Дві події згадуються і водночас наповнюють цього дня зміст богослужбових текстів Великої Середи: покаяння блудної жінки, яка злила миро на ноги Господа, і задум злочестивого Юди зрадити свого Учителя. Відтак зароджуються наміри вбити Христа і в Його недругів. Перед нами невидимо постає і приготовляється Голгофа: посередині Христос – безвинна жертва; біля ніг Його – блудниця, що кається і отримує відпущення гріхів, подібно до благорозумного розбійника. Вона плаче біля ніг Господа, Який простив її, а Юда задумує нечестиве віддання на смерть свого Викупителя. 

Ніч з вівторка на середу Ісус Христос востаннє перед Своєю смертю провів у Вифанії. Тут у цьому селі в домі Симона прокаженого приготовлена була для Спасителя вечеря. Жінка-грішниця, дізнавшись, що Він знаходиться тут, прийшла до Нього з алавастровою посудиною мира і вилила Йому на голову, тим самим виявивши свою любов і шанування до Спасителя. Учні Його жалкували про таку трату мира, а Він їм говорив: «Навіщо бентежите жінку? Вона добре діло зробила для Мене. Бо вбогих завжди маєте. Зливши миро це на тіло Моє, до погребіння Мене приготувала. Істинно кажу вам: де тільки буде проповідане Євангеліє це по всьому світу, сказане буде про те, що вона зробила, в пам’ять її» (Мф. 26; 10-13). Відтак, коли Христос перебував у домі Симона прокаженого, первосвященики, книжники і старійшини юдейські, постійно слідкуючи за Господом, зібралися в первосвященика Каяфи радились, якби схопити Ісуса та вбити Його. Але водночас боялися це зробити у свято через причину бунту серед народу, який слухав повчання Христа і став довіряти Йому ще більше після воскрешення праведного Лазаря. Якраз в цей момент прийшов на цю нечестиву раду Юда Іскаріот і запропонував їм видати Христа за винагороду. Первосвященики з радістю прийняли такі наміри Юди і встановили ціну такої зради в тридцять срібників: «Тоді один з дванадцятьох, званий Іудою Іскаріотом, пішов до первосвящеників і сказав: що хочете дати мені, і я вам видам Його? Вони запропонували йому тридцять срібників. І відтоді він шукав нагоди, щоб видати Його» (Мф. 26; 14-16). «Грішниця принесла до ніг Спасителя свою голову, а Юда простягнув руки до беззакоників; та шукала відпущення гріхів, а цей взяв срібняки. Грішниця принесла миро для помазання Господа; а ученик радиться з беззаконими. Вона раділа, витрачаючи коштовне миро, а цей турбувався як видати Безцінного. Вона Владику пізнала, а цей від Владики відійшов. Вона визволилась від гріха, а цей зробився його (гріха) в’язнем», – робить такі вишукані порівняння св. Іоан Золотоустий.

У Велику Середу під час Літургії ранішосвячених дарів Церква припиняє виголошення молитви прп. Єфрема Сиріна та звершення великих поклонів. Відтепер її можна творити тільки монахам у свої келіях до Великої П’ятниці. Таким чином Церква під час богослужінь починає виголошувати молитву прп. Єфрема Сиріна від середи Сирного тижня і закінчує її у середу Страсного тижня. Цього дня припиняється великопісний наспів, тобто спів “по-красному”

Настає Великий Четвер…

Високопреосвященний Владика Димитрій (Рудюк),

Митрополит Львівський і Сокальський