1 У дванадцяти племенах Ізраїлю був Йоаким, дуже багатий чоловік, який приносив подвійні дари Богові, говорячи: Нехай буде від багатства мого всьому народові, а мені на відпущення на милосердя Господеві.
2 Настав великий Господній день, коли Ізраїлеві сини приносили дари свої.
3 І виступив проти нього (Йоакима) Рувим, сказавши: Не можна тобі приносити дари першому, бо ти не створив потомства Ізраїлю.
4 І засмутився дуже Йоаким, і став дивитися родовід дванадцять племен народу, кажучи: Шукаю в дванадцяти племенах Ізраїлю, чи не я один не дав потомства Ізраїлю.
5 І, дослідивши, з’ясував, що всі праведники залишили потомство Ізраїлю.
6 Згадав він і про Авраама, як у останні дні його Бог дарував йому сина Ісака.
7 І стало гірко стало Йоакимові, і не пішов він до дружини своєї, а пішов у пустелю, поставив там свій намет і постив сорок днів і сорок ночей, говорячи: Не ввійду ні на їжу, ні на пиття, аж поки не зійде до мене Господь, І буде мені їжею та питтям молитва.
Глава ІІ
1 А дружина його Анна плакала плачом і риданням плакала, говорячи: Оплачу я вдовство своє, оплачу мою бездітність.
2 Та ось настав великий Господній день, і сказала їй Юдіф, служниця її: Доки ти будеш терзати душу свою?
3 Бо настав великий Господній день, і не можна тобі плакати.
4 Візьми головну пов’язку, яку дала мені пані за роботу: не личить мені носити її, бо я слуга, а пов’язка несе знак царственості.
5 Анна відповіла: Відійди від мене, не робитиму я цього: Господь принизив мене.
6 Чи не спокусник навіяв тобі прийти, щоб і я вчинила гріх разом із тобою?
7 І відповіла Юдіф: Навіщо я буду вмовляти тебе?
8 Господь закрив твоє лоно, щоб у тебе не було потомства в Ізраїлі.
9 І засмутилася дуже Анна, але зняла одежу свою, прикрасила свою голову, одягла вбрання і пішла в сад, гуляючи близько дев’ятої години, і побачила лавр, і сіла під ним і почала молитися Господу, говорячи: Бог батьків моїх, благослови мене і вислухай молитву мою, як благословив Ти Сару і дав їй сина Ісака.
Глава ІІІ
1 Піднявши очі до неба, побачила на дереві гніздо горобця і стала плакати, говорячи: Горе мені, хто породив мене?
2 Яке лоно справило мене на світ?
3 Бо я стала прокляттям у Ізраїлевих синів, і з осміянням мене відлучили від храму.
4 Горе мені, кому я подібна?
5 Не подібна я до птахів небесних, бо й птахи небесні мають потомство у Тебе, Господи.
6 Не подібна я й до безсловесних тварин, бо й тварі безсловесні мають нащадків в Тебе, Господи.
7 Не подібна я до цих вод, бо й води приносять плоди в Тебе, Господи.
8 Горе мені, кому я подібна?
9 Не подібна я й до землі, бо земля приносить за часом плоди і благословляє Тебе, Господи.
Глава ІV
1 І став Ангел Господній перед нею, і сказав: Анно, Анно, Господь прислухався до молитви твоєї, ти зачнеш і народиш, і про потомство твоє говоритимуть у всьому світі.
2 І сказала Ганна: Живий Господь, Бог мій!
3 Якщо я народжу дитину чоловічої чи жіночої статі, віддам її в дарунок Господеві моєму, і вона буде служити Йому все своє життя.
4 І прийшли вісника два, та й сказали до неї: Чоловік твій, Йоаким, йде зі своїми стадами, бо Ангел явився до нього і сповістив: Йоаким, Йоаким, Бог прислухався до молитви твоєї.
5 Іди звідси, бо жінка твоя Анна зачне в лоні своєму.
6 І пішов Йоаким, і наказав своїм пастухам, сказавши: Приведіть десять агнців чистих без плям, будуть вони для Господа, Бога мого, і приведіть мені дванадцять молодих телят, і будуть вони для жерців та старших, і сто козенят для всього народу.
7 І ось Йоаким підійшов зі своїми стадами, і Анна, що стояла біля брами, побачила Йоакима, що йшов, і, підбігла, і обійняла його, і сказала: Знаю тепер, що Господь благословив мене: будучи вдовою, я тепер не вдова, будучи безплідною, я тепер зачну!
8 І залишився того дня Яків у своєму домі.
Глава V
1 Вранці він поніс свої дари, говорячи: Якщо Господь змилостивився до мене, то золота пластина жреця покаже мені.
2 І приніс Йоаким свої дари, і пильно дивився на пластину, що підійшли до жертовника Господнього, і не побачив гріха в собі.
3 І сказав Йоаким: Тепер я знаю, що Господь милосердився до мене, і відпустив мені всі гріхи, і вийшов із храму, виправданий, і пішов до дому свого.
4 Тим часом минулі місяці, і Анна в дев’ятий місяць народила і запитала бабцю-повитуху: Кого я народила?
5 Відповіла та: Доньку.
6 І сказала Ганна: Здійнялася душа моя цього дня, і поклала Донечку.
7 Як минуло днів, Анна одужала і дала груди дитині, і назвала її Марія.
Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»