З болем в серцем ми згадуємо  про одне з найбільших звірств ХХ століття, а саме про трагічні події в Україні в 1932-1933 роках. Сьогодні наш Вселенський Патріархат приєднується до українців по всій земній кулі, молитовно відзначаючи 84-ту річницю Голодомору. Оточений членами нашої місцевої Української Православної Спільноти та представниками різних народів, які служать у нашому місті, ми будемо головувати на святій Божественній Літургії, а також особисто служити поминальну панахиду за мільйонами людей, які трагічно загинули під час організованого злочинцями голоду.

Наша Церква – Мати Константинопольська, яка століттями перетворювала річкові води Дніпра на освячену живу воду відновлення та вічне життя, є назавжди духовно пов’язана з христолюбивим народом України, продовжуючи активно поділяти її гордості та радощі, але також і її печалі, завжди демонструючи еклезіологію Павла: «Якщо один член страждає, усі страждають разом; якщо одного члена поважають, всі радіють разом».

У дусі тісного спільного життя з Україною, Свята і Велика Церква Христа стоїть у молитві, мовчанні та солідарності з жертвами Голодомору, розглядаючи масштаби смерті та знищення, здійснювані злочинцями.

«Ти пізнаєш правду, а правда звільнить вас». І ця Правда, що звільняє є Господь. Бо світ був свідком, як  Україна зазнавала руйнування та загибель мільйонів людей через неправдиву і безбожну ідеологію, але вона продовжує визнавати відродження, хрещення та вічне життя, яке століття тому пропонували наші святі попередники, святі та мудрі патріархи Константинополя. «Водна дорога» великого Дніпра перетворилася на міст, що веде до небес.

Хоча ми молитовно поминаємо жертв злочинного голоду, ми хотіли б також здійснити молитовне звернення до всіх людей доброї волі про припинення війни, агресії та постійного насильства в Україні, а також підкреслити важливість поваги до прав людини та гідності, особливо відносно військовополонених, за безпеку та звільнення яких ми, православні, молимося в кожному божественному служінні. Агресії та злочини, що відбулися на початку ХХ століття, не слід повторювати ще раз; скоріше, ми повинні прагнути бути механізмами примирення та зближення, особливо з огляду на катастрофічні наслідки конфлікту та ворожнечі, які відбулися 84 років тому. Закликаю нас усіх, кожного, незалежно від політичних поглядів, особисто і колективно працювати над зниженням напруженості та розвитком діалогу та взаєморозуміння, щоб темні сторінки історії початку ХХ століття ніколи не повторилися знову.

Вічна пам’ять жертвам цієї трагедії. І нехай буде дарований мир та процвітання Україні.

+ Варфоломій,

Фанар, 25 листопада, 2017 р.

Англомовне джерело – https://www.uocofusa.org

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»