількістю, від двадцяти років і вище, які нарікали на Мене, не ввійдете в землю, на якій Я, піднявши руку Мою, клявся оселити вас, крім Халева, сина Ієфонніїного, та Ісуса, сина Навина; дітей ваших, про яких ви говорили, що вони дістануться у здобич ворогам, Я введу туди, і вони пізнають землю, яку ви знехтували, а ваші трупи упадуть у пустелі цій; а сини ваші будуть кочувати в пустелі сорок років, і будуть нести покарання за блудодійство ваше, доки не загинуть усі тіла ваші в пустелі; за числом сорока днів, в які ви оглядали землю, ви понесете покарання за гріхи ваші сорок років, рік за день, щоб ви пізнали, що означає бути залишеним Мною. Я, Господь, говорю, і так і зроблю з усією цією злою громадою, що повстала проти Мене: в пустелі цій усі вони загинуть і перемруть. І ті, яких посилав Мойсей для огляду землі, і які, повернувшись, підбурили проти нього всю цю громаду, розпускаючи злі чутки про землю, ці, що розпустили злі чутки про землю, померли, будучи ураженими перед Господом; тільки Ісус, син Навина, і Халев, син Ієфонніїн, залишилися живими з тих мужів, які ходили оглядати землю» (Числ.14:38).

Господь не зганьбиться, що обіцяв те виконає, але негідників лукавих відсіє. Та куди нас обманщиків Бог подіне. Ми кричали, Церква не канонічна, а потім Церква стала канонічною. Ніхто не вибачився за свою брехню. Держави не будуємо тільки обкрадаємо і хочемо від держави пільг, облегшення на ціни, а від Бога особливої милості. Ми найкраще вміємо кричати навіть на Господа Бога.

Бог Свою справедливість показав на первосвященику Ілію і його двох синах. Вони були негідні священики і в один день обидва загинули. Від почутого він сам помирає, та ще гірше страждає весь народ (1 Цар. 4:17-18).

Отак Господь поступає з всією громадою, а отак з кожним мирянином окремо.

«Корей, син Іцгара, син Каафів, син Левія, і Дафан і Авирон, сини Елиава, й Авнан, син Фалефа, сини Рувимові, 2 повстали проти Мойсея, і з ними із синів Ізраїлевих двісті п’ятдесят мужів, начальники громади, яких закликали на зібрання, люди вельможні. 3 І зібралися проти Мойсея й Аарона і сказали їм: досить вам; уся громада, усі святі, і серед них Господь! чому ж ви ставите себе вище народу Господнього? 4 Мойсей, почувши це, упав на лице своє 5 і сказав Корею і всім спільникам його, говорячи: завтра покаже Господь, хто Його, і хто святий, щоб наблизити його до Себе; і кого Він обере, того і наблизить до Себе; 6 ось що зробіть: Корей і всі спільники його візьміть собі кадильниці 7 і завтра покладіть у них вогонь і всипите в них куріння перед Господом; і кого обере Господь, той і буде святий. Годі вам, сини Левіїни! 8 І сказав Мойсей Корею: послухайте, сини Левія! 9 невже мало вам того, що Бог Ізраїлів відокремив вас від суспільства Ізраїльського і наблизив вас до Себе, щоб ви виконували служби при скинії Господній і стояли перед громадою [Господньою], щоб служити їй? 10 Він наблизив тебе і з тобою всіх братів твоїх, синів Левія, і ви домагаєтеся ще й священства. 11 Отже, ти й уся твоя громада зібралися проти Господа.

Що Аарон, що ви нарікаєте на нього? «І послав Мойсей покликати Дафана й Авирона, синів Елиава. Але вони сказали: не підемо! хіба мало того, що ти вивів нас із землі, в якій тече молоко і мед, щоб погубити нас у пустелі? і ти ще хочеш панувати над нами! чи привів ти нас у землю, де тече молоко і мед, і чи дав нам у володіння поля і виноградники? очі людей цих ти хочеш засліпити? не підемо! Мойсей дуже засмутився і сказав Господу: не звертай погляду Твого на приношення їхні; я не взяв у жодного з них осла і не зробив зла жодному з них. І сказав Мойсей Корею: завтра ти й уся громада твоя будьте перед лицем Господа, ти, вони й Аарон; 17 і візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть у них куріння, і принесіть перед лице Господнє кожен свою кадильницю, двісті п’ятдесят кадильниць; ти й Аарон, кожен свою кадильницю. І взяв кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і всипали в них куріння, і стали при вході у скинію зібрання; також і Мойсей і Аарон. І зібрав проти них Корей усю громаду до входу в скинію зібрання. І з’явилася слава Господня всій громаді. І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: 21 відокремтеся від громади цієї, і Я знищу їх умить. Вони ж упали на лиця свої і сказали: Боже, Боже духів усякої плоті! одна людина згрішила, і Ти гніваєшся на всю громаду? і сказав Господь Мойсеєві, говорячи:  скажи громаді: відступіть з усіх боків від житла Корея, Дафана й Авирона. І встав Мойсей, і пішов до Дафана й Авирона, і за ним пішли старійшини Ізраїлеві. І сказав громаді: відійдіть від наметів нечестивих людей цих, і не доторкайтеся ні до чого, що належить їм, щоб не загинути вам [разом] у всіх гріхах їхніх. І відійшли вони з усіх боків від житла Корея, Дафана й Авирона; а Дафан і Авирон вийшли і стояли біля дверей наметів своїх з дружинами своїми і синами своїми і з малими дітьми своїми. І сказав Мойсей: з цього довідаєтеся, що Господь послав мене робити всі діла ці, не за своєю волею [я роблю це]: якщо вони помруть, як помирають усі люди, і спостигне таке покарання, яке спостигає всіх людей, то не Господь послав мене; а якщо Господь сотворить надзвичайне, і земля розверзне вуста свої і поглине їх [і доми їх і намети їх] і усе, що в них, і вони живими зійдуть у пекло, то знайте, що люди ці знехтували Господа. Лиш тільки він сказав слова ці, розсілася земля під ними; і розверзла земля вуста свої, і поглинула їх і доми їх, і всіх людей Кореєвих і все майно; і зійшли вони з усім, що належало їм, живими в пекло, і покрила їх земля, і загинули вони із середовища громади. І всі ізраїльтяни, які були навколо них, побігли волаючи, щоб, говорили вони, і нас не поглинула земля. І вийшов вогонь від Господа і пожер тих двісті п’ятдесят мужів, що принесли куріння… На другий день уся громада синів Ізраїлевих нарікала на Мойсея й Аарона і говорила: ви умертвили народ Господній. І коли зібралася громада проти Мойсея й Аарона, вони обернулися до скинії зібрання, і ось, хмара покрила її, і з’явилася слава Господня. І прийшов Мойсей і Аарон до скинії зібрання. …4 І сказав Господь Мойсеєві [й Аарону], говорячи: відстороніться від громади цієї, і Я знищу їх умить. Але вони впали на лиця свої.  І сказав Мойсей Аарону: візьми кадильницю і поклади в неї вогню з жертовника і всип куріння, і неси швидше до громади і заступи їх, тому що вийшов гнів від Господа, [і] почалось ураження. І взяв Аарон, як сказав Мойсей, і побіг у середовище громади, і ось, уже почалось ураження в народі. І він поклав куріння і заступив народ; став він між мертвими й живими, й ураження припинилося. І померло від ураження чотирнадцять тисяч сімсот чоловік, крім померлих у справі Кореєвій. І повернувся Аарон до Мойсея, до входу в скинію зібрання, після того, як ураження припинилося» (Числ. гл. 16).

«І сказав мені Господь: [Я говорив тобі один і другий раз:] бачу Я народ цей, ось він народ жорстокосердий; не утримуй Мене, і Я знищу їх, і зітру ім’я їх з піднебесної… і бачив я (Мойсей), що ви згрішили проти Господа, Бога вашого, зробили собі відлитого тельця, швидко ухилилися від путі, якої [триматися] заповів вам Господь; і взяв я обидві скрижалі, і кинув їх з обох рук своїх, і розбив їх перед очима вашими. І [вдруге] упавши перед Господом, молився я, як раніше, сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив, за всі гріхи ваші, якими ви згрішили, зробивши зло в очах Господа [Бога вашого] і роздратувавши Його; бо я страшився гніву і лютості, якими Господь прогнівався на вас і хотів погубити вас. І послухав мене Господь і цього разу. І на Аарона дуже прогнівався Господь і хотів погубити його; але я молився й за Аарона в той час. Гріх же ваш, який ви зробили, — тельця я взяв, спалив його у вогні, розбив його і всього стер до того, що він став дрібним, як порох, і я кинув порох цей у потік, що тече з гори (Втор. 9:13-21).

Доки ми будемо гнівити Господа Бога? Нам якось байдуже Господь. Нам треба помститися ближньому, а Господь не хоче бути катом на наше замовлення, ми хочемо у сауну, а Господь не схвалює, ми хочемо машини виняткової, а небо не дає грошей…

Пандемія дана це вже кінець, чи тільки початок гніву Божого. А хто з нас хоче бути кращим?

+ Данило, митрополит Чернівецький і Буковинський (ПЦУ)