Сьогодні Православна Церква святкує пам’ять Улюбленого Ученика Господа нашого Ісуса Христа, святого Іоана Богослова (його ім’я означає «Бог – щедрий у благодаті»). Новий Завіт пише, що Іоан був сином рибалки Заведея, а Святе Передання подає досить цікаву інформацію, що його мама Саломія, була дочкою Праведного Йосифа Обручника. Таким чином Іоан був би прибраним племінником Господа і Господь мав близькі родинні відношення з ним іще перед тим, як розпочав Своє служіння Месії, коли покликав його бути між Дванадцятьма, які постійно пробували з Ним а потім утвердили Апостольську Церкву своїм ділом та словом.

Коли тільки Господь покликав його, Іоан попрощався з батьком та рибальськими сітями, і разом з братом Яковом пішли за Христом. Від цієї пори аж до кінця Господнього земного служіння святий Іоан ніколи не покидав Його. Із сторінок Святого Письма ми бачимо, що разом з Петром та Яковом був він при воскресінні дочки Яіра, а також під час Преображення Господнього. Він схилив свою голову на груди Ісуса, коли вони возлежали за юдейським звичаєм навколо столу, коли Господь перед Своїм стражданням встановив Тайну Вечерю, через яку ми споживаємо з Трапези Господньої Тіло і Кров Господню. Коли всі Апостоли покинули Господа у Його Страстях, то Іоан ніколи не відходив від Нього, а стояв разом з Матір’ю Його і під Хрестом. У послушності до Господа він був як син для Пречистої, і пильно служив і оберігав її аж до її Успіння. Після її Успіння він зі своїм учнем Прохором проповідували Євангелію в Малій Азії. Працював і жив переважно в м. Ефесі.

Натхнена проповідь і чуда святого Іоана привели багатьох до Христа. Така діяльність викликала ненависть у язичників котрі зв’язали його і послали до Риму на суд перед імператором Доміціаном, який віддав його на муки та бичування. Та ані отрута, яку примусили його пити, ані кип’ячий єлей, в який кинули його, не пошкодили Іоанові. Переляканий імператор вважав, що він – безсмертний і вислав його на острів Патмос на довічне заслання. Святий Іоан і там продовжував апостольську працю і привів багатьох до Господа. А щонайголовніше там він написав свою Євангелію (через яку й надано йому назву «Богослов», бо її думки глибокі та величні), а також свої послання та книгу Об’явлення.

Після смерті Доміціана імператором став Нерон, він по звільняв в’язнів і Іоан повернувся до Ефесу, де прожив ще багато років утверджуючи працю, яку розпочав був раніше. Іоан Богослов був великим учителем любові і єдиним із 12 Христових апостолів, який помер природною смертю. Він помер 100 року після народження Христа у віці 94 років. Св. Епіфаній оповідає, що коли Іоан постарівся і так ослаб, що вже не міг проповідувати, то наказував своїм учням нести себе на збори вірних, де щоразу повторював тільки оці слова: «Мої дітоньки, любіть один одного». А коли вони запитали його, чому він завжди повторює одні і ті ж слова, апостол відповів: «Бо це слово Господнє, і якщо ви виконаєте його, то цього буде досить». Ця тема постійно повторюється і в його писаннях.

Існує передання, що одного дня Іоан попросив учнів понести його за місто Ефес і там викопати для нього гріб у формі Хреста. Тоді він ліг у ньому і попросив його учнів накрити його землею. Учні поцілували свого любого учителя зі сльозами в очах але не хотіли бути йому непослушними. Покрили його лице полотном а потім накидали землю. Та коли інші учні його потім прибули і хотіли ще побачити лице любого Апостола то відкривши гріб знайшли його порожнім! Тому день Його упокоєння називають днем його переселення з землі на Небо.

Святкуючи пам’ять святого Іоана Богослова навчімося дорогі брати і сестри від святого апостола Іоана любові до Бога і до ближнього. Тож просімо Господа у своїх молитвах заступництва святого Іоана Богослова, щоб Господь послав нам здоров’я душі й тіла і дав нам любити одне одного так, як учив нас Господь і Його вірний послідовник апостол Іоан Богослов. Тому закличмо із глибини своїх сердець: «Святий апостоле і євангелісте Іоане Богослове моли Бога за нас».

свящ. Іван Голуб. викладач ЛПБА УПЦ КП.