«У сучасної Вавилонської вежі чотири стіни. Одна – наука, друга – промисловість, третя – політика, четверта – самолюбство»

***

Вавилонська вежа! Ви читали у Святому Письмі про Вавилонську вежу? Виразка на обличчі землі! Ця виразка виникла на людстві, яке вже пережило потоп. Якщо до потопу люди були аморальні, то після потопу стали безбожниками. Чи бачне таке? Як таке могло статися, що забули Бога нащадки Ноя?

Ной був єдиним, кого Бог врятував від потопу за його віру та благочестя. Невже покарання Боже потопом не принесло нащадкам Ноя ніякої користі? Декому принесло. Завжди знайдуться праведники Землі. Але більшості – ні. Саме ця більшість і вирішила збудувати вежу до небес, щоб прославитися. «І сказали вони: Побудуємо собі місто та вежу заввишки до небес, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по лиці всієї землі» (Бут. 11:4).

Ось що це означає. Слова: «Побудуємо собі місто» — означає те, що хотіли вони все своє життя — і приватне, і громадське — влаштувати без Бога та благословення Божого. Слова: «Вежу висотою до небес» означає те, що хотіли зробити це наперекір Богу небесному, про Якого вони знали, але в силу Якого вірили менше, ніж у власну. Слова: «Зробимо собі ім’я» означає те, що хотіли прославитися серед людей, щоб люди дивувалися і поклонялися не Богу небесному, а їм, як богам. Слова: «Перш ніж розсіємося по обличчю всієї землі» — означає те, що хотіли влаштувати своє життя тільки за своєю волею і за своїми планами, незважаючи на волю Божу і Задум Його. Одним словом, все — на славу свою, і все — наперекір Богу.

Якщо хочете знати, як виглядали нащадки праведного Ноя, які так скоро стали самолюбними боговідступниками, поверніться зі Сходу на Захід та подивіться на сучасну Вавилонську вежу. Вона неподалік вас. Як у спонуканні до будівництва, так і в меті його — подібність до збігу зведення тієї, азіатської Вавилонської вежі та сучасної, європейської. Відпад від Бога – причина недуги і давніх, і сучасних будівельників. Заохочування і в тих, і в інших — особиста і національна слава, виклик Богові та всім, хто вірує в Бога. А мета – зробити себе богами і влаштувати все людське життя за людськими планами та розрахунками, без допомоги Творця неба та землі, і без дослідження волі та Задуму Його.

У сучасної Вавилонської вежі чотири стіни. Одна – наука, друга – промисловість, третя – політика, четверта – самолюбство.

Усі чотири не освячені і не благословенні. Усі — богопротивні. Усі — всупереч і всупереч Йому. Тому стіни ці чорні, як ніч, без місяця і зірок, ніби живуть у вежі темряви, яким темрява миліша за світло. З якого боку не зайдіть — усюди вас зустрічає ворожнеча та божевілля.

З боку науки чутні такі вигадки та байки про світ та про людину, такі лайки та сварки, що ви швидше поспішайте до іншої стіни.

Але якщо ви опинитеся перед стіною промисловості, і тут зустрінуть вас ті самі дурість і ворожнеча. Дурість — у надвиробництві нікому не потрібних речей і ворожнеча через роботу та винагороду за неї. Від почутого у вас заболить голова.

Коли прийдете до стіни політики — знову дурість та ворожнеча. У зловмисних хитрощах політиків, які намагаються висунути свою партію за рахунок інших і звеличити свій народ, пригнічуючи сусідній, кожен прагне власного воскресіння над чужою труною, до власного щастя на чужому горі. Про ворожнечу між політиками й говорити нема чого. Про неї свідчать сотні вагонів паперу, який щодня перекладається на газети, наповнені самохваленням, лицемірством та лайкою політиків.

Нарешті, якщо опинитеся біля четвертої стіни, самолюбства, знайдете все те саме — божевілля та ворожнечу. Бо самолюбство саме по собі і є найстрашнішим божевіллям і причиною нескінченних сварок між людьми і народами. Тут вас зустріне самолюбство всіх мастей — особисте, громадське, промислове та політичне, партійне та національне. Темрява без проблиску світла. Ворожнеча без кінця та краю. Тому і все життя в цій новій вавилонській вежі — життя без просвіту, без радості, без сенсу, без кохання. Неможливо втримати крик: «Утікайте з цієї, Богом залишеної, проклятої землі!».

Першу Вавилонську вежу будівельники не змогли добудувати. Не допустив це Господь. Змішав мови, і перестали розуміти одне одного. Тому вони кинули роботу і розсіялися по всьому світу. Так вирішив Господь. Так відбулася воля Божа, а не воля обмежених розумом і похмурих людей, нащадків праведного Ноя.

Невже не бачите, браття, що Господь змішав мови будівельників нової Вавилонської вежі? Ніхто нікого не розуміє. Кожен лише себе виправдовує, а іншого засуджує. Кожен повстав на Христа та на ближнього. Чи встоїть такий град? Чи може така вежа досягти небес?

Ніколи! І вежа звалиться! І град спорожніє! Божа воля вершиться, а не людська. І коли Бог попустить, піднімуться всі народи світу, прийдуть і зруйнують її вщент. І так само, як увесь світ сміється, і, читаючи про будівництво першої Вавилонської вежі, каже: «Мали приклад свого праотця Ноя праведного, але його шляхом не пішли!» — так само будуть сміятися майбутні покоління з народів, будівельників нашої Вавилонської вежі, і говорити: «Мали приклад Христа і праотців, Євангеліє і Церква, але відступили від них, повернулися до них спиною і пішли стопами будівельників першої Вавилонської вежі. І вразив їх Господь. І винищив». Богу слава і хвала на віки віків! Амінь.

святитель Миколай Сербський

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»

Джерело: Πατερικά