Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя і на суд не приходить, а перейшов від смерти до життя. Істинно, істинно кажу вам, що настане час, і нині вже є, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть. Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові дав мати життя в Самому Собі. І дав Йому владу суд творити, бо Він є Син Людський. Не дивуйтесь цьому, бо настає час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого; і вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло, — у воскресіння суду. Я нічого не можу творити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і суд Мій праведний; бо не шукаю Моєї волі, а волі Отця, Який послав Мене.
Ін. 5:24-30
Возлюблені у Христі брати і сестри, сьогодні в Димитрівську суботу, як і в інші поминальні дні, підчас богослужіння з особливою силою відчувається зв’язок між живучими і тими нашими рідними і близькими, хто відійшов у вічне життя і за яких ми молимося. Правдивий християнин серцем відчуває молитовну присутність дорогої людини, усвідомлюючи, як глибоко зв’язані живі та померлі, які нерозривні нитки любові. Всі ми єдині у Христі Ісусі (Гал.3.18) – говорить апостол Павло.
Тут на землі, дорогі брати і сестри, ми утворюємо церкву земну, воюючу, названу так тому, що вона веде постійну боротьбу з духами злоби (Еф.6.12) та з усіма проявленнями зла в нашому житті. Призначення церкви на землі – спасати людей від рабства зла та гріху. До церкви Небесної, торжествуючої, належать ті котрі відійшли в царство добра і любові перемігши зло.
І члени земної Церкви і праведники в Царстві Небеснім всі християни складають Єдину Неподільну Вселенську Церкву, Голова Котрої – Господь Ісус Христос. Небесна церква наближається до нас, наповнює наші серця любов’ю і радістю. В храмах святі посилають нам через свої ікони благодать Небесної Церкви. Сам Христос спаситель в таїнстві Євхаристії перебуває з нами. В Ньому всі ми єдині живі та мертві. Для Нього всі ми живі, а смерть – це тільки поріг, за котрим душа людини безпосередньо підпорядковується Богові: «Бог не є Богом мертвих, але живих, бо у Нього всі живі» (Лк.20.38) – свідчить Євангліє.
Той хто на землі щиро вірив, виконував Слово Боже, творив добро, примножував любов, той у вічному житті стає причасником вічної радості, стає членом Небесної Церкви. А хто своє земне життя провів у гріхах, той не зможе увійти в Небесну радість, той відходить в темряву кромішню, тобто пекло.
У святій Церкві дана велика сила через посередництво молитви і особливо таїнства Євхаристії позбавляти душі померлих від їх тяжкої участі. Наші молитви потрібні померлим. Вони з надією очікують святих молитов, бо тільки живі можуть допомогти їм у вічному спасінні.
В православному молитвослові поміщені особливі молитви за померлих. І не слід їх опускати під час ранішньої і вечірньої молитви. Померлі наші рідні і близькі, сподобилися радості з Господом в Царстві слави, у відповідь на наші молитви допомагають нам, і ми відчуваємо їх живу присутність і допомогу. Святитель Іоан Золотоустий говорить6 «Не даремні бувають приношення за померлих, не даремні молитви, не даремна милостиня – все це встановив Святий Дух, щоб ми отримували користь один через одного».
Дорогі брати і сестри молімося частіше про спокій спочилих душ звершуймо наслідуючи добрі діла в пам’ять померлих, щоб і нам увійти в Царство Небесне.
gрот. Іван Голуб, викладач ЛПБА