На початку IV століття засуджені християни області Кархідона, незважаючи на заборони Діоклетіана, зібралися в неділю і відповіли: «Ми не можемо жити без Вечері Господньої».
Сьогодні ж велика кількість людей, які називають себе православними християнами, зізнаються, що рідко відвідують недільну Євхаристію. Однак Євхаристія, як вчить нас Церква, – це джерело і початок всього християнського життя. В наші дні три чверті молодих людей, що приходять в храм на вінчання, стверджують, що вірують, проте не ходять до церкви.
І ті, і інші вірять, але … по-своєму.
Звідки походить таке значне віддалення людей від Церкви? Звичайно, ми можемо звинуватити в цьому сам спосіб служіння. Надмірна або недостатня сакральність рідко буває прекрасною: складні читання, проповіді, які часто здаються нудними. Подібні заяви ні про що не говорять, крім як про відсутність інтересу до недільної літургії. Але хіба не є головною причиною цього труднощі для більшості християн зрозуміти, що відбувається під час Божественної літургії? Звичайно ж, таїнство. Але наша віра дозволяє нам прожити це таїнство як якийсь світ світла, але не темряви.
Настав час розглянути, що ж, власне, відбувається під час Божественної літургії? Постараємося увійти в світ цього таїнства через двері Святого Духа.
Пояснимо:
- чому молитви покликання Святого Духа займають центральне місце в літургії;
- чому Божественна літургія є нашою духовною їжею.
Тіло і Кров Христові. Як таке можливо?
1. При абсолютно різних умовах це питання двічі задається в Євангелії: «Як таке можливо?» Це питання задає Марія під час Благовіщення, коли Ангел оголошує Їй, що у Неї буде дитина: «Як же станеться це, коли мужа не знаю?» (Лк . 1:34). З меншим смиренням і відкритістю до неможливого і в той же час можливого для Бога цим питанням задаються люди, що знаходяться в Капернаумській синагозі, коли Христос говорить, що дарує їм хліб життя – Свою Плоть – задля спасіння світу: «Як він може дати нам тіла спожити свою?» (Ін. 6:51-52) в обох випадках відповідь полягає в дії Святого Духа. Ангел говорить Марії: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього осінить Тебе» (Лк. 1:35). Христос відповідає своїм слухачам в Капернаумській синагозі: «Дух оживляє; плоть аніскільки не допомагає» (Ін. 6:63).
Як таке можливо? Цим питанням задаємось і ми, коли на Божественній літургії ієрей дає нам хліб і вино, називаючи їх «Тілом і Кров’ю Христовими». Ми можемо відповісти словами Ангела: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього осінить Тебе». Саме таким чином про це говорять євхаристичні молитви закликання Святого Духа. Різним чином тут вимовляється одна і та ж молитва до Бога: «Зійшли Духа Свого на вино, хліб і весь цей народ».
Євхаристія так само необхідна, як хліб і вино.
2. «Хліб життя і Чаша спасіння є духовною їжею. Хліб і вино перетворюються в Тіло і Кров, що пролилася під час Мого Розп’яття. Це жертва, яку Я приношу заради вас і яка, якщо ви будете розуміти її духовно, дарує вам життя. І хоча вона обов’язково відбувається видимо, розумітися вона повинна незримо».
Пізніше, на початку IV століття, в Малій Азії святий Єфрем пише: «Він назве хліб Своїм живим Тілом, і наповнить його Собою і Своєю Духом. [...] І той, хто споживає його з вірою, споживає вогонь і Дух [...] Візьміть і споживайте його все, і разом з ним і їжте і Святого Духа. Бо це дійсно «Моє Тіло», і той, хто скуштує його, буде жити вічно».
Євангельські розповіді (Мт. 26: 26-29, Мк. 14: 22-25, Лк. 22: 15-20) і перше послання апостола Павла до Коринф’ян (11: 23-26) кажуть про хліб і вино, як звичних продуктах на трапезах і святах юдеїв. Хліб і вино, які ми споживаємо, як звичні страви на наших трапезах, в церкві перевершують звичайну їжу на нашому столі, стаючи через призивання Святого Духа Тілом і Кров’ю Христа, щоб дарувати нам життя. Ісус даються нам у вигляді їжі, необхідної для життя. Характерною рисою Євхаристії є не хліб і вино самі по собі, але їх споживання: «Прийміть, споживайте, пийте».
Як знак життя, подарованої нам Ісусом, Він дає нам випити вина і скуштувати хліба. Ця аналогія, з усією її простотою, є найбільш зрозумілою для нас, пояснюючи, що Євхаристія, наша духовна їжа, так само корисна для нашого життя, як вино і хліб.
Євхаристичне перетворення (приношення і освячення Дарів).
Звичайно, слід сказати, що ці Хліб і Вино ми споживаємо «перетвореними». Вони не є простішими хлібом і вином нашої трапези. Як нам говорити про це їх втіленні? Тут нам буде корисно звернутися до святого Юстина, богослова II століття н.е. Святий Юстин говорить про Хліб і Віно, як про дари, які зазнали вплив благодаті. Хліб і Вино, перетворюється на час євхаристичної молитви, вони стали частиною нових відносин, які називаються історією спасіння.
Інший спосіб розповісти про євхаристичне перетворення – згадати слова молитви під час приношення Хліба і Вина. Як хліб і вино були змінені, так і ми споживаємо їх, щоб змінитися – щоб ці дари змінили нас. Це яскраво виражено в наступній молитві, де ми просимо Отця послати нам Свого Духа: «Нас же, всіх, що від одного Хліба і однієї Чаші причащаються, з’єднай один з одним в спілкуванні єдиного Духа Святого» (Божественна літургія святого Василя Великого).
Святий апостол Павло говорить про це перетворення так: «Чаша благословення, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крови Христової? Хліб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тіла Христового? Один хліб, i нас багато – одне тіло; бо всі причащаємось вiд одного хліба» (1 Кор. 10:16-17). Вплив цього євхаристичного перетворення на християнський народ величезний. Ті, хто, скуштувавши від одного тіла, стали членами Тіла Христового, не можуть замкнутися в своєму егоцентричному житті або відмовитися від взаємодопомоги, адже хліб – Тіло Христове – яке ми сьогодні розділили, зробило нас народом, який здатний ділитися всім.
З любов’ю і молитвою,
о. Феодосій Мартзухос, протосинкел митрополії Нікополі та Превеза.
Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»