Останнім часом ми спостерігаємо бурхливу активність антицерковних кіл, які розгорнули чи не найбільший наступ на Українське Православ’я. Ця війна проти Церкви Христової ведеться різноманітними заходами, зокрема і через дискредитацію архієреїв та священиків, яких спробують представити такими собі «сріблолюбцями», яких не цікавіть нічого крім накопичування власних статків. Звичайно, ми не будемо стверджувати, що таких у Православної Церкви України немає, бо Церква Земна – це живи люди, які часом мають ті самі загани, як і решта суспільства. Але, як і решта суспільства, духовенство має право на захист власної гідності, право на правдиве висвітлення свого приватного життя, у тому числі – майнових питань. Бо в іншому випадку, як на перший погляд здається правдива інформація, може зробитися реальним наклепом, який кидає тінь на всю Церкву.

Отже, одним з таких інформаційних ресурсів, який на перший погляд здається цілком нейтрально-правдивим, є проект «Золото Церкви, мирський погляд на церковні гроші». Ретельно приховав своїх власників та редакторів, цей сайт виставляє на загальний огляд «багатство духовенства», яке взяте з відкритих державних реєстрів. При цьому організатори навіть не спробують щось з’ясувати у тих (чи про тих), чиї майнові статки виносяться на загал або навпаки звістки про майно яких відсутнє в реєстрах. Ми спробували провести невелику перевірку інформації, адже дехто з архієреїв ПЦУ, вказаних на цьому ресурсі як «супербагатії», нам добре знайомій. Першим на наше прохання пояснити ситуацію, відгукнувся один з найстаріших архієреїв ПЦУ, митрополит Чернівецький і Буковинський Данило (Ковальчук).

Довідка: митрополит Данила (Михайло Степанович Ковальчук) народився 15 травня 1949, с.Голинь, Івано-Франківська область). У 1963 р. закінчив восьмирічну школу, вчився у вечірній школі (11 класів), працюючи водночас у Калуському ремонтно-дорожньому відділі Брошнівського деревообробного комбінату, а в 1970 вступив на денне відділення Московської Духовної Семінарії. Після прийняття сану в 1972 перейшов на заочну форму навчання, закінчивши семінарію 1976.

28 квітня 1990 одним з перших кліриків РПЦ прийняв сан єпископа в УАПЦ з титулом «Чернівецький і Буковинський». Хіротонію звершили єпископи Василій (Боднарчук), Іоан (Боднарчук) та Андрій (Абрамчук). Був учасником Об’єднавчого собору УПЦ 25 червня 1992 року як єпископ Чернівецький і Буковинський.

З 16 грудня 1992 року — архієпископ Чернівецький і Буковинський УПЦ КП, а 20 вересня 1994 року піднесений у сан митрополита. За його єпископства в єпархії збудовано до п’яти десятків храмів. Серед них — два монастирі, у Шипинцях і Васловівцях. З 15 грудня 2018 р. – архієрей Православної Церкви України.

За своє служіння Україні відзначені державними нагородами: Орденом «За заслуги» 3 ступеня (2006 р.) та Орденом «князя Ярослава Мудрого» 5 ступеня (2008 р.).

Пряма мова Високопреосвященного митрополита Данила:

Казав Ісус Христос, що Ви будучи злі, випадково можете добре переказати чиєсь. Все це, що Ви вище сказали є майже правда.

Про моє майно скажу Вам сам особисто.

У с. Васловівці я мав ділянку, яку подарувала Церкві в моїй особі стариця Катерина, племінниця блаженної пам’яті святителя Євгена (Гакмана). На цій ділянці ледве влазив храм монастиря Преображення Господнього. Це ділянка, де була садиба митрополита Євгена. Її я передав Церкві, написавши дарчу. Наступну ділянку Церква купила, здається на моє ім’я. А якщо сказати іншими словами, то заради потреби Церкви, честі митрополита Євгена я відважився використати моє ім’я. Ділянки отримав і як годиться подарував їх Ісусу Христу в честь Його Преображення. Тоді у вузькому колі була усмішка, яка не набула широкого розповсюдження: митрополит будує монастир для митрополита. Тепер тут побудований жіночий монастир на честь Преображення Господнього. Іншого майна у с. Васловівці не було і, як Ви чуєте, немає. Воно стало майном Ісуса Христа.

Друга ділянка в с. Голинь. На цій площі буде чотири, а може й п’ять ділянок. Я багато разів просив сільську раду, а вони мені відпускали по п’ять, десять, тридцять соток. Колись греко-католики войовничі вигнали родину зі сільського храму, не було родині де ні похрестити дитину, ні шлюб взяти, ні похоронити. Тоді ми взяли ці невжитки, урочище. Це була батьківська земля. Ми відважилися побудувати там будь-що, щоб обслужити родину. Скажу, що не тільки я, а ми з родиною цю землю подарували Пресвятій Богородиці і Вона є власницею даної ділянки. На цій ділянці будується чоловічий монастир в честь Благовіщення Пресвятої Богородиці. Нині родина і всі, кого вигнали греко-католики з храму, і  хто захотів приєднатися до благородної справи, – будівництва монастиря, мають де похрестити, помолитися і вдоволити всі свої духовні потреби.

Третя ділянка у с. Голинь. Це є батьківська спадщина: хата і город. Вибачте, але й це майно мені вже не належить. Я лишився єдиний спадкоємець, а вік мене переконує, що мені вже не довго, і я подарував цю ділянку зі всіма будовами родині. Нехай користуються.

Моє майно – це все те, що Господь Ісус Христос і Богородиця поклали у мені. І то не моє, а Господнє. Я ним користуюся. Мабуть, як властиво людям, не вдячний Богу, а користуюся. Не вмію присвятити те, що мені Бог дав, Богові на славу. Це моя вина.

Щодо іншого майна, дорогі наклепники, дозвольте я використаю стару радянську усмішку:

В колгоспі народилося п’ять поросят. Правління колгоспу каже, що це не добре такий давати звіт у Москву, бо замало. Допишімо ще п’ять і це буде нормально. І дописали. У Москві поглянули і кажуть: добре, є що поділити. Двоє поросят для Куби, двоє для Афганістану, а одне для Москви, а п’ять їм все-таки лишиться. Ось так багатіли колгоспи у радянський час. Дорогі наклепники, все що було реально, не можу Вам подарувати, бо воно вже має своїх власників – Ісуса Христа, Богородицю і когось там з родини. А все решту майно, про яке Ви засвідчили, заберіть будь ласка собі. Ключі в дверях, а документи в квартирі на столі. Усе на Вас чекає уже давно. Погляньте як Ви розбагатіли в одну мить. Усе таки Ви не покривджені. До того майна ще Ви набули титул наклепника і гріх, а може й стали штатним слугою злого духа. Застерігаю Вас, благаю не залиште оце майно, надбане Вами, своїм дітям чи онукам. Приступайте і покутуйте свою вину, бо їм прийдеться туго, буде їм сумно жити….

Підготоване: «Православний Центр св. Івана Богослова»

PS. Ми готови надати слова й іншим архієреям ПЦУ, яких незаслужено було ображено антицерковними ресурсами.