Душе моя, душе моя, прокинься, чому спиш?
Кінець наближається, і ти збентежишся… Пробудись же, щоб
пощадив тебе Христос Бог, який всюди є і все наповняє!
(З Великого Покаянного Канону святого Андрія Критського. Кондак)
Всечесні отці, дорогі браття і сестри!
Ми входимо в Великий Піст, в час, коли кожний з нас повинен потурбуватись за свою власну душу, а пастирі Христові – ще й за души ввіреної їм пастви. Відкладімо нині всяке житейське піклування – так ми співаємо на Божественній літургії під час Херувимської пісні, коли приготовляємось до Великого входу, тому що нажаль ці життєві піклування завжди перешкоджають служити Богові. Як нам зробити так, щоб наш великий вхід в Великий піст був по справжньому молитовно спрямованим на спасіння нашої заблудлої души? Як відкинути принаймні на ці постові дні життєве марнотратство в погоні за славою, владою, власним матеріальним збагаченням та подумати про вічне, про Христа з Його Страстями за наші ж гріхи? Відповідь є – згадати що ми християни не тільки по хрещенню, але ще і по покликанню. Згадати, що пастирі Церкви Христової призвані для навчання народу Божого саме духовним основам, а не матеріальним. Однак не треба забувати, що більшість народу нашого банально виживає, не думаючи про владу, славу, матеріальне збагачення тощо. От їм також треба пояснювати сенс посту, незважаючи на те, що у них все життя – суцільний «піст», нестача і випробування. Потрібно і для них підібрати слова.
Так, ми повинні бути разом зі своїм народом у всі часи, а у часи лихоліть особливо. Однак ми повинні бути своєму народові насамперед духовними пастирями, провідниками від моменту усвідомлення гріхопадіння і до покаяння, вчителями Слова Божого, сповідниками та проповідниками Царства Христового. Ми не повинні забувати і про проповідь можновладцям, про нагадування їм, що вони такі ж самі раби Господні, як і всі інші. Ми не повинні загравати ні з кім, хто переступає Божі заповіді та порушує їх. Ще ніхто не відміняв покаяння за вчинене зло, однак і відповідати на зло злом – це тільки примножувати зло.
Дорогі мої всечесні отці! В свій час ми обрали своїм життєвим кредо служіння Богові і людям і присвячуємо цьому своє життя. Бурхливість життєвого моря корегує іноді наш вибір, і хвилі в час великих штормів і ураганів прибивають нас до різних берегів. Хтось забуває про своє духовне покликання і вдається в політичну риторику, хтось намагається гребти до світського берегу, забуваючи Христа і Його Страждання, хтось намагається звести роль Церкви в суспільстві до мінімуму, хтось намагається найти «Месію», якій враз навчить всіх жити по-інакшому і всім стане добре. Наша функція, тих, хто присвятив себе Богові, для того щоб бути «пастирями ввіреного нам стада», не повинна залежати від парадигми взаємовідносин людей в суспільстві.
Ми не повинні своїм ставленням ділити людей , які будуть приходити до нас на сповідь в Великий Піст, за їх політичними вподобаннями. Вони всі для нас – паства Христова, яка потребує покаяння перед Богом, і ми цю потребу повинні задовольнити. «Христос – моя сила, Бог і Господь»,- свята Церква побожно співає, взиваючи від серця чистого, Господа прославляючи – вказуючи нам шлях до спасіння.
Проведемо ж так в молитві богоспасенні дні Великого Посту, щоби через деякий час зустрічали Світле Христове Воскресіння єдиними устами і єдиним серцем.
+ Антоній
Митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський
18 лютого / 3 березня 2014 р.Б.
Молитва на початку Великого Посту
Господи Боже наш, уповання всіх кінців землі і тих, що в морі далеко. Ти призначив святі дні посту і в Старому Завіті через пророків Твоїх, і в Новому через апостолів і євангелістів. Сподоби ж усіх нас у чистоті час посту провести, віру тверду зберегти і заповіді Твої виконувати в усі дні життя нашого. Благаємо Тебе, Владико милосердний: пристав до нас ангела Твого, щоб охороняв нас немічних у всіх ділах наших і допомагав нам, щоб ми були слухняні й догоджали Тобі, та щоб сподобились достойно причаститися святих Твоїх Таїн. Прийми ж, Господи, поклоніння і постування рабів Твоїх (імена) і всім нам подай благословення ради Христа Ісуса, Господа нашого, що з ним благословенний Ти, з Пресвятим, Милосердним і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.