Світле свято – Покрову Пресвятої Богородиці! Воно свідчить нам про велику славу, якої увінчана Пресвята Божа Матір на небесах. У цей день Вона з’явилася в небесній славі, і люди побачили Її та зраділи. Вона тримала в руках дивний покрив, щоб показати, як вона покриває від всякого зла і захищає людей. Подвійна радість для нас в цьому святі: одна в тому, що ми бачимо Велику праведницю й страдницю в земному житті, увінчану такий небесною славою, а інша, що Вона, перебуваючи на небесах, уважно піклується християнами, спадкоємцями Її Сина і Бога.

І якщо Вона радує нас Своєю захистом, Своїми явиліннями, і раніше, і тепер, і завжди, повинні і ми, браття, Її радувати. Ми воістину можемо принести радість Пресвятої Богородиці. Ви питаєте, як?

Якщо ми віруємо в Сина Божого і Сина Діви Марії, ми радуємо Богородицю.

Якщо ми любимо Його так, як Вона любить нас, ми радуємо Богородицю.

Якщо ми виконуємо Його заповіді Христові, цим ми радуємо Ту, Яка народила Господа Христа.

Якщо ми каємося у своїх гріхах, Вона радіє з ангелами і всіма небесними силами Божими. Бо сказав Господь: «… на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, ніж за дев’яносто дев’ять праведників, що не потребують покаяння» (Лк. 15:7).

Але якщо ми грішимо і не каємося, ми ображаємо Пречисту Матір Божу і ображаємо світлих Божих ангелів і всі праведні небеса. Що нам користі від святкування? Що нам користі від молитовних зібрань і духовного співу? Господь дивиться не на уста, а на серця, і коли Він прийде судити світ, буде судити не слова, а серця. Якщо нечистими будуть наші серця, відкине нас, а якщо знайде наші серця чистими, сповненими милості і любові, прийме нас в Своє вічне Царство. Тому сказав старозавітний мудрець: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Пр. 4:23). Якщо загниє серцевина дерева, чи довго живе дерево? А людське серце гниє від гріха, і коли загниє, то людина перетворюється в тінь людини і тягнеться по землі, поки зовсім не зникне.

Та не буде такого з вами, брати мої, щоб не перетворитеся в тіні, але залишитеся людьми Божими, а якщо ви люди Божі, то й спадкоємці Царства Божого.

А про те, що праведники успадковують Царство Боже, свідчить нам Пресвята Богородиця Своїм явленням в славі і світлі, з Покровом Своїм, яким Вона покриває від зла всіх, хто вдається до Неї зі сльозами, молитвою і вірою. Вона з’явилася, і вона є, є не заради явища, а щоб відкрити духовні очі невіруючим, щоб вони дізналися про вічне життя і Царство небесне.

Щоб утішити скорботних – щоб знали вони, яка велика радість чекає їх в іншому житті.

Щоб підтримати малих і немічних – щоб з радістю йшли по земній шляху та увійшли в Царство.

Щоб підбадьорити тих, хто кається – щоб не спіткнулись вони на шляху покаяння, але вистояли і спаслися.

Щоб кожну краплю крові Сина Свого оплатити спасінням багатьох людських душ.

Щоб за кожну краплю крові Сина Свого захистити від смерті тисячі і тисячі людських душ, бо дорога, брати, Кров Сина Божого, пролита за людей. Горе тим, хто відкине цю дорогоцінну кров, вічні муки буде їм справедливою нагородою. Блаженні ви, хто шанує цю Кров і їй рятується добровільно і свідомо, нагородою вам буде вічне. Воістину дорогоцінна Кров Сина Діви Марії. Всі люди від початку до кінця світу, навіть якщо їх було стільки, скільки травинок на землі й піску в морі, можуть спасатися  цієї Кров’ю. Але на жаль, не всі спасуться, а тільки ті, хто хоче, а хто не хоче, буде відкинутий, бо знехтували ціну, якою куплені.

Ні ким не погордуйте, брати, немає на землі людини, за яку Син Пречистої Діви не віддав Свою дорогоцінну Кров. Якщо хтось сам відкине Кров, якою куплений, сам відповідатиме за свою погибель, але так нічого очікувати ніхто з вас причиною нічиєї смерті. А якщо ви нехтуєте людиною – зневажаєте Кров, пролиту Христом за її спасіння. Намагайтеся напоумити грішника і затвердити його в вірі, і, якщо зумієте, знайдете брата і співспадкоємця в Царстві Христовому. Праведника хвалите, грішника виправляйте, того, хто кається підбадьорюйте. Але так само, як брудна вода не може вичистити заплямоване полотно, так і грішник не може очистити іншого грішника, поки себе не очистить. Тому застерігає Господь – Зціли себе сам! Якщо хочете виправляти інших, виправтесь сами, а потім про інших ревнуйте. Це закон Христовий.

Так ви порадуєте Пресвяту Богоматір, Яка радує нас невпинно, і зберігає від напасті, і молиться за нас Богу, і цілує, як мати, чад своїх, і горить бажанням, щоб усі спасалися і увійшли в Царство Сина Її.

Богу нашому слава і хвала, а вам мир, і здоров’я, і радість, і благословення на віки віків. Амінь.

Святитель Миколай Сербський (Велимирович)

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»