В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
Якщо хочеш досконалим бути продай майно твоє і роздай убогим, тоді будеш мати скарб на небі. Свята Церква сьогодні до нашої побожної уваги подає Євангеліє, як людина прагне здобути високе місце у небі після смерті, але прив’язана до земного і дочасного, а про вічне немає уяви.
Що таке досконалість, якою хотів заволодіти багатий юнак?
Досконалість, у Старому Завіті, так подається – будьте досконалі, як Господь Бог досконалий є. Христос те саме каже, тільки більш конкретно. Христос Спаситель сам Бог. Він удосконалює людську природу у своїй особі, щоб і вона набула рівня досконалості божественної. Таку досконалість набула Пречиста Діва Марія. Якби вона не набула такої досконалості, то Син Божий не міг би вселитися у її пречисте досконале лоно. Такої досконалості набували Авраам, Енох, Ной. Така досконалість перекреслює смерть. Енох не помер, бо набув святості і здатність жити вічно. Кожному з нас варто наслідувати Еноха. Ілля також набув святості і не мав потреби помирати на землі. Чесноти набуті ним на землі перевершили неминучість смерті. Людина перейшла з одного життя в інше. Пречиста Діва Марія теж заснула для цього світу, щоб перейти в інший світ життя вічного.
Таку досконалість Господь Бог і для нас запропонував. Як її здобути? Премудрий Сирах каже, хто хоче будувати життя у Бозі той зможе, якщо кликатиме Бога всім своїм серцем і розумом. Бо каже Святе Письмо – без премудрості Божої життя досконалого не побудуєш. Продовжує Сирах – є рід праведних, які з покоління у покоління передають праведність, шанобливість до Бога, і такі стають прикладом для дітей, внуків і правнуків. Їх ім’я згадують, їх чеснотами навчають. Це набуті чесноти передаються з покоління у покоління. Премудрий Сирах наче бачив рід від Авраама до Ісуса Христа, коли з покоління у покоління передавалася святість, праведність, якої не посоромився Христос. Досконалості набували й представники народу ханаанського. Господь Бог не вибирає за походженням крові, а за чеснотами.
Чесноти, це є перша досконалість. Апостол Павло говорить, що він трудився на ниві христовій. Зробив більше за всіх інших апостолів. Якщо апостоли просвічували християнською вірою одну країну, то апостол Павло до двох десятків країн просвітив вірою Христовою. Але й каже –«не я просвітив, а благодать Божа, яка зі мною». Благодать Божа з нами працює, якщо ми прагнемо цього, якщо ми дотримуємося закону моралі Божої, якщо ми перебуваємо в чеснотах. Тоді благодать Божа перебуває з нами і робить нашими руками великі справи.
Хто не може бути досконалим? Діти перелюбників не зможуть набути досконалої святості. У Старому Завіті до третього і десятого покоління не дозволяли таким дітям ходити до храму Господнього. Господь Бог відкриває наскільки батьківське зло шкодить нащадкам набути досконалість у Бога, щоб стати на перше місце.
Апостольські постанови кажуть, що коли допотопне людство стало злим, то Ной отримав благодать спасіння, бо був досконалим у Бога. 120 років необхідно було Ноєві, щоб побудувати ковчег. Це була велика споруда, яка вмістила усе потрібне, щоб продовжити життя після потопу. Інший приклад. На небі постала війна добрих і злих ангелів. Добрі ангели не розділили пекла зі злими ангелами. Господь Бог дуже справедливий. Про злих ангелів говорить пророк Ісая – як ти найдосконаліше створіння був поставлений над усіма, і ти упав у прірву пекла, і підстилом тобі черв і покровом тобі черв. Так і людині Господь Бог дає право набути досконалість, але не дає як дав Демниці, Новуходоносору, якому було дано дар підготувати все для приходу Месії.
А людям дає Бог право набути досконалість. Господар зібрав великий урожай, на кілька років забезпечив собі безтурботне життя і задоволений тим, що буде їсти і пити, а про Бога забув. Забув він про те, що може його чекати, якщо віддатися матеріальному, а не духовному. Можна себе знапастити. У сьогоднішній притчі Господь каже – якщо ти хочеш бути досконалим, іди продай майно своє і роздай убогим. Хто хоче мати Бога, той мусить усе земне відкинути від себе, бо там де є така прив’язаність – до майна, дарів, коханих, дітей, досконалість не осягнути. Якщо ми будемо з святістю промовляти ім’я Боже, така людина починає багатіти у Бога. Але й отримує від Отця Небесного випробування. Ті, що вчора здавалися приятелями стають ворогами, бо не всім подобається той, хто живе з Богом. Тільки та людина перемагає усе це, якщо не оглядається ні нащо, не шкодує ні за чим. Це для всіх приклад незалежно від стану і місця в суспільстві – жити з Богом і для Бога, користуватися божественними дарами як основою чистоти духовності людини.
Господь Бог кого хоче прославляє, але маємо зазнати випробування, хочемо цього чи ні. Бог стежить за тим, що ми робимо, як ми реагуємо на наших ворогів, не тільки в особі інших людей, а нашими ворогами є наші ж недоліки, похоті. Тоді Господь Бог виносить судження про наших синів і правнуків.
Набуваймо силою досконалість йдучи на життєві подвиги, відмовляючись від земних спокус та вивищення матеріальних речей над духовними. Непотрібно нам мільйонів, а потрібен розум і мудрість і сила волі, щоб не опоганюватись цими мільйонами.
Нехай Господь Бог дасть нам сили набути досконалості. Хто має такі сили нехай йде в монастир, щоб відректися від всього земного і самого себе. Благодать Божа прийме нас і буде вести всюди. Амінь
+ Данило, митрополит Чернівецький і Буковинський (ПЦУ)