ПОВАГА ПОДРУЖЖЯ ОДИН ДО ОДНОГО

У Святому Письмі, в досить великому початку, є вираз, що стосується шлюбу: «а дружина нехай поважає свого чоловіка» (Еф. 5:33). Тут, в слові «поважає» кожен може побачити відблиск панівного становища чоловіка у суспільстві першого століття. Але все ж, повага до іншої людини як до особистості не є закономірною перевагою тієї людини, до якої воно виявляється. Повага, перш за все, виражається до Бога, а оскільки Бог і Його творіння тісно пов’язані, то повага відноситься і до творення теж. Про подібну повагу до іншого життя вчив Альберт Швейцер. Отже, існує належна повага до тих, хто створений за образом Божим. Повага має бути такою, яке чоловік проявляє до своєї дружини, якщо її «любить як самого себе» (Еф. 5:33).

І хоча повага до людей має виражатися в усіх відношеннях, але вона особливо повинна проявлятися у шлюбі, де двоє поєднуються у єдине ціле, як то сказано у Писанні як «плоть єдина». Без взаємної поваги ця єдність може наповниться ненавистю.

Переоцінка зв’язку шлюбу – це фактично переоцінка поняття взаємоповаги подружжя у середньому віці. Сімейне життя відрізняється у залежності від кожного конкретного шлюбу, але повага подружжя один до одного ґрунтується на ключових аспектах, що стосуються їхнього сімейного життя.

Перше: існуюча розбіжність між подружжям має бути подолана, якщо це необхідно. Повага – це, коли чоловік і жінка бачать один в іншому особистість, унікальність цієї людини, з її чарівністю і особливостями, які її відрізняють від будь-якої іншої людини, а не формального виконавця сімейних обов’язків. Повага є основою для радості, коли інша людина знаходиться поруч; повага – це рухома сила для подружжя, щоб все творити разом з радістю.

Друге: повага до іншого – це наше намагання поліпшити ставлення до того, хто має пряме відношення до наших почуттів і переживань. Якщо є які-небудь проблеми у стосунках, і ви хочете поліпшити стан речей, то діалог, в цьому випадку, може бути добрим засобом.

Третє: повага до іншого означає, що я приймаю його недоліки у наших взаєминах як такі, що мають місце бути, але це не має бути критика виправданих причин. Якщо наші перфекціоністичні погляди змушують нас набагато серйозніше ставиться до недоліків іншого, то ми втрачаємо почуття радості, і в даному случає існує велика небезпека, що наша самовпевненість зробить нас грубими.

І останнє, повага подружжя один до одного означає, що ми робимо важливі кроки у середньому віці, як би перебираючи «старі платівки», що накопичилися за попередні роки та заважають розпочати нову сторінку в наших відносинах. О. Бальзак сказав, що: «шлюб повинен постійно долати звіра, який його розриває, а ім’я йому – звичка». Середній вік – це час випробувань нових речей у вашому шлюбі, подолання опору до змін, час «всьому вірити і на все сподіватися» (І Кор. 13:7). Все в ваших силах, якщо ви хочете, щоб ваш шлюб став новим творінням.

Шлюб – це такий собі «тандем», розвитку якого будуть сприяти спільні рішення й обговорення у вашій родині. Прислухайтеся уважно один до одного! Буденне невдоволення у всередині сім’ї – це причина того, що подружжя не чують один одного. Обговорюючи спільно можливості вашої родини, ви зможете прийняти такі рішення, яке ніхто б з вас двох не зміг би прийняти. Якщо рішення буде прийнято взаємно, то більш імовірно, що ви разом покладіть початок його реалізації. Ваше спільне обговорення – це шлях до того, щоб істотно зблизиться один з одним. Спільне обговорення – це дуже важливий «ероген» у почуттях подружжя. Сімейна пара повинна присвячувати своєму шлюбу весь свій час, сили і будь-які починання, щоб і далі підтримувати сімейну єдність, навіть діти покинули рідну домівку. Завдяки відкритого діалогу в делікатних питаннях, ти, можливо, зрозумієш, що стаєш «обороняється». Якщо ти як більшість з нас, тоді ти повинен очікувати, що ти і в тебе проявиться ця «оборона». Наша «оборона» зазвичай закриває ті місця, де ми є більш уразливими і непримиренними. Але коли ми це усвідомлюємо, ми зможемо отримати джерело для нашої віри, щоб протиставити його нашої «обороні».

ієрей Філофей Фарос

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я».