Пам’ять 20 червня / 3 липня

Святитель Мина відомий, як один з перших київських архіпастирів, які продовжили благодатну справу свідчення Православної віри в Полоцькому князівстві – першої білоруської держави.

На жаль, імена перших Полоцьких єпископів невідомі. Літописці згадують про єпископа Никифора, який в 1104 році став наступником київського митрополита Єфрема. Однак, роки житія єпископа Никифора невідомі.

Першим Полоцьким єпископом, про якого маємо точне датоване літописне свідоцтво, вважається святитель Мина. Єпископ цей з давніх часів шанується Церквою. Однак докладного Житія святителя не зберіглося. Війни з Московією та католицьки гоніння на Православну віру не пощадили рукописних сторінок …

Народився святий Мина, за деякими припущеннями, в самому Полоцьку або його околицях. Тут, ймовірно, пройшло його дитинство і почалося духовне подвижництво. І тут же добросердий юнак був навчений Святому Письму. Прагнення до служіння Господу привело його в Києво-Печерський монастир, відомий в ті часи по всій Київській Русі благочестям своїх ченців. У цій знаменитій обителі він і прийняв постриг з ім’ям Мина.

У 1105 році святитель Мина був зведений в сан єпископа Полоцького. Це зазначено в Лаврентийському літопису: «Томъ же літа [1105] постави Мину [в] Полотьску, декабря въ 13 день». Кафедральним храмом святителя став знаменитий Полоцький собор на честь святої Софії, Премудрості Божої.

Єпископ Мина сприяв своїм подвижницьким життям і служінням поширенню віри Христової на білоруських землях: просвіщався народ, зводилися церкви і влаштовувалися монастирі на Полотчині. Святитель, як і інші Полоцькі владики, користувався високим авторитетом серед народу, брав діяльну участь у справах Полоцького князівства і Київській митрополії. Так, в 1115 році він брав участь в урочистому перенесенні чесних мощів святих мучеників Бориса і Гліба до Києва.

Багато уваги владика Мина приділяв вихованню в законах Добротолюбія священнослужителів і віруючих. Ймовірно, під духовним омофором святого Мини зросла в вірі дочка Полоцького князя Георгія Всеславича Прадслава – майбутня преподобна Єфросинія, ігуменя Полоцька.

Земне життя святителя Мини закінчилася влітку 1116 року. Як зазначено в Воскресенському літопису: «Того же літа [1116] преставился Мина епископъ Полотскiй, iюня 20».

Невідомо, де спочивають мощі святителя Мини. Точно невідомо також і те, коли він був канонізований. Припускають, що його прославляння відбулося не відразу, а десь у кінці ХІІ ст., оскільки автор Житіє преподобної Єфросинії Полоцької нічого не говорить про нього як святителя. Але згадка про святителя міститься в Києво-Печерському Патерику.

Тропар святителю Мині, єпископу Полоцькому, глас 1

Київських подвижників гідний спадкоємця, / престолом Полоцької Софії звеличений, / місту і людям є помічником єси, / святитель наш Мина. / Слава Тому, хто тобі благодать дарував, / слава Тому, хто прославив тебе вінком святительським, / Слава Спасителю Богу, що тобою діє.

Кондак святителю Мині, єпископу Полоцькому, глас 4

Чернецтва київського прослава, / чистотою, як сонце, засяяв єси, / усе життя Христу віддав, / хрест святительський прийняв і православну віру людям полоцьким ніс славно, / через це вшанований вінком святості від Бога, / чудесами твоїми всіх здівував. / Молимо тебе, святитель Мина, / молитвами твоїми від бід позбав нас, та співаємо тобі: / Радуйся, отче Мина, міста Полоцька похвала і ствердження.