На вечірньому святкуванні Собору великих Архангелів Михаїла та Гавриїла серед трьох біблійних читань (пророцтв) є уривок з книги Ісуса Навина, де розповідається про зустріч предводителя ізраїльського народу з Архангелом Михаїлом після святкування Пасхи.

Згідно біблійному оповіданню, перед смертю Мойсей (Втор. 34:5) передав кермо влади ізраїльським народом Ісусу, сина Навина (Втор. 34:9).

Перший наказ, який Ісус Навин отримує від Бога, – перейти разом зі своїм народом річку Йордан (Нав. 1:2). Потім Ісус посилає розвідників у Єрихон. Їм вдається врятуватися від переслідувачів завдяки допомозі Раав (Нав. 2:1-9), після чого Ісус зі своїм народом покидає рідні землі, щоб перейти через Йордан (Нав. 3:14-17). Коли цей перехід був здійснений, вони розбили табір в Галгані (Нав. 4:19-24), де і відсвяткували Пасху (Нав. 5:10-12).

При Єрихоні, Ісус Навин раптом підняв очі до неба і побачив людину, що стоїть перед ним і тримає в руках меч. Ісус звернувся до неї, бажаючи зрозуміти, хто стоїть перед ним (Нав. 5:13-15). На питання Навина: «Наш ти, чи наших ворогів?» – Той відповів: «Я вождь Господний тепер прийшов сюди» (Нав. 5:13-14). Оріген пише, що цим вождем був АрхістратигМихаїл, який з’явився Ісусу Навину, оскільки Ісус був ватажком ізраїльського народу і владу цю отримав від Бога. Будучи вождем, Навин повинен був повністю підкорятися Архангелу Михаїлу, захиснику ізраїльського народу (PG Т.12, р.821).

Ісус Навин чекав від Бога якогось знака, що дозволяв йому захопити Єрихон, і питання, з яким він звернувся до Архістратига, що з’явився перед ним, переслідувало цю мету. Однак Ісус боявся, що йому з’явився й не Ангел, а лукавий, що має здатність приймати вигляд Ангела світла. Тому він питає, ворог він або свій: «Наш ти, чи наших ворогів?» (Нав. 5:13).

Архангел Михаїл запевняє Навина, що він є самим посланником Божим, а не якимось хитруванням лукавого: «Я вождь Господнього тепер прийшов сюди» (Нав. 5:14). На знак свого підпорядкування, Ісус Навин впав на землю й поклонився. Явління Архангела Михаїла в образі воїна повинно було надихнути переляканого Ісуса Навина, так само як і довести те, що Бог невидимо присутній і б’ється разом з ізраїльським народом, як свідчить Прокопій Газський (PG Т.87а, р. 1012).

Тоді Ісус Навин прямо запитує Михайла, посланника Божого: «Що володар мій скаже своєму рабу?» (Нав. 5:14), показуючи тим самим своє підпорядкування і визнання в ньому Архістратига Божого, а також і покірність самому Богові. Архістратиг, у свою чергу, наказує Ісусу зняти взуття («Скинь взуття своє з ніг своїх»), що є вираженням поваги і благоговіння перед святою землею і перед явленнямАрхістратига: «Місце, на якому стоїш ти, святе» (Нав. 5:15).

Однак те, яким чином Архістратиг звертається до Ісуса Навина, залишає враження, що мова йде не про архангела Михаїла, а про Самого Сина і Слово Боже, посланнику великої Божественної волі, оскільки простий Ангел або Архангел не став би вимагати від людини повного підпорядкування і схиляння , якого вимагає Бог. Наказ поклонитися і слова про святість цього місця в сцені зустрічі Ісуса Навина з Архістратигом (Нав. 5:15) стають паралеллю до явлення Ангела у палаючому і не згораючому кущі, коли Бог покликав Мойсея і говорив з ним (Вих. 3:5) .

Метою двох цих явищ, спочатку Мойсею й потім Ісусу Навину, є заохочення діянь цих двох правителів: Мойсей вивів свій народ з Єгипту, тобто звільнив від рабства; Ісус Навин завоював для свого народу землю обітовану.

Ким би не була людина, що з’явилася в такий важливий момент Ісусу Навину, Самим Сином і Словом Божим або ж Архангелом Михаїлом, найбільше значення має наступне. Ісус Навин знайшов сміливість і силу, переконавшись в черговий раз, що Бог тримає обіцянку, яку Він дав, ввіряючи Навину владу над ізраїльським народом, – ніколи не залишати його, як колись Мойсея (Нав. 1:5).

Феодорос Рокас, богослов

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»