«Царю небесний, Утішителю, Душе істини, прийди і вселися в нас».

Сьогодні, зразу ж після Божественної Літургії звершується вечірня на згадку зішестя на святих Апостолів Утішителя Духа Святого. Під час цього богослужіння читаються колінноприклонні молитви про зіслання нам Святого Духа, Духа премудрості, Духа розуміння і страху Божого (молитва після потрійної єктенії). Свята Церква молиться про дарування благодаті Духа Святого всім присутнім, а найперше спочилим отцям і братам нашим, щоб вони сподобилися бути учасниками царства слави в країні живих… Бо один є чистий перед Богом від скверни (Молитва після сподоби Господи).

Без благодаті Святого Духа немає спасіння, немає істинного християнства. Сам Господь Ісус Христос багаторазово говорив, що для його послідовників необхідний цей Божий дар. Це дуже ясно показано в розмові з праведним Никодимом, який прийшов до Нього, щоб дізнатися, що потрібно для того, щоб спастися: «Істинно, істинно кажу тобі, – вчив Никодима Господь, – якщо хто не родиться з висоти, – від води і Духа, не може увійти в Царство Боже: народжене від тіла є тіло, а народжене від Духа є Дух» (Ін.3,3-6). Зміст слів Спасителя ясний: якщо не виникло духовного народження, якщо не одержані благодатні Дари Духа Божого, не можливо наслідувати Царство Боже, увійти в спільноту Христову. Прощаючись зі Своїми учнями перед Вознесінням, тому Господь заповідав їм не виходити на всесвітню проповідь, поки не зійде на них обіцяний Утішитель. Святі апостоли озброївшись силою Святого Духа і переконані в Його спасінні, також рішуче свідчили: «Хто немає Духа Христового, той не Його» (Рим.8,9). Сутність діяльного християнства виявляється в боротьбі зі злом досконалому викоріненні гріха, у відновлені всіх частин тіла та душі, в єднанні з Божественною Лозою – Христом Спасителем. Досягнути цього, або звершити це можна тільки з допомогою Божественної сили Святого Духа. Якщо немає Духа Божого – немає справжнього християнського життя, справжньої духовності.

Але ж можна збирати благодать Святого Духа? Перш за все потрібно щире і сердечне бажання єднатися з твердою і непохитною вірою потрібно уникати всякої неправди, гріховної нечистоти і творити добро. Засоби для здобуття благодаті подаються в Церкві Божій, у святому храмі. Тут все від Духа Божого і все до Нього веде. В Святих Тайнах і священнодійствах подається широка благодать Святого Духа, відроджуюча нас очищаюча, освячуюча, зміцнююча, спасаюча. Тут подається духовна пожива, пожива Життя вічного – Тіло і Кров Христа Спасителя. Гідно причащаючись Святих Таїн, в глибокому смиренні і свідомому покаянні, ми з’єднуємось із Господом. Тут завжди світить нам і вказує нам шлях життя слово Боже, слово Святого Духа, особливо сьогодні в день Святої П’ятидесятниці.

І подібно до того, як хтось хто входить в дім, переповнений пахощами, і той, хто перебуває в храмі досягає Духа Святого, підноситься серцем до неба. «Святим Духом всяка душа оживляється і чистотою підноситься, і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці» (Степенна утрені).

За словами святителя Іоана Золотоустого Дух приходить під час молитви. А цей спосіб завжди з нами. Чим більше і щиріше людина молиться, тим здібнішою вона стає для сприйняття благодатних дарів. Без молитви душа холодніє завмирає і не сприймає нічого святого і духовного. Як фізичне життя підтримується диханням, так духовне життя підтримується молитвою. Від чого буває нам радісно і легко після довгої і щирої молитви? Від чого в нашій душі після такої молитви минають роздратованість та гнів? Від чого послаблюється потяг до гріха? А від того, що благодать Духа Святого очистила нас від всякої скверни. Молитися потрібно якомога частіше і постійно – в храмі, в дома, в дорозі. Але особливо слід щиро молитися в тяжкі хвилини життя, коли ми відчуваємо всілякі негаразди. І Дух Утішитель підбадьорить і зміцнить нас, як втішив сьогодні Святих Апостолів, як втішив подвижників віри.

Пригадаймо одного з них преподобного Пімена Подвижника Печерського, який все своє життя провів на ложі хвороби. І що ж він впадав у відчай, чи нарікав?

Ні! Він не тільки сам не падав духом, але вселяв бадьорість і радість в серця інших. «Маловірний – говорив він до брата який згрішив, – чи ти не знаєш, що терпіння не залишиться безплідним?!». Хто ж вливав у душу страждальця цілющу силу, дарував розраду? Звісно ж, Дух Святий, Утішитель.

Ось таким способом передається благодать Святого Духа щирим бажанням, а засвоюється і затримується молитвою, постійними вправами в ділах правди, добра і благочестя.

То ж подобимось і ми прийняти Святого Духа і нехай Він зміцнить нас в добрих ділах в подвигах благочестя і нехай збереже Він нас Своєю всесильною Божественною благодаттю.

Царю Небесний, Утішителю Благий, просвіти наші серця, які перебувають у гріховній темряві, очисти нас від всякої скверни, провадь нас правдивим шляхом пізнання добра, вкажи засоби для досягнення вічного і щасливого життя у Царстві Небесному. Всели в наші серця любов, радість і мир. Прийди і вселися в нас

 свящ. Іван Голуб,

 викладач ЛПБА УПЦ КП.