Вони вже не будуть мати ні голоду, ні спраги, і не буде палити їх сонце і ніяка спека: бо Агнець, Який посеред престолу, буде пасти їх і водити їх до живих джерел вод; і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх
Одкр. 7:16:17
До Всечесних пресвітерів і дияконів, ченців та черниць, голів та члени парафіяльних рад, викладачів та учнів церковних шкіл, членів благодійних організацій, молоді та молодіжних працівників, а також й усієї православної християнської сім’ї в Сполучених Штатах Америки.
Улюблені брати і сестри у Христі,
За останні десятиліття, регіон. який вважається колискою цивілізації і батьківщиною християнства перетворилася в арену насильства, що призводить до втрати незліченної кількості життів. У той час як джерело насильства змінювався у кожному випадку, спільним те, що кров невинних жертв проливається на Близькому Сході. Особливо це стосується християн, хто пережив неймовірні страждання за свою віру.
Конфлікт на Святій Землі змусив християнські громади, для виживання, жити на задвірках суспільства, в тому самому місці, де народився Христос, відбулося Його смерть і воскресіння. Конфлікт в Сирії привів до руйнування церков, монастирів і притулків. Християни викрадали для викупив, і вбивали. Більше року тому, митрополит Павло та Іоанн, архієпископ Алеппо Грецького Православного і Сирійської православного Патріархату – Антіохійського, викрали і вони вважаються зниклими без вести. Далі на схід, в іракському місті Мосул, все християнське населення було знищене.
Місцеві християнські громади послідовно відповів на цей жах з Євангельськими словами любові до ближнього, беззастережно. Де екстремісти здійснювали геноцид, християни зажадали співіснування і надали притулок для тих, хто страждає від переслідування. «Вони вже не будуть мати ні голоду, ні спраги, і не буде палити їх сонце і ніяка спека: бо Агнець, Який посеред престолу, буде пасти їх і водити їх до живих джерел вод; і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх». (Одкр. 7: 16-17).
Брати і сестри у Христі,
Коли ми входимо у благословенний період Успіння Пресвятої Богородиці, ми повинні залишатися вірними обіцянці Христа догляду для тих, вигнані за правду. Ми впевнені, що наш Господь дарує їм Царство Небесне (Мт. 5:10), однак, як члени єдиного тіла Христового (Рим 12:4-5), ми не повинні забувати наше покликання стояти в знак солідарності з нашими братами і сестрами. Разом, ми повинні посилити наші молитви, просячи покласти край кровопролиттю і поширенню Божого миру в понівечених землях Близького Сходу. Як ми співаємо в Параклисе і молимося до Пресвятої Богородиці про Божу милість і світу, нам потрібно почути заклик Біблії: «Відкривай уста твої за безмовного і для захисту всіх сиріт. Відкривай уста твої для правосуддя і для справи бідного й убогого». (Притч. 31:8-9).
З батьківською любов’ю у Христі,
Його Високопреосвященство Архієпископ Американський Димитрій (Константинопольський Патріархат)
Переклад з англійської – «Київське Православ’я»
Джерело http://myocn.net