Пам’ять 24 жовтня / 6 листопада
Преподобні Арефа, Сисой і Феофіл, затворники Києво-Печерські, здійснювали чернечий подвиг у ХІІ – ХІІІ столітті.
Преподобний Арефа був родом з Полоцька, і до приходу в монастир займався торгівлею. Проживаючи в монастирі, він зберігав у своїй келії багато багатства, яке привіз із собою в монастир і сховав від братів. Одного разу злодії обікрали його. Шкодуючи за втраченим майном, преподобний Арефа став нарікати на Господа, за що був уражений тяжкою хворобою.
Будучи при смерті, він бачив, як прийшли до нього Ангели і демони і почали сперечатися між собою. Біси заявляли, що за скупість і нарікання на Бога він повинен бути переданий їм, Ангели ж, звернувшись до нього, мовили: «Нещасна людина, якби ти дякував Богові за вкрадене майно, це зараховано б тобі в милостиню». Після видіння, преподобний Арефа повернувся до життя. Останні дні свої він провів у затворі, в сльозах і каятті у гріхах, відрікшись від усього земного. Помер святий Арефа не пізніше 1190 р. За іконописним джерелом преподобний зображується так: «Обличчям сивий, борода трохи схожа на бороду Кузьми, ризи преподобного».
Преподобний Сисой, затворник, в загальній службі преподобним Антонієвих печер називається «просіявши в пості».
Преподобний Феофіл у тій же службі називається «у чудесах вишуканий»
Преподобні отці Києво-Печерські Арефа, Сисой і Феофіл спочивають у Ближніх печерах.
Тропар преподобному Арефі, затворнику Києво-Печерському, у Ближніх печерах спочиваючого, глас 2
Багатство твоє душевне погубити хотів ворог, / захмарив тобі голову багатством тлінним, / але всіх Господь спасає / багатство тлінне вкрасти дозволив, / душевне ж багатство цілим зберіг, / Небесних скарбів спадкоємцем тебе показав, Арефа, / через те ми тебе шануємо і прославляємо.
Кондак преподобному Арефі, затворнику Києво-Печерському, у Ближніх печерах спочиваючого, глас 2
Іова терплячого наслідуючи долю, / втрату свого тлінного майна зазнав ти благодатно і спасительно, преподобний Арефа, / тим знайшов нетлінний скарб на Небесах, / тепер моли Христа Бога про спасіння всіх нас.
Тропар преподобному Сисою, затворнику Києво-Печерському, у Ближніх печерах спочиваючого, глас 2
Сисою Великому наслідуючи / плотські пристрасті вмертвивши стриманістю, / для світу розіп’яв себе в монастирі і, в печері живучи, / затвором всі похоті відсік / Ангелом земним і людиною Небесною показав себе, преподобний Отче Сисой, / славно подвиг посту здійснивши , / через це, як наставника ченців у стриманості, / прославляємо оспівуючи, Сисой отче наш, і просимо: / моли Христа Бога, нехай спасе душі наші.
Кондак преподобному Сисою, затворнику Києво-Печерському, у Ближніх печерах спочиваючого, глас 8
Як ангелів безтілесних співмешканець / і всім преподобним співпричасник, / подвигом посту і безперестанними молитвами себе озброював в печері мудро, / затвором і стриманістю ворога переміг. / Вінець слави нетлінної прийняв на Небесах від Христа Бога. / Славу твою знаючи, співаємо тобі: / Радуйся, отче наш Сисой, преподобний отець Києво-Печерський.
Тропар преподобному Феофілу, затворнику Києво-Печерськоум, у Ближніх печерах спочиваючого, глас 8
Спокуси світу цього покинув ти, / і в монастирі постом і молитвою душу свою просвітив мудро, / зробив твоє серце сосудом Духа Святого, отче наш Феофіле, / військо вороже переміг славно. / І як переможець правдивий дар чудотворця отримав від Христа Бога. / Тепер біля престолу його стоячий, / молися за спасіння душ наших
Кондак преподобному Феофілу, затворнику Києво-Печерському, у Ближніх печерах спочиваючого, глас 4
З суєтного світу пішов ти, / і в печерах монастирських оселився, преподобний отче наш Феофіле, / затвором і постом ворога переміг. / Тепер, дару чудотворця від Христа Бога нашого удостоєні, / і біля престолу Його стоячий, / молися щоб милість і спасіння подав душам нашим.