Будемо жити разом кілька тижнів – і ти почнеш дорікати мені, а я тобі, ми побачимо все те, що з ввічливості так добре приховували.

Досягнення сімейного щастя і спокою – величезна праця. Ні з ким з нас просто не буде.

Ось ти одружився. Захоплення і перше кохання пройшли, і через три місяці розкривається вже справжній характер. І бачиш те, що є в людині насправді. Відкриваєш скриньку і розумієш: «Ось воно». І поверненню це не підлягає, ми вже відійшли від каси.

Помічаєш тепер характер своєї людини, її дивацтва, впертість і примхи, про які навіть не підозрював. Якось одна людина, проживши в шлюбі 10 років, мені сказала: «Я брав не цю жінку! Одружився з іншою. Як вона так змінилася?» І я відповів їй «Дозволь мені відкрити тобі одну таємницю. Дружина твоя говорить те ж саме про тебе. І вона не за тебе виходила. Тому що і ти був іншим 10 років тому, а зараз змінився».

Людина змінюється в шлюбі. Вірніше, не змінюється, але оголює справжній характер, який до цього не проявлявся явно. При перших зустрічах і в перший час він був не виражений. Проблеми виявляються, коли ми зустрічаємося і живемо разом. Ось живемо ми разом два-три тижні – і ти почнеш дорікати мені, а я тобі, ми побачимо все те, що з ввічливості так добре приховували.

Притирання один до одного – найскладніший досвід, тому що у всіх нас є кути і ми схожі на камені. Камені на узбережжі постійно обтесуються хвилями. Це безперервний процес. Він триває роками. І що отримуємо в результаті тривалого тесанням? Гальку.

Галька, стверджують геологи, була твердим каменем з багатьма кутами. Від постійного тертя вона стала галькою. Це ж і ти відчуваєш в шлюбі. Стаєш галькою. Зм’якшувати. Вирівнювати і знаходиш гнучкість. Особливо коли тобі вже 70 і більше! Тоді вже все в порядку! Але справа в тому, що початок процесу припадає на молодість.

Одна жінка, яка сповідується у мене на протязі вже декількох років, останнім часом стала якоюсь дуже спокійною. Я сказав їй: «Радий за ваш духовний ріст. Отримали користь». Вона відповіла: «Отче, я нічого не робила. Справа не у віці. Я втомилася сваритися. Постаріла. Мій чоловік теж постарів. Лінуємося кричати вже один на одного. В останні місяці він став погано чути. Поставив протез. Я розмовляю з ним, він розуміє, але чітко не відповідає. Я кажу йому, мовляв, ти не продовжуй, я не розумію, що ти хочеш сказати! Включи телевізор, подивимося щось, залишимо розмови!»

Я думав, що вона свідомо змінилася, зробивши подвиг. А її змінила … старість!

архімандрит Андрій (Конанос)

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»