ЧИН МОЛІННЯ ЗА СВЯТІ ІКОНИ В НЕДІЛЮ ТОРЖЕСТВА ПРАВОСЛАВ’Я

Чин молитви за святі ікони був написаний в 1922 році священомучеником Інокентієм (Тихоновим) – майбутнім архієреєм Вінницької єпархії, який був розстріляний у Вінниці в 1937 році.

Чин був написаний після того, як одна з черниць сказала, що іноді в домашньому побуті серед християн ставлення до святих ікон носить недостатньо побожний і шанобливий характер.

Люди дозволяють собі в присутності «домашніх» ікон негідну поведінку, тоді як перед храмовими іконами вони ніколи такого не зроблять. Однак, всі ікони – і ті, що знаходяться в храмі, і ті, що в будинку, мають однакове благодатне освячення.

Тоді був складений особливий «Чин молитви за святі ікони».

ЧИН МОЛИТВИ ЗА СВЯТІ ІКОНИ

Після заамвонної молитви на літургії в неділю Православ’я хор повільно співає стихири малої вечірні того дня (по Тріоді) на глас 1-й

Подібний: Небесних чинів:

Нині всім розкрилася світлість благочестя, / розганяючи спокусу нечестивого як хмари, / просвіщаючи серця благочестивих: / Прийдіть, усі православні, припадемо благомудро до святих ікон христових з поклоном. / Святими іконами нині прикрашається Христова Церква, / і всіх скликає духовно святкувати: / Зійдемось в єдинодумності та вірі, / радісно величаючи Господа.

До первообразу возносять, каже святий Василь, шанування ікони. / Через це в любові шануємо ікони Спаса Христа і всіх святих. / Цього тримаючись, ніколи нині не будемо кинути в злу єресь.

Слава і нині.

Богородичний: Безначальний і божественно невидимий, / видимий був людиною, Юначка, від Твоїх чистих кровей народжена, задля милосердя. / Його ж плоті написавши подобу, усі вірні шануючи їй покланяються благочестиво та величають.

Під час цього співу священик, напереді якого несуть лампади та іде диякон зі свічкою і кадилом, виходить зі Святим Хрестом на середину храму, де на аналої і столі розміщені ікони Спасителя і Божої Матері, як це зазвичай буває в Неділю Православ’я, а також інших ікон, принесені віруючими, а перед ними – особливий стіл з наповненим водою сосудом і приладдям для водосвяття. Поклавши Святої Хрест на аналой, священик, напереді якого іде диякон зі свічкою, здійснює кадіння води, Святих Ікон, потім вівтаря, іконостасу, вірних і всього храму.

Після закінчення співу та кадіння

Диякон: Господу помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Священик: Боже великоіменитий. Отче Господа нашого Ісуса Христа, що єдиний твориш чудеса, яким немає числа; його голос на багатьох водах, а води, побачивши, налякалися, і затривожилися безодні та множество шуму вод; його шляхів у морю і стежок на численних водах, і стіп твоїх не пізнають.

Ти хрещенням єдинородного Сина Твого воплоченого, і зішестям на нього Пресвятого Духа в голубиному виді, і твоїм отцівським словом йорданські струї освятив єси.

Тебе нині ми, недостойні раби твої, смиренно молимо і благаємо: Пошли благодать Пресвятого Духа на воду оцю і небесним твоїм благословенням благослови, очисти й освяти її, і даруй їй благодать, і благословення Йорданове, і силу, що очищує всі скверни і зціляє всяку недугу, і проганяє бісів, і всі підступи й хитрощі їх.

І покажи силою, діянням і благодаттю Пресвятого Духа, щоб вона була всім рабам твоїм, що Й з вірою п’ють, приймають і нею окроплюються, відпущенням гріхів, звільненням від терпінь, прогнанням усякого зла, помноженням чеснот, зціленням болістей, а домам і всякій місцевим освяченням і благословенням, відігнанням погубного і всякого злотворного повітря, і придбанням благодаті Твоєї.

Бо Ти благословляєш і освячуєш все, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з єдинородним твоїм Сином, і з пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Священик і вірні співають:

Тропар, глас 6

З неба пошли благодать, Життєдавче, і воду цю освяти, і покажи, щоб вона була від усіх скверней очищенням.

Священик занурює хрест у воді хрестоподібно, а потім кропить нею, як це зазвичай буває по освяченні води, Св. Ікони, Св. Вівтар, іконостас і моляться і весь храм, кажучи при цьому 50-й псалом.

Співаки при цьому співають тропарі:

Глас 1: Від святої ікони Твоєї, Пречиста Богородиця, вилікування та зцілення подаються правдиво всім, хто з вірою до неї припадає, і Твою оборону від щирого серця закликає. Тому і мою немічність навідай, Діва, і язви душевні та тілесні вилікуй.

Глас той самі: Любов’ю Ти, Чиста Діва, є для всіх, хто Твою святу ікону шанує і визнає Тебе як істину Богородицю. Хранителькою також є для тих, хто вірно поклоняється Тобі, бо відвагу маюча перед Сином Своїм, всяке зло від них відкидаєш.

Глас 4: Небесних воїнств архистратиги! Молимо вас завжди ми, недостойні, щоб вашими молитвами ви захистили нас покровом крил духовної вашої слави, / охороняючи нас, що прибігаємо і щиро кличемо: від бід визвольте нас, як чиноначальники небесних сил.

Глас 2: Пам’ять праведного з похвалами, у тебе ж доволі свідоцтва Господнього, Предтече; з’явився бо ти воістину почеснішим і між пророками, бо сподобився у водах хрестити Проповідуваного. Тому, за істину постраждавши з радістю, благовістив ти і в’язням у пеклі Бога, / що тілесно з’явився, взяв на Себе гріхи світу / і подав нам велику милість.

Глас 3: Апостоли святі, молить Милостивого Бога, щоб відпущення гріхів подав душам нашим.

Глас 4: Боже отців наших, що завжди поводишся з нами за твоєю лагідністю, не застав нас без Твоєї ласки, але молитвами їхніми влаштуй у мирі життя наше.

Глас той самі: Святе життя твоє показало тебе Церкві твоїй зразком віри, прикладом тихости, учителем стримання. Через те смиренням ти придбав величність, а вбозством багатство; / отче святителю Миколаю, моли Христа Бога, / щоб спас душі наші

Глас той самі: Мученики Твої, Господи, у своїм стражданні прийняли нетлінний вінок від Тебе, Бога нашого; мавши бо Твою силу, вони перемогли мучителів і подолали нікчемне зухвальство демонів; їх молитвами спаси душі наші.

Глас 3: Страстотерпче святий і цілителю Пантелеймоне, / моли Милостивого Бога, / щоб відпущення гріхів подав душам нашим.

Глас 8: Святі безсрібники і чудотворці, згляньтесь на наші немочі; як дар ви прийняли, і як дар нам дайте.

Глас той самі: Благословен єси, Христе Боже наш, / що землю Русі Київської Хрещенням просвітив, / а людям її подав Духа Святого, / і до спасіння привів, / Людинолюбця, слава Тобі. [1]

Слава:

Тропар храму, де здійснюється чин

І нині:

Глас 4: Богородице Діво, радуйся, Благодатна Маріє, Господь з Тобою, благословенна Ти між жінками і благословен плід лона Твого, бо Ти народила Спаса душ наших.

Після закінчення кроплення:

Диякон: Помилуй нас, Боже по великій милості твоїй, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, за уряд та військо її Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За місто наше (або — село наше, святий монастир наш) і за всяке місто, село і країну і за тих, що по вірі живуть у них, Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб Господь почув молитву нашу, Господеві помолімось

Люди: Господи, помилуй.

Священик: Вислухай нас, Боже Спасителю наш, надія всіх кінців землі, і помилуй нас.

Люди: Амін.

Молитва

Сповідуємо, Господь Ісус Христос, Боже наш, великі милості й щедроти Твої, які виявив єси на нас, людях. Бо не міг бачити людину, що за гріхи покутує, але спасав її Твоїм Божим милосердям. Прийняв Ти від Пречистої Діви Марії, Матері Твоєї, видиму плоть людську, стражданням і хрестовою смертю збавив нас від клятви закону, ярма гріху і вічного рабства ворожого. Триденним же Воскрешенням Своїм з мертвих дарував єси нам вічне життя. Оснував же єси на землі Твою Святу Церкву, яка допомагає всім, маючи від Тебе сили до життя й благочестя.

Повсякчас пам’ятаючи божественне втілення Твоє і слідуючи вченню Твоєї Святої Церкви, створюємо ікони Твої, Пречистої Твоєї Матері й святих угодників Твоїх і, молячись, дивимось на них і поклоняємось, і цілуємо їх, не обожуючи, але знаючи, що шана образу на первообраз сходить.

Дякуємо Тобі, бо в дні древні, і в останні часи, по милосердю Твоєму й молитвами Пречистої Твоєї Матері та святих Твоїх, виявив Ти в святих іконах багато великих і славних знаків сили Твоєї, що є в допомогу, розраду і радість вірним слугам Твоїм.

І нині, здійсняючи пам’ять відновлення святих ікон у Церкві Твоєї, смиренно молимось Тобі: Обнови в нас знак Образу Твого, укріпи нас у вірі Твоїй і в православному сповіданні милостей і благих діянь Твоїх, затверди нас на камені заповітів Твоїх, заховай нас у огорожі Церкви Твоєї.

Подай нам благодать Твою, щоб святі ікони, що тут нині знаходяться, були нам на освячення та подавалося через них у всі дні Твоє Небесне благословення нам, негідним, і отримували від Тебе молитвеники всяку своєчасну допомогу. Також подай нам відпущення гріхів наших, щоб сподобитися нам Небесного Твого Царства. Благоволи. Господи, і силою Твоєю, через ікони виявленою, нехай відступлять від нас сили лукавого, видимі та невидимі вороги наші, і вилікується в нас усяка хвороба і неміч, нехай будуть святі ікони ці допомогою, звільненням і розрадою всім нам, що перед ними свої молитви до Тебе возносимо.

Бо Ти є джерелом зцілення і всякого блага подавця, Ісус Христос, Божа наш, і Тобі славу віддаємо з Безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амін. Нехай буде благословенне ім’я Господнє віднині і довіку.

Після цього звичайне закінчення літургії.

1. Автор чину поставив на цім місті тропар свого храму, але вказав, що «краще, звичайно, замінити його відповідно іншим, саме тропарем святому, шанованому в даному місці». Тому ми вирішили поставити тропар служби Хрещення Київської Русі. Це дає можливість не повторювати двічі тропар храму.