ПОСЛАННЯ ПОСТІЙНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ЄПИСКОПІВ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ: 29 РІЧНИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву, та всім вірним дітям Української Православної Церкви в Діаспорі і в Україні.

Високопреподобні і преподобні отці! Дорогі брати і сестри!

ХРИСТОС ПОСЕРЕД НАС!

Коли ми споглянемо на 29 річницю Незалежності України, ми дивимось очима сьогодення, що зараз коїться у східній Україні і можливо задумуємось, чи ця незалежність є стійкою, коли існує постійний стрес від іноземних атак та спроби зруйнувати стабільність нації приводять до великих втрат людського життя, майна та безпеки. А найбільше, від цих атак проявляється недовіра до уряду країни, котрий міг би бути достатньо сильним, щоб сумлінно та наполегливо підтримувати морально громадян України, щоб “тримали цю віру”, що Бог ніколи не залишав і ніколи не покине їх. Не все ще втрачено.

Протягом цих двадцяти дев’ятіґи років, ми страждали від багатьох викликів, які загрожували продовженню цієї незалежності. Це був лише глибокий і великий прояв волі громадян нації, щоб всі ці загрози були призупинені. Це надзвичайно складний шлях, протягом якого надія продовжує утримувати усе, і що розвиваючі кроки з встановленням демократії, заснованої на законі, незабаром примусять політичні процеси та їх послідовників поставити людей та націю перед особистими планами та бажанням самозабезпечення.

Україна та її люди зазнавали набагато більші пригнічення, репресії та придушення, більшість з яких походили із цього ж самого джерела, що й зараз – від сусіда, що пояснює свої дії загарбання захистом своїх громадян чи відновлення своєї слави — всі види “націоналізму”. Коли українці вживають ту ж саму термінологію захищаючи своїх громадян та незалежність — то їх називають нацистами чи фашистами чи ще гірше.

Світ на кінець почав бачити лукавство Путіна (бо він це робить не сам) 21 століття котрий притримується мети, методів та жорстокості своїх предків із 19-го і 20-го століть. Світ мусить бути об’єднаний у визначенні як від цього відступити та зупинити ці сили раз і назавжди. Це буде нашою молитвою під час святкування 29-ої річниці Незалежності України.

Ми звертаємось до всіх громадян України – тих, котрі живуть в Україні та поза її межами, – щоб були сильні у вірі. Згадаємо, що навіть після самих пригнічених подій – як Голодомор – Україна піднялася з попелу як міфологічний Фенікс і стала сильнішою та направленою на дорогу своєї незалежності. Зараз не час займатися людожерським розсіченням суспільства та політики. Тепер час, щоб на колінах просити Божого захисту та проводу. Тепер настав час для створення сильного уряду, який з усіма його силами, включно з військовими силами, будуть підтримані громадянами України.

Кожна країна світу за часи історії перейшла через те, що Україна проходить свої перші 29 років незалежності. Уряд та люди зі всіх кутків Українського суспільства, відклавши всі егоїстичні бажання та плани, повинні дійти до своєї ідентичності, що зможе протистояти любим атакам проти неї. Молитвою єпископів, духовенства та вірних Української Православної Церкви Діаспори є щоб наші брати і сестри по всій Україні мали терпіння побачити плоди своєї віри та відданості.

Благословення Господнє нехай буде з усіма Вами!

З архипастирським благословенням,

 † ЮРІЙ, Митрополит Української Православної Церкви Канади
† АНТОНІЙ, Митрополит Української Православної Церкви США і в Діаспорі
† ЄРЕМІЯ, Архиєпископ Української Православної Єпархії Бразилії та Південної Америки

† ДАНИЇЛ, Архиєпископ Української Православної Церкви США та Західної Європи

† ІЛАРІОН, Єпископ Української Православної Церкви Канади
† АНДРІЙ, Єпископ Української Православної Церкви Канади