День пам’яті – 24 липень / 6 серпня
Свята великомучениця Христина була родом із Тиру Сирійського. Вона була дочкою могутнього воєначальника на ім’я Урвану. Її батько побудував вежу та помістив в ній свою дочку. Він також розмістив у ній золотих і срібних ідолів, наказавши дочці приносити їм жертву. Але вона розбила ідолів та роздала уламки срібла і золота бідним.
За ці вчинки власний батько піддав Христину найжахливішим і нелюдським тортурам, після чого кинув її у темницю. Там, за його наказом, дівчину залишили вмирати голодною смертю. Але великомучениця годувалася їжею, яку приносив їй ангел Господній, і незабаром рани її зцілилися. Потім її кинули в море, де вона отримала святе хрещення від Самого Господа, а ангел Господній проводив її на сушу. Але як тільки стало відомо, що свята вціліла, Урвану знову наказав кинути в темницю. А, тієї ж ночі цей батько-мучитель помер страшною смертю.
Після смерті Урбану посаду воєначальника зайняла людина на ім’я Діон. Цей тиран привів великомученицю в суд для допиту. Свята, проте, без найменшого страху, сміливо проголосила свою віру в Христа. Тоді її стали мучити з нещадною жорстокістю. Але вона пережила все з граничним терпінням, до того ж під час тортур здійснювала такі дивовижні чудеса, що свідки цих чудес, три тисячі язичників, відразу ж увірували в Христа.
Незабаром місце Діона зайняв новий правитель, Юліан. Він посадив святу в розпалену піч. Але з ласки Божої свята залишилася живою і неушкодженою. Потім блаженну закрили у клітку, наповнену отруйними зміями. Але, ті не заподіяли святій ніякої шкоди; замість цього змії стали ніжно пестити їй ноги. Тоді, за наказом правителя, святу вивели з клітки зі зміями і відсікли їй груди, з яких за переказами, хлинуло молоко, а не кров. Потім він наказав вирвати їй язика. Після чого демонічний тиран наказав воїнам пронизати святу своїми списами. Після цих мук Христина передала свою святу і непорочну душу у руки істинного Бога, отримавши нев’янучого вінка мучеництва.
Γеоргій Д. Пападімітропулос, богослов-філолог
Переклад українською мовою «Київське Православ’я»