СЛОВА НА МОЛЕБНІ ЗА ПОТЕРПІЛИХ ТА ТЕРПЛЯЧИХ ЗА ПРАВДУ ХРИСТОВУ В БІЛОРУСІ

Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх.

Ін. 15:13

Мученики Господні! / Благословенна земля, зрошена вашою кров’ю, / і святі монастирі, що прийняли тіла ваші: / бо ви перемогли ворогів своїх подвигом своїм / і мужньо  Христа сповідали

З тропаря мученикам, глас 2.

Цей текст народився у 2010 р., коли в Білорусі жорстко розігнали «Площу»…. Але сьогодні він знову став актуальним, коли білоруський народ повстав за Правду Христову та свою Свободу! Внесли деякі правки, бо спротив темряві набувв значно більшою потужності, а темрява вдалася до вбивства борців за Правду. Молячись за перемогу, ми висловлює підтримку та вдячність кожному, хто сьогодні на площах і вулицях білоруських міст та селищ, хто в зневоленні та терпить тортури…. Ви всі – мученики Христові! Предстоятель Православної Церкви України, кожний архієрей, священик та вірний сьогодні моляться за білоруський народ, моляться за кожного, хто покутує від сатаніського режиму…. Тому сьогодні ми об’єднані в молитовній скорботі та радисті одночасно. Засмучені, бо багато чесних, гідних, мужніх білорусів постраждали від насильства безбожної та богоборчої влади: поранені, невинно засуджені, кинуті до в’язниці, зазнають тортур та страждань. За них ми піднімаємо свої молитви. Радісні, бо Господь показав у тих білоруських героях, які вийшли на вулиці Мінська та інших міст та селищ, найчистішу душу білоруського народу, її незламну волю боротися за Правду Христову.

Саме тому, не випадково, сьогоднішнє слово я розпочав цитатою з Євангелія та тропарю Христовим мученикам. І тут немає помилок чи будь-якого непорозуміння, як це здається деяким з тих, хто підтримує режим.

Бог, серед інших дарів, подарував людині два найцінніші: безсмертну душу і вільну волю. Ці два Божі дари нерозривно пов’язані: ти добре використовуєш цю свободу – ну і свою душу; або використовуєте свободу для зла – забиваючи свою безсмертну душу … Насильство над свобідною волею – це насильство над даром Бога, над Його творінням, а отже, і повстання проти Нього.

Що сталося в ці дні в Білорусі? Влада, слуги «князя цього світу» – сатани, намагалися відверто зґвалтувати волю народу.

Перший раз – коли було відібрано святе право на волевиявлення на виборах; коли, служачи темряві, вони грубо перекручували волю кожного білоруса. І немає різниці, за кого і як хто голосував. Головне – це право кожного вільно розпоряджатися своєю волею – своїм голосом. Кожен може вільно обирати свій шлях!

Другий раз – коли вона підняла руку на народ Божий – наш білоруський народ. І це було не імпульсивно, це був злочинний вчинок, але розсудливий і спланований. Рука нечестивих не пощадила жінок, дітей, людей похилого віку … Я не буду зупинятися тут на аморальності та злочинності цих дій, вони зрозумілі всім, і всі чесні люди їх засуджують. Христовий заповіт любові був відкинутий цією владою, і відтепер вони зробилися богоборцями і безбожними!

Тут, сьогоднішні захист Правди перед нападом богоборців, є цілком аналогічна подія з подіями раннього християнства, часів гонінь. Як і тоді, у кожного християнина був вибір: вийти і відкрито сповідувати віру, або сховатися, відступити та підкоритися владі. І сьогоднішня позиція правди – це визнання вірності Божому дару – свободі волі. І не просто захист справедливості, а визнання за його вибором йде шляхом істини, закону Божого. Шляхом свободи, про яку говорив святий апостол Яків: «Але хто вникне в закон довершений, в закон свободи, i перебуватиме в ньому, той, будучи не слухачем, який забуває, а виконавцем дiла, блаженний буде у своїй діяльності» (Яків 1:25).

Народ вийшов … Вони не ховались, не шукали приводів сидіти вдома, не боялись смерті та страждань. Дійсно наслідуючи християнських мучеників, вони вийшли проповідувати Правду та боротися за Правду. Вони, у кровопролитті, стражданнях і терпінні, є рівними мученикам, бо Господь завжди з борцями за правду, і лише в Ньому їхня надія.

Віру, Господь побачив в цих праведних людях і, згідно молитов Цариці Богоматері та всіх святих Київського Православ’я, розгорнув над ними завісу милосердя до праведників і ті, хто життя своє поклали, героями праведними ввійшли в Царство Небесне та життя вічне…

Сьогодні праведники Білорусі своєю кров’ю, стражданням, терпінням і волею свідчать про свою відданість Правді Христової і Святої Білорусі. Вони є гідними наслідувачами мучеників, і тому я звернувся до них на початку проповіді зі слів Євангелія та тропаря. Білорусь зміцнюється та прославляється їх кров’ю й стражданнями в очах Господа

Але ми сьогодні лише на шляху до перемоги … Віддавши душу сатані, диктатор та сього прислугі продовжують арештовувати, катувати та переслідувати чесних білорусів. У тюрмах страждають невинні жертви, поранені стогнуть, їхні родини сумують. Сьогодні ми молимося за всіх них за мучеників і героїв, бо вони є гонор та врятування Білорусі!

Вони вийшли, вони є … і це означає, що буде Воскресіння, в Білорусі відбудеться перемога Христової Правди…. І буде суд над слугами темряві … і Верховний суддя буде судити всіх. «Так говорiть i так робiть, як такi‚ що мають бути судженi за законом свободи». (Якова 2:12). Амінь.

прот. Сергій Горбик, «Православний Духовний Центр свт. Івана Богослова» (м. Чернівці).