В кожне своє свято дорогі браття і сестри, Свята Церква прославляє Пречисту Богоматір. Все преславно і неосяжно в житті Богородиці. Славне і дивне Її зачаття, преславне Її різдво, чудесне і неосяжне Її входження у Святеє Святих. Воно перевищує не тільки людський розум, але і Ангельський, це оспівує свята Церква у святкових піснеспівах.
Промислом Божим в Святій Православній Церкві збереглося Святе Передання, яке розповідає, що Пресвята Діва в трьохрічному віці, для виконання обітниці, даної праведними батьками при Її зачатті, з великою урочистістю, в супроводі дівчат, котрі тримали запалені свічі, була приведена в Єрусалимський храм.
Коли Свята Діва Марія наблизилася до храму, назустріч Їй вийшов первосвященик Захарій. Він побачив на юній дівчинці особливу Божу благодать, увівши Її у Святеє Святих храму, куди лише один раз в рік, у день очищення, мав право входити тільки первосвященик.
Введення юної Отроковиці у Святеє Святих храму було таке незвичайне, що «Ангели входження Пречистої бачачи, здивувалися, як Діва входить у Святеє Святих» (канон свята 9 пісня). Безплотні сили здивувалися великій тайні Божественного Домобудівництва.
Святеє Святих, вже тоді не мало Ковчегу Завіту, і було зовсім порожнє, і цим якби свідчило про закінчення підзаконних часів.
Приведена в храм Богоотроковиця залишалася в ньому до того часу, поки не була заручена з праведним Йосифом. Пречиста Діва перебувала в храмі, де Промисел Божий підготовляв Її до Богоматеринства. Вона готувалася вмістити Невмістимого, стати Одушевленним Кивотом Нового Завіту, котрому належало вміщати в Собі не камінні скрижалі з писаним Законом, а Самого Законодавця.
Сьогодні духоносний храм великого Царя до храму Божого приводиться, щоб приготувати Себе, як оселю Йому (стихира на утрені після 50 псалма). Входженням у храм Богоотроковиця відійшла від гріховності світу, наблизилася до світу Ангельського, щоб стати «Чеснійшою від Херувимів і незрівнянно Славнійшою від Серафимів», Одушевленним Кивотом Закону Божого.
Введення Приснодіви у храм є найбільшою подією не тільки в житті Пресвятої Діви, але і всього людства, бо знаходиться на межі Старого і Нового Завітів «Сьогодні всі краї осяяла радісна весна, освітлюючи благодаттю і розумом душі наші, щоб у велике свято Богородиці втіху ми одержали» (Тропар 7 пісні канону). «В храмі Божому Діва ясно з’являється і про Христа всім сповіщає…» (Тропар свята).
Вона передвіщає Того, Хто простягнув руки Свої на хресті за гріхи людей. Того, Хто прийде примирити людину з Богом, Того, Хто спасе обтяжених гріхами (Лк.1.77). Заповіді Старого і Нового Завітів дані одним і тим же Законодавцем.
Старий Завіт підготовляючи шлях Сонцю Правди, піддав людей, що не примирилися з Богом, покаранню. А з приходом у світ Христа котрий примирив людей з Богом, людині дається не тільки відпущення гріхів, але і виправдання і освячення благодаттю Святого Духа, котра виводить людину із рабського стану і приводить до великої гідності синів Божих які стають у Христі «новим творінням» (Ін.1.12; Гал.3.4-6; 6.15).
«Словом Єви вказано дерево, через котре Адам вигнаний із раю, а слово, що родилося від Діви, явило Хрест через котрий розбійник замість Адама введений в рай» (Твори І. Золотоустого т.6. с.699).
Перебуваючи в храмі в постійній молитві, в повному відреченні від гріховного світу, Пресвята Діва стала Одушевленим Храмом втіленого Бога Слова. Вона показала Собою досконалий зразок святого подвижницького життя, котре нагадувало всім нам про велику гідність людини, покликаної бути храмом Святого Духа (1Кор.3.16).
Своїм життям Пресвята Діва вчить нас, що вірою, смиренням, працею і постійним пам’ятанням про Бога кожен християнин може стати оселею Господа, храмом Святого Духа.
Стараймося уподібнитися до Пресвятої Діви Марії в Її ревному прагненні до благочестя. Стараймося вправлятися добрим подвигом віри, триматися вічного життя для котрого ми покликані (1Тим.6.12). Наслідуймо і ми Її приклад, випрошуючи допомоги Божої в безперестанній молитві, будемо досягати успіхів «у правді, благочесті, вірі, любові, терпінні, лагідності» (1Тим.6.11) і нехай в цьому нам допомагає сама Богоотроковиця, Яка сьогодні вводиться в храм Божий «виховуватися для Господа».
Перебуваючи завжди в молитві і храмі Божому, вона збирала неоціненний вінець у вічності. Будемо ж і ми старатися якнайчастіше відвідувати святий храм, щоб молитвою і покаянням очистити храм своєї душі, і зробити її гідною оселею Святого Духа і нехай цього сподобить нас Господь, молитвами Своєї Пречистої Матері.
свящ. Іван Голуб. викладач ЛПБА УПЦ КП