«В пам’ять вічну буде праведник» – так сказав, дорогі брати і сестри, в Старому Завіті премудрий Соломон (Прем. 5:15). І це так. Є імена, котрі не стирає в пам’яті людей навіть час. Поки існує світ, вони – в серцях віруючих. Незабутні імена святих угодників Божих, серед котрих сяє ім’я великого святителя і чудотворця Миколая, архієпископа Мирликійського.
Багатьох славних святителів знає історія Церкви Христової, багато з них зараховані до лику святих, але одним із найбільш шанованих є святитель Миколай – великий молитвеник і заступник за всіх скривджених, незмінний помічник для тих хто знаходиться в небезпеках. Його ім’я з великим благоговінням призиває весь християнський світ. Його знають і шанують мусульмани, євреї, язичники. Його шанують у всіх кінцях землі. Він свята людина, всіх країн і народів. Він – «зірка», що своїм сяйвом освітлює вселенну, дарує їй радість. Він швидко вислуховує вбогих, і є «потіхою всіх скорботних». Церква присвятила пам’яті Святителя один із днів тижня – четвер, а також у церковному календарі є й інші дні коли прославляється ім’я святителя Миколая.
Чим же ж пояснюється така любов віруючих до великого Святителя Христового? Його прославляють за непохитну віру і життя по вірі, за його любов до скорботних, за співчуття і милосердя, за заступництво перед Богом за те, що він ніколи не залишає тих хто звертається до нього з вірою і любов’ю.
Ім’я великого святителя і чудотворця Миколая в перекладі з грецької означає «переможець людей, переможець народів». «За іменем твоїм таке і життя твоє» – співаємо ми на всеношній, бо святитель воістину отримав перемогу пробудивши в серцях народів любов і багатовікове шанування не жорстокою силою кривавої зброї, не силою власного примусу, а співчутливою дієвою любов’ю, котра підкорює людей. Цю перемогу його любові сповідує Свята Церква співаючи йому від лиця всіх людей: «Ми отче Миколаю, переможені твоєю любов’ю взиваємо до тебе: Радуйся Миколаю, великий Чудотворче». Святитель Миколай прославлений Богом і людьми, панує в наших серцях.
Все життя Святителя – безперервний подвиг любові та співчуття до людей. Він виконав завіт святого апостола Павла – бути всім для всіх (1Кор.9,22). Для хворих він був цілителем, тим хто плаче потіхою, тим хто бідує допомогою, для сиріт батьком, захисником для всіх у будь-якій потребі. Не чекаючи прохань про допомогу, він сам розшукував тих хто потребує допомоги. Ось під покровом нічної тишини, уникаючи свідків і похвал, він щедрою і таємною милостинею спасає добре ім’я трьох нещасних сестер – дівчат і їх збіднілого батька, що хотів з відчаю віддати своїх дочок на шлях розпусти. Коли несправедливо були осуджені на смерть троє його парафіян, він поспішив до місця страти, щоб вирвати меч із рук ката. А коли був винесений несправедливий присуд царським воєводам, Святитель звернувся до царя, щоб врятувати невинних людей. Відомий випадок, коли молитва святителя втихомирила бурю і врятувала мореплавців.
Святителя Миколая називають «правилом віри». Свою віру він мужньо засвідчив сповідницьким терпінням. Будучи полум’яним захисником Православ’я, він підтвердив чистоту своєї віри на 1-му Вселенському Соборі (325р.), гаряче викривши лжевчення Арія.
Він не залишив після себе богословських праць, бо богословствував ділами свого життя, осяяними любов’ю до людей. Його життя – самовіддана, спів страждаюча любов, котра за словами апостола, милосердиться, не підноситься, не гордує, не шукає свого, не радіє неправді, а спів радіє істині і ніколи не минає (1Кор. 13:4-8).
Такій ніколи не минаючій любові залишається вірним святитель Миколай і після своєї блаженної смерті. Неможливо описати всі чудесні випадки допомоги святителя Миколая людям, котрі зверталися до нього в молитвах.
«Радуйся переможцю» – співаємо ми в акафісті святителю Миколаю. Він переміг у собі старого чоловіка, здолав спокуси тіла і світу. Сповідницькою мужністю і непохитністю у вірі він завдав поразки гонителям віри. Ревним сповіданням православного вчення він вразив лжевчителів. Він виявився переможцем у справі захисту невинних. Своєю Чудотворною любов’ю, милосердям і допомогою з якою всюди завжди встигав, як за життя так і після своєї блаженної смерті, він переміг людське горе і страждання. І на кінець він підкорив віруючих своєю любов’ю, виправдавши переможне ім’я – Миколай. Нехай же і нам дається за молитвами святителя і чудотворця Миколая, сила наслідувати його в нашому житті, щоб перемогли ми серця ближніх не гордістю і владолюбством, а смиренними ділами християнської любові та милосердя.
Шануймо дорогі брати і сестри, всім серцем Великого Угодника Божого і благаймо його про допомогу: «Святителю отче Миколаю, почуй нас грішних, що звертаємось до тебе, вияви над нами своє милосердя і любов. Визволи нас від бід непосильних скорбот і нещасть. Пошли нам мир і безтурботне життя і приведи нас до вічного спасіння».
свящ. Іван Голуб.
викладач ЛПБА УПЦ КП.