«Згадуйте наставників ваших які звіщають вам слово Боже»

(Євр.13.7)

Сьогодні ми з вами, дорогі у Христі брати і сестри, урочисто згадуємо наших наставників трьох великих святителів і вчителів Церкви – Василія Великого, Григорія Богослова, Іоана Золотоустого. Мало хто зрівняється з ними у силі їх віри і в чистоті життя. І не випадково християнська свідомість назавжди з’єднала ці імена апостолів єдиновірних і вчителів вселеної. Незчисленними обдаруваннями були обдаровані ці великі святителі, залишивши нам свої прекрасні творіння.

Але прославлені у віках не тільки як великі ієрархи, глибокі церковні письменники, мудрі вчителі та добрі керівники пастви, але як християни, вони володіли прекрасним даром милосердя до ближніх. Наприклад святий Василій Великий за словами свого товариша святого Григорія Богослова, не соромився і поцілунком уст пошанувати хворого і хворих обіймав як братів. В цьому не поступалися йому і Григорій Богослов та Іоан Золотоустий, вони також вважали милосердя ліками для душі, а немилосердність і жорстокість – найтяжчим гріхом.

Найкраще шанування пам’яті святих отців – наслідування їх прикладу, уподібнюватися до їх віри і благочестя. Віра і благочестя живуть і вдосконалюються добрими ділами. Бо як говорить святий апостол Яків: «Віра без діл мертва». А із всіх добрих діл немає нічого вищого від милосердя. Прекрасний дар милосердя, дар Божественний, дар спасительний! Блаженні милосердні бо вони помилувані будуть – говорить Христос Спаситель.

Християнське милосердя приємне Богові, тому що воно служить виконанню Божественного закону любові. Не даремно ж Сам Господь Ісус Христос говорить: «Якщо хто любить Мене і слово Моє зберігає, і Отець Мій Небесний полюбить його, і до нього прийде, і у нього створить оселю».

Знаючи все це спішімо творити добро, звершуймо діло спасіння навіть малими і на перший погляд незначними ділами. Пам’ятаймо, що й склянка води поданий спраглому, наближає нас до Царства Небесного.

Милостиня – це вчасно сказане слово втіхи, і співчуття до чужого страждання, а деколи і просто чистосердечна посмішка. «Милосердя хочу, а не жертви», – говорить Христос Спаситель.

Тож будемо, дорогі браття і сестри, весь час чинити добро своїм ближнім і наслідуючи прекрасний приклад милосердя, котрий передали нам три великі святителі Василій Великий, Григорій Богослов, Іоан Золотоустий, пам’ять котрих сьогодні ми звершуємо і тим самим виконаємо святу заповідь Христову. Беручи приклад із життя святителів вдосконалимося для вічного життя і виконаємо закон любові на котрому тримається світ.

свящ. Іван Голуб. викладач ЛПБА УПЦ КП