Іконоборство!.. . Коротке слово, а скільки споминів викликає воно, споминів тяжких, незабутніх, коли рішалася доля Православ’я, доля єдності Вселенської Церкви Христової. Взагалі, в великих муках народжувалася і перша Церква, і саме Християнство, і власне іконоборство багато додало цих мук. Медіоланський Едикт 313-го року, якого видав перший християнський імператор Костянтин Великий про волю Християнської Церкви, здавалося, навіки покінчив добу гонінь на Неї, але це тільки так здавалося, бо ось незабаром прийшла й нова доба, доба іконоборства, яка була по своїх жорстокостях не легша від часу перших гонінь на християн. Доба іконоборства тяглася довгих 116 літ (726—842), безконечно сильно била всю Церкву, густо кропила її кров’ю, розколювала її на частини, і не раз здавалося, що вже ніколи не прийде Вона до поєднання, що розкол вірних позостанеться навіки.
Іконоборство в цій своїй праці розуміємо широко, — боротьба не тільки з самими Іконами, але й боротьба проти Хреста, Хрестного Знамення, Мощів і т. ін.
Іларіон, митр. Іконоборство, історично-догматична монографія, Вінніпег, 1954