«Пресвятая Богородице спаси нас».

Дорогі браття і сестри кожен з нас знає, якщо скривдити дитину вона шукає захисту у своєї матері. Дитя відчуває, що ніхто так не любить і не втішить як рідна мати. Так само і віруючі люди зі всіма своїми скорботами і потребами звертаються до Матері Небесної – Божої Матері, Заступниці засмучених. Вони пам’ятають Її обіцянку апостолам і всім християнам дану Нею на смертнім ложі: «Я не залишу вас, але завжди буду просити за вас Сина Свого і вашого Бога – Я буду вашою Покровителькою і Заступницею».

Вона сповнила Свою обіцянку. Сьогодні Свята Церква пригадує нам велике благодійство Божої Матері до православних Християн – Її з’явлення у Влахернському храмі. Це було в 910 році коли місто Константинополь належало християнам. Восени цього року, як говорить нам передання і підтверджує Візантійський історик Зонара. На Константинополь нападали варвари, які припливли до міста на кораблях. Вийшовши на берег вони оточили місто і вимагали щоб місто здалося. Довго продовжувалася облога міста, почався голод і хвороби, які остаточно виснажили захисників Константинополя. Здавалося, що вже не було ніякого спасіння і тільки смерть очікувала їх. Вірні зібралися у Влахернському храмі де зберігалася риза Богоматері та здійснили там всенічну відправу. Гаряче молилися віруючі. Серед них знаходився і святий Андрій Христа ради юродивий, зі своїм учнем Єпіфанієм. Під час молитви святий Андрій несподівано глянув догори і перед його очима з’явилося захоплююче видовище, він ясно побачив під куполом в повітрі Божу Матір з багатьма ангелами та святими, Яка молилася до Свого Сина і Бога та покривала, всіх хто були в храмі Чесним Своїм Омофором.

Це видіння означало, що молитва тих людей, котрі знаходилися в храмі була вислухана і що їх захищає сама Божа Мати. До ранку піднявся сильний вітер, який поступово перейшов у бурю-ураган, що порозкидав і порозбивав ворожі кораблі. Ті які знаходилися на березі та тримали в облозі місто залишилися без підтримки і перелякалися. Обложені скориставшись цим і піднесенні цим дивним видінням вийшли із-за стін міста і розбили ворога.

В пам’ять цього заступництва Божої Матері, через 250 років, Православна Церква встановила свято – Покров Пресвятої Богородиці, як щирій Заступниці християнського роду і Молитвениці за мир. Віра в заступництво Божої Матері та Її Покров, який простягається над усіма грішниками які є в світі, займає центральне місце, як в житті святого Андрія, так і в самому богослужінні свята. Як сонячний промінчик проникає ця віра у всі перекази в яких говориться, що Богомати відійшла у світ допомагати людям. В цьому переказі показується переконаність, що по відході з Влахернської Церкви, Богомати залишала благодать цим людям які там перебували. Покров Божої Матері не є окремим проявом Її благодатної допомоги, але складає сутність Її відношення до всього світу. Вона і сьогодні стоїть у Церкві із ликами святих невидимо молиться за нас Богові.

Якщо дорогі браття і сестри нас перемагають біди і напасті прибігаймо до Милосердної Заступниці. Вона Покровителька світу, за нашими молитвами охороняє нас від тисячі бід і визволить нас від неминучої смерті. Вона як Божа Мати, вища за всіх святих, Чеснійша від Херувимів, і незрівнянно Славнійша від Серафимів, через Свою благодать Вона є перша за всіх після Ісуса Христа в Царстві Божому, Провідниця до спасіння. Вона перша роздає благодать всім хто Її шукає, звертається в молитвах до Неї. Вона підносить наші недостойні молитви до Небесного престолу Всевишнього. Вона просвічує наш розум і лікує наші серця, робить чистими і благодатними наші молитви Своїми тілесними очима ми не бачимо Божої Матері, як Її бачили святий Андрій та Єпіфаній, але ми можемо відчувати в своєму серці Її наближеність до нас у нашому храмі. Кожний хто щиро молиться і взиває до Пресвятої Діви Марії, не може не відчувати в своєму серці теплоти і радості від того, що наша Молитвениця і Заступниця є завжди близько коло нас. Ця духовна радість і ця  теплота є наслідком того, що наша Мати Небесна – Пресвята Діва сьогодні стоїть в храмі і молиться за нас Богу.

Дорогі браття і сестри, давайте гаряче молитися до Матері Божої, щоб Вона випросила в свого Сина і нашого Господа Ісуса Христа, щоб Він дарував мир у світі, щоб ми могли жити в любові та злагоді один до одного. Отже закличмо сьогодні до Матері Божої, яка невидимо присутня між нами тут у цьому Божому храмі: «Всім корисне даруй і всіх спаси Богородице Діво, Ти бо єси Божественний Покров рабам Твоїм».

Свящ. Іван Голуб. викладач ЛПБА УПЦ КП