«Радуйся, Ліствице Небесна, що нею зійде Бог. Радуйся, Бога невмістимого Вмістилище. Радуйся Одушевленний Раю, що зростив нам цвіт Нетління».

Сьогодні, улюблені во Христі брати і сестри, коли Свята Православна Церква оспівує Преславне Благовіщення Архангела Гавриїла Пречистій і Преблагословенній Діві Марії. Наше серце б’ється як джерело, і з нього витікають ріки живі, сповненні трепетного почуття любові і благоговіння перед цим, чистим як ранкова роса, проникливим, як Божа мудрість, поглядом, повним миру і благочестя.

Сповнився час і ліствиці, яку бачив у видінні патріарх Яків, торкнулась небес – і зійшла Благодать Божа через Благовіщення. Людство, яке занепадало у холодному і темному лабіринті, побачило світло, відчуло, що збувається обітниця дана Богом ще у раю, де Він сказав: «Насіння жінки зітре голову змія».

І ось небеса торжествують, порушуються закони природи, бо те, що сказав Ісая, натхненний Святим Духом, збулося сьогодні. «Ось Діва зачне і породить Сина і породить Сина і дадуть Йому Ім’я Емануїл, що означає: з нами Бог!». Бог, Який сказав Єві: «В болях будеш народжувати дітей» тепер змінює цей біль на радість, яку приносить Діві Ангел кажучи: «Радуйся Благодатная Господь з Тобою. Благословенна Ти між жінками».

Блаженний Феофілакт Болгарський говорить: «Відкриймо очі, бо Назарет, означає – освячення, й насправді освятився сьогодні, бо чоловік Божий, Архангел Гавриїл, явився своїй Володарці – Маріам, що звістити Їй тайну Господню». Вона ж,  затривожилася від цих слів, та й почала роздумувати, що б могло означати це привітання.

Від слів небесного посланця Вона стривожилася тому, що в Її душі зустрілись Її благочестиве смирення, Її внутрішній спокій і дівство з таким великим возвеличенням. Тривога могла збільшитись і від слів сказаних Архангелом: «Благословенна Ти між жінками». Не сказав, що благословенна між дівами, чи людьми, а між жінками. І цими словами привідкрив Їй тайну, що і Їй належить бути матір’ю.

Діва Марія почала роздумувати, яку тайну несуть у собі ці слова, яку волю Божу Їй звіщають? І не лише тривога, але й деякий священний страх увійшов у Її душу. Тому Архангел сказав до Неї: «Не бійся Маріє, бо Ти знайшла благодать у Бога! І ось Ти зачнеш у лоні своїм, і Сина породиш, і даси Йому ім’я Ісус». Марія ж ревнуючи про чистоту і святість дівства, але переповнена смиренням і покорою, звертається до Святого благовістителя із запитанням: «Як же це станеться коли Я мужа не знаю?». У цих словах немає сумніву, немає невірства. «Це запитання – говорить блаженний Феофілакт – виражає не сумнів, а бажання пізнати образ Божий, тому слова Її сповнені глибокого смирення і благочестивої покори. І промовив у відповідь до Неї ангел: «Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього огорне Тебе, і Той, що народиться, буде Син Божий!»

Ось світло! Ось – образ! На який дивлячись духовними очима, бачимо незбагненний лик Святої Тройці – який відкрився людям у тайні Боговтілення.

Із слів ангела, ми розуміємо, що Боговтілення відбувається силою згори: силою Всевишнього Бога Отця, нашестям Святого Духа, волею Самого Предвічного Сина Божого, Котрий приймає, як храм – лоно Пренепорочної Чистої Діви. Вся блага звістка Архангела присвячена Боговтіленню, явленню Бога в тілі в людському образі – Сина Божого обіцяного Спасителя.

Отже, тайна Благовіщення Пресвятої Діви Марії про Боговтілення містила в собі тайну участі у цьому Боговтіленні всіх Трьох Іпостасей Божества. Так Єдиносущна і нероздільна Свята Тройця виявила тайну своєї участі в  найпершому і головному таїнстві нашого спасіння.

Звістивши Пресвятій Діві волю Божу, ангел чекав відповіді – згоди Діви на слова його благовістя, Її внутрішнього, сокровенного прийняття Божої волі, чекав Її власного волевиявлення. Чекав… бо воля Божа ніколи не силує людську волю. Господь завжди чекає від людини добровільного кроку назустріч, чекає внутрішнього і щирого бажання виконати Його волю.

І Пречиста Діва відповідає: Я раба Господня; нехай буде мені згідно з словом Твоїм!». Ця відповідь несла у собі зміст добровільного рішення виконати волю Божу, від усього серця послужити Богові почуттями, волею, розумом та всім своїм єством. «Тоді, – каже євангеліст – відійшов від Неї Ангел».

Це велике і незбагненне за своєю внутрішньою суттю таїнство сьогодні святкує Свята Православна Церква, називаючи його святом Благовіщення Пресвятій Богородиці. Зміст цього свята коротко відкриває його тропар у якому говориться: «Сьогодні початок нашого спасіння і виявлення предвічної таємниці: Син Божий Сином Діви стає і Гавриїл про благодать благовістить. Тому і ми з ним до Богородиці взиваймо. Радуйся Благодатна, Господь з Тобою» (Тропар свята).

свящ. Іван Голуб, викладач ЛПБА УПЦ КП