Пам’ять 24 липня / 6 серпня

«Чи бачите, браття, як висока покірність старшому братові? Якщо б вони опиралися, то навряд чи б спромоглися такого дару від Бога. Багато нині юних князів, хто не кориться старшим і за опір їм бувають забиті. Але вони не уподібнюються благодаті, якої удостоїлися ці святі».

Нестор Літописець

Борис і Гліб, у хрещенні Роман і Давид, святі князі-страстотерпці, молодші сини святого рівноапостольного київського князя Володимира Святославовича.

Святі брати народились незадовго до Хрещення Русі, тому їх виховували в християнському благочесті. Старший з братів – Борис мав гарну освіту. Він любив читати Святе Письмо, твори святих отців і особливо житія святих. Під їх впливом святий Борис запалав гарячим бажанням наслідувати подвиги угодників Божих і часто молився, щоб Господь удостоїв його такої честі.

Святий Гліб з раннього дитинства поділяв прагнення брата присвятити життя виключно служінню Богові. Обидва брати вирізнялися милосердям і сердечною добротою, наслідуючи приклад святого рівноапостольного великого князя Володимира, милостивого і чуйного до бідних, хворих, знедолених.

Святий Борис отримав у спадок від батька Ростов. Молодий князь мудро керував своїм князівством, насаджував православну віру та піклувався про всі верстви населення. Великий князь Володимир знав про мужність і мудрість святого Бориса, тому направив його керувати військом. Святий Борис відправився у тривалий похід проти печенігів, а коли повертався, то почув звістку про смерть батька. В той же час Святополк проголосив себе великим князем Київським і, боячись суперництва, підіслав вбивць до святого Бориса.

Святий Борис знав, що його чекає напад, але не став тікати і з готовністю чекав на свою смерть. Вбивці прийшли за ним, коли князь молився в своєму наметі на березі річки Альти. Після служби вони увірвалися до намету і пронизали святого Бориса списами.

Слуги Святополка повезли ще живого Бориса в Київ, по дорозі назустріч їхали два варяги, послані Святополком, щоб прискорити справу. Варяги помітили, що князь ще живий, хоча й ледве дихав. Тоді один з них мечем пронизав його серце. Тіло святого страстотерпця князя Бориса таємно привезли до Вишгороду і поклали у храмі в ім’я святого Василія Великого.

Після цього Святополк настільки ж віроломно вбив святого князя Гліба. Підступно викликавши брата з його спадку – Мурома, Святополк послав йому назустріч дружинників, щоб убити по дорозі святого Гліба. Князь Гліб уже знав про спочинок батька і лиходійське вбивство князя Бориса. Глибоко засмучений, він віддав перевагу смерті, а не війні з братом. Зустріч святого Гліба з вбивцями сталася в гирлі річки Смядини, неподалік від Смоленська.

Великий князь Київський Ярослав Мудрий подбав про те, щоб розшукати останки святого Гліба, котрі були впродовж 4 років непоховані, та звершив їх поховання у Вишгороді, у храмі святого Василія Великого, поряд з мощами святого князя Бориса. Безліч храмів і монастирів по всій Київської Русі було присвячено святим князям Борису і Глібу, фрески та ікони святих братів-страстотерпців також відомі в численних храмах України.

Святі мученики Борис і Гліб віддали життя заради дотримання послуху, на якому ґрунтується духовне життя людини і взагалі всяке життя в суспільстві.

 Тропар святих благовірних князів-страстотерпців Бориса і Гліба, глас 2

Страстотерпці праведні, Євангелія Христового виконавці, / істинні душею й тілом, чистий Борисе і незлобивий Глібе, / ви не противилися ворогу-братові, / коли він убивав тіла ваші, а пошкодити душам змоги не мав. / Тож нехай ридає лихий владолюбець, / а ви радуйтеся з ангелами і, як стоїте перед Святою Трійцею, / моліться за вашу рідну землю, / щоб вона від Бога ласку мала, / і за спасіння синів її вірних.

Кондак святих благовірних князів-страстотерпців Бориса і Гліба, глас 3

Засяяла сьогодні преславна пам’ять ваша, / шляхетні страстотерпці Христові Борисе і Глібе, / збираючи нас на похвалу Христа Бога нашого. / Тому, шануючи і благаючи вас нині, / дар зцілення приймаємо за вашими молитвами, / святі мученики, лікарі божественні.

Величання святих благовірних князів-страстотерпців Бориса і Гліба

Величаємо вас, страстотерпці Христові Борисе і Глібе, і шануємо чесні страждання ваші, що за Христа перетерпіли ви.