Христос через Церкву знайшов шлях перетнути історію

(Достойний архієпископ Критський Євгеній II)

У першу неділю Великого посту Православна Церква врочисте й зі славою святкує відновлення святих ікон і припинення іконоборства, благочестивою царицею Візантії Феодорою.

Згідно з церковною історією, наприкінці VII — на початку VIII століття н. У Візантійській імперії виникли певні погляди та теорії, згідно з якими шанування святих ікон було актом ідолопоклонства.

Через ці теорії серед християн того часу було створено жахливе і небувале хвилювання. Суперечки та розділення, які виникли щодо вшанування чи нешанування ікон, мучили Церкву понад сто років і розділяли вірних на іконофілів та іконоборців.

У середині цього періоду, в 787 р. Сьомий Вселенський Собор сформулював і проголосив вчення, яке Церква зберігає і сьогодні, а саме почесне шанування святих ікон Господа Ісуса Христа, Богородиці і всіх святих Божих.

Важливу роль у припиненні іконоборства зіграла імператриця Візантії, а пізніше свята Феодора Августа, яка, будучи опікуном свого малолітнього сина Михаїла III, скликала собор у Константинополі, ратифікувавши рішення VII Вселенського собору, поклавши край богословським суперечкам і переслідуванням фанатичних іконоборців.

Сьогодні, у Неділю Православ’я, наша Церква святкує велике торжество правди православної віри.

Сьогодні, у Неділю Православ’я, Церква з пишнотою святкує історичну та духовну подію відновлення, тобто відновлення та вшанування святих ікон, вкотре віддаючи шану та належну шану зображеним на них Святим.

Сьогодні євангеліст Іоан згадує у своєму тексті, що Пилип кличе Натанаїла побачити Ісуса своїми очима, щоб переконатися, що Він є Господь Ісус Христос, що Він «той, хто має визволити Ізраїль», отже… «прийди і побач».

— Приходь і дивись. Приходьте, щоб побачити і зустріти Того, Хто походить з маленького і невідомого села, з якого нічого доброго не прийшло до сьогодні, з Назарету.

Прийдіть, щоб побачити й пізнати Того, про Кого говорили пророки Божі, про Кого писав Мойсей у Законі, а саме Господа й Бога Ісуса Христа.

Натанаїл стурбований і вражений, слухаючи слова Філіпа. Натанаїл вагається, сумнівається в особі Христа через Його походження: «Чи може бути щось добре з Назарету?» Але… чесний і щирий Нафанаїл наважується спробувати досвід наближення і зустрічі з Христом, адже віра, якою він володіє, не ґрунтується на ідеології.

Всезнаючий Господь хвалить чисту віру Натанаїла: «Ось справді ізраїльтянин, у якому немає лукавства». Він не відкидає його і не схвалює його, просто запрошує прийти і подивитися, «прийди і подивися».

— Приходь і дивись. Приходьте побачити та відчути якість та екуменічну місію Православної Церкви, яка веде до повноти, досконалості.

— Приходь і дивись. Приходьте побачити і відчути внесок Православ’я в традиції, мову, звичаї, літературу, інституції, права людини, освіту, мистецтво, де виражається чиста і жива народна душа, у збереження і зростання віри та національної свідомості, у соціальний і культурний розвиток.

Приходьте побачити і відчути героїчну і мученицьку жертву і жертви Православ’я в період боротьби Народу і Нації.

Приходьте й подивіться на власні очі, що сказав Адамантіос Кораїс: «Духовенство першим очолює реформування нації через освіту», а також те, що сказав великий і незрівнянний губернатор Йоанніс Каподістріас, звертаючись до Петробея Мавроміхаліса: «Якщо школи процвітають у більшій частині Греції, це тому, що вони знаходяться під егідою Церкви, тому Брама їх поважає».

Прийдіть, щоб побачити і захопитися тим, хто плекає і зберігає, як інший Косма Аїтол, героїчний дух мучеників і отців, Його Всесвятістю Вселенським Патріархом Варфоломієм, тим, хто зберігає незгасний смолоскип віри, чистого церковного етосу та багатовікової традиції пролитого кров’ю Вселенського Престолу.

Приходьте побачити і пізнати Христа та Його Церкву, зрештою, «Христос через Церкву знайшов шлях, щоб пройти історію», як мудро підкреслив розумний, красномовний і всепрощаючий архієпископ Криту Євгеній II, простими словами та ламаючи стереотипні форми дерев’яного церковного дискурсу.

Православ’я, незважаючи на свій екуменічний характер, було нерозривно пов’язане з еллінізмом, і цей зв’язок зрошений і заплямований кров’ю приношень і жертв.

Сьогодні ми повинні визнати і підкреслити, що без Православної Церкви Греції не було б, як стверджує мудрий історик Спиридон Зампеліос: «Назва Греції без християнства існувала б лише як спогад у пам’яті деяких мудреців і як історія на сторінках деяких історичних книг».

Сьогодні, в неділю Православ’я, ми згадуємо всіх, хто боровся і зумів зберегти і донести в чистоті істинну православну християнську віру.

Сьогодні, в неділю Православ’я, ми повинні згадати всіх тих, хто вкотре дав нам можливість пролити сльози радості і подяки, сльози болю, скорботи і покаяння над святими образами святих ікон.

Послання Православної Церкви протягом століть залишається Вселенським, як і її мученицька місія, яка виражається, практикується і поширюється всюди через історичний перший престол Святої Великої Церкви Христової.

Дорогі мої.

Сьогодні євангеліст Іван говорить про зустріч, під час якої відкрився справжній, щирий і безкорисливий ізраїльтянин, який прагнув знайти правду.

— Приходь і дивись. Запрошення – виклик, який залишається вічним і універсальним.

— Приходь і дивись. Приходьте побачити і пізнати унікальну і вічну істину Православ’я, яка далека від неправославних і фальшивих формул.

Таким чином, ми безпечно підемо шляхом Православ’я, шляхом, що веде до прохолодного джерела Живої Води.

архімандрит Дімітріос Політакіс,  проповідник Священної Архієпархії Криту.

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»

Джерело: Orthodoxia Info