Великий піст – особливий час церковного року, насичений постовими, не притаманними в продовж року богослужіннями, більшість яких звершуються тільки в цей період церковного року. Великий піст складається з двох головних частин: Чотиридесятниці — 40-денного посту, і Страсної седмиці. Якщо Чотиридесятниця присвячена переважно нашому покаянню й духовному відновленню, то під час Страсної седмиці увага віруючих зосереджена вже не на собі (не на боротьбі зі своїми пристрастями), а на найголовніших подіях у земному житті Сина Божого — останніх днях Його перебування в Єрусалимі, Тайній Вечері, зраді, суді, розп’ятті й смерті.

Отже, Чотиридесятниця починається з понеділка першої седмиці посту й закінчується в п’ятницю шостої седмиці. Перша великопісна служба відбувається вже ввечері в Прощену неділю. На цій вечірні вже звучать великопісні розспіви, а наприкінці служби відбувається «чин прощення»: священнослужителі й парафіяни просять прощення один в одного, щоб увійти в майбутній піст вільними від образ і отримати прощення своїх гріхів від Господа. Протягом усього Великого посту в будні Євхаристія не звершується. Виключення робиться тільки для Великого Четверга й Благовіщення, якщо воно припаде на цей період. Великопісні буденні служби — довші за звичайні, вони пронизані настроєм «світлого суму», за словами прот. Олександра Шмемана. За кожною службою читається великопісна молитва преподобного Єфрема Сирина із трьома або (частіше) шістнадцятьма поклонами. На часах читаються кафізми й співаються спеціальні «тропарі часу», у яких час дня співвідноситься з подіями історії спасіння: зішестя Святого Духа у 3-й час, розп’яття Спасителя на Хресті у час 6-й і Його смерті у 9-й час. На буденних утренях стихословляться біблійні пісні, а крім звичайних канонів святим, пам’ять яких припадає на даний день, співаються великопісні трипіснці — канони, що складаються із трьох пісень. Від цих канонів дістала назву й великопісна богослужбова книга — Тріодь, тобто «трипіснець». Що суботи замість трипіснця співається чотирипіснець — канон, що складається з 6, 7, 8 і 9-ї пісень. На вечірні читаються дві паремії: із книг Буття й Приповістей. Ще одна паремія — із книги Ісаї — читається на 6-му часі. Увечері у великопісні будні звершується велике повечір’я замість звичайного малого. З понеділка по четвер на першій седмиці на повечір’ї звершується Великий покаянний канон св. Андрія Критського — один із шедеврів православної церковної гімнографії. Цей же канон, але вже не частинами, а повністю, входить до складу так званого «Маріїного стояння» — утрені четверга п’ятої седмиці, присвяченої пам’яті преподобної Марії Єгипетської. Хоча під час Великого посту з понеділка по п’ятницю Євхаристія не звершується, люди мають можливість причащатися на літургії Ранішеосвячених Дарів. Святі Дари для здійснення такої літургії освячуються в недільні дні. Спочатку літургія Ранішеосвячених Дарів призначалася для всіх неєвхаристичних днів Великого посту, тепер же вона звершується у середу і п’ятницю, а також у дні Винайдення глави Іоана Предтечі, 40-ка мучеників Севастійських, якщо вони припадуть на будній день, у четвер 5-ї седмиці й у Великі Понеділок, Вівторок і Середу. Літургія ця побудована на основі вечірні, і піст у дні її служіння, за задумом, повинен бути особливо тривалий — до вечора, тобто до часу причастя. У суботу впродовж Великого посту звершується літургія свт. Іоана Золотоустого, а у неділю — свт. Василя Великого. Виключення становить 6-а неділя Великого посту — свято Входу Господнього в Єрусалим, коли звершується літургія Золотоустого.

+ Іоасаф (Василиків),

митрополит Івано-Франківський і Галицький (ПЦУ)