Великий піст – особливий час церковного року, насичений богослужіннями, більшість яких відбуваються тільки в цей період церковного року. Великий піст став часом відродження й відновлення православних християн.
Великий піст складається з двох головних частин: Чотиридесятниці — 40-денного посту, і Страсної седмиці. Якщо Чотиридесятниця присвячена переважно нашому покаянню й духовному відновленню, то під час Страсної седмиці увага віруючих зосереджена вже не на собі (не на боротьбі зі своїми пристрастями), а на найголовніших подіях у земному житті Сина Божого — останніх днях Його перебування в Єрусалимі, Таємній Вечері, зраді, суді, розп’ятті й смерті, яка через зішестя в пекло переходить у торжество Воскресіння.
Чотиридесятниця починається з понеділка першої седмиці посту й закінчується в п’ятницю шостої седмиці — у підсумку маємо рівно 40 днів посту. Перша великопісна служба відбувається вже ввечері в Прощену неділю. На цій вечірні вже звучать великопісні розспіви, а наприкінці служби відбувається «чин прощення»: священнослужителі й парафіяни просять прощення один в одного, щоб увійти у великий піст вільними від образ і отримати прощення своїх гріхів від Господа.
• У Великий Понеділок за богослужінням ми згадуємо праведного Йосифа, проданого братами в Єгипет за 20 срібняків (Буття 37 розділ), прокляття неплідної смокви, притчу про злих виноградарів, пророцтво про зруйнування Єрусалиму (Мт. 21:18–43; 24:3–35).
• У Великий Вівторок за богослужіннями згадуємо притчу Христову про десять розумних дів і притчу про таланти, а також, читаємо пророцтво про Страшний суд (Мт. 24:36-26:2).
• У Велику Середу молитовно згадуємо покаяння грішниці, що вилила дорогоцінне миро на ноги Спасителю та Юдину зраду (Мт. 26:6-16).
• У Великий Четвер звершуємо спомин Таємної Вечері та заснування Спасителем святого Таїнства Євхаристії. В цей день Предстоятель Церкви звершує освячення Святого Мира, а по великих кафедральних соборах, подібно до того, як Христос перед Вечерею вмив ноги Своїм Апостолам.
• У Велику П’ятницю згадуємо про взяття під варту Спасителя та неправедний суд на Ним, Святі та Спасительні страждання (Страсті), смерть та погребіння Господа в гробниці Йосифа Аримафейського. На практиці, читання дванадцяти Страсних Євангелій, що належить до цього дня звершується напередодні – в четвер увечері.
• У Велику Суботу згадуємо про Перебування Господа тілом у гробі, сшестя душею до пекла й одночасне перебування Спасителя на Престолі з Отцем та Святим Духом.
Глибокий духовний зміст цих богослужінь сприяє нашому духовному зросту. Богослужіння Страсного тижня відправляються лише в цей час. Символічно православний храм у ці дні являє собою то Сіонську горницю, то Гефсиманію, то Голгофу. Страсний тиждень є особливим тому в ці дні не звершується ні дні пам’яті святих, ні поминання померлих, не звершуються молебні.
Так дуже коротко та схематично можна окреслити тематику богослужінь в православних Храмах. Цей час – час духовної весни, час відродження та зцілення наших душ. Намагаймося якомога ретельніше використати пропоновані нам Церквою засоби до спасіння, вбачаючи в багатих та глибоких зовнішніх обрядах вираження власного духовного стану. Бо піст – це не мета, а засіб досягнення, отримання Святого Духа, власного преображення та обожнення. Тому, покаяння, прощення, очищення, освячення, спасіння – це ті теми та завдання, про які нам варто особливо піклуватися в ці дні. Бо лише по-справжньому переживши їх на власному досвіді, ми зможемо в повну міру зрозуміти велич та силу слів, що незабаром лунатимуть по всій вселеній : «Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував».
+ Іоасаф (Василиків),
митрополит Івано-Франківський і Галицький (ПЦУ)