Рим. 15:13
Незважаючи на те, що Христос жив серед людей, ділив з ними хліб і житло, для євангелістів і перших християн Ісус залишався реальністю, не просто великою людиною, а Божественною реальністю – Господом. Земне життя Ісуса Христа, за Євангелієм, є справжнім людським життям. Воно має свій початок і свій кінець. Ніщо людське не чуже Ісусу. Він радіє, як і ми, він потребує відпочинку і прагне спокою. Він вчить, проповідує, наставляє і, як ніхто інший, проникає у внутрішній світ своїх слухачів. Він трудиться і бореться, як і ми. Він живе і страждає, як і усі ми. Ісус – не тільки людина, а й духовна їжа.
Але, з іншого боку, Ісус говорить: «Прийдіть до Мене, всі струджені й обтяжені, і Я заспокою вас і знайдете спокій душам вашим» (Мт. 11:28 – 29). Уся велич цих слів полягає в тому, що людина може у Ньому, мати те, що може дати тільки один Бог. «Кожному із нас дана благодать у міру дару Христового» (Еф. 4:7), та чи ми завжди використовуємо духовні дари так, як заповів нам Творець? Людина може досягнути будь-якої мети, справа за її вибором і, що головне, усвідомленим вибором. Господь створив нас за образом і подобою Своєю, дав нам право вибору, але й «усиновив нас через Ісуса» (Еф. 1:5). Людина може все, не може тільки одного – зупинити час. Час і простір, як і наші душі, належать Творцю. Бог не підлягає законам часу, а Сам є Володарем часу і майбутнього. Більшість людей вірить, що з воскресінням Ісуса Христа народився світ, повний нових можливостей, до яких належить і те, що люди після смерті «оживуть для життя вічного».
Але на превеликий жаль, є багато людей які шукають правди в релігіях інших народів. Багато з них легковажно шукає можливості зазирнути у своє майбутнє за допомогою ворожбитів і екстрасенсів і за їхньою допомогою надіється також вирішити всі свої проблеми. Ісус Христос призиває нас зупинитися, оглянутися, відкинути від себе неправдиві запаморочення які ведуть до загибелі і навернутися на шлях який веде в царські врата, у врата Життя, яке Святе Письмо називає Царством Небесним. Щоб навернути людей, Ісус Христос проповідуючи і наставляючи допомагав людям змінювати себе. Тому, імпульси, які Христос посилав людям, були настільки сильними, що не тільки якась окремо взята людина, а людство, котре живе і в наші дні, увірувало в Живого Бога. Ісус Христос як сонце світить для всіх і несе Своє тепло грішнику і праведнику, кожній людині.
+ Іоасаф (Василиків),
митрополит Івано-Франківський і Галицький