У задушливій атмосфері сучасного матеріалістичного глухого кута, після непроглядної темряви і святої скорботи і здивування перед обличчям Страстей Господніх, в день Світлого Воскресіння Христового ми всією Церквою переживаємо радість Воскресіння Господнього, славу Воскреслого, позбавлення відроджених. Саме в цьому світло і сяйво цього Свята.
Як по-богословські точно, урочисто і поетично проповідує Йосип Вриєнний в своєму слові «На Світле Свято»: «Пасха – перехід від темряви до світла; Пасха – вихід з пекла на землю; Пасха – сходження від землі до небесного; Пасха – перехід від смерті до життя».
Пасха – це перехід від смерті безвір’я в життя віри, зі смерті неправедності в життя справедливості, зі смерті гріха в життя святості, з смерті брехні в життя істини, з смерті тлінності в життя вічності, з смерті світового відчаю в життя Божественної надії, зі смерті людської слабкості в життя благодаті, з смерті відчуження від Бога в життя прилучення до Нього.
«А якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша», – пише апостол Павло (1 Кор. 15:14). Якщо Христос не воскрес, тоді і слово наше, і віра наша не мають ні сенсу, ні змісту. І тому ті, хто хочуть применшити Церковну проповідь, протягом століть з невичерпною завзятістю намагаються зруйнувати віру нашу в істинність події Воскресіння Господнього.
І, незважаючи на все це, «Пасха – воскресіння занепалих смертних; Пасха – відозва вигнаних з Едему; Пасха – звільнення полонених тлінням; Пасха – справжнє життя вірних; Пасха- насолода всього світу; Пасха – шанування Божественної Трійці».
І тому ми усією Церквою протягом сорока днів співаємо «Христос Воскрес» і повторюємо ці слова як вітання один одному, і тому ми урочисто святкуємо Пасху Христову кожен недільний день, тому ми називаємо її «великою, священною, святою, таємничою, всечесною, незгасимою», що означає, що вона є таємниця, яка перевершує наше розуміння, дар від Бога, вічна благодать, незгасне світло, надія, яка не підмане.
«Святкування Пасхи не насичує, бо багатообразна виявляється через неї благодать: вона – відпочинок душ, вона – радість умів, вона – полегшення тіла, вона – просвіта очей, вона – насолода вуст, вона – задоволення, вона – теплота, вона – світ , вона – радість», – завершує мудрий Йосип Вриенний.
Чи можливо залишитися байдужими перед лицем цієї унікальної можливості? Чи можливо позбутися цього благословення? Церква закликає нас воскреснути разом з Христом. Він Сам сказав Своїм учням: «Хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя і на суд не приходить, а перейшов від смерті до життя» (Ін. 5:24). Які чудові слова! Той, хто слухає слів Моїх і вірить в Отця Мого, що послав Мене в цей світ, не попаде на суд, бо не буде судимий, але вже перейшов від смерті до життя.
Все вищесказане ми могли б віднести і до питання на так званому суді історії, тобто кризі. Людина, що живе у вірі і слухняності слову і волі Божої не боїться ніякої кризи. Їй не загрожує ніяка небезпека і ніякі негаразди. Навіть смерть. Бо вона учасник справжнього життя, життя Господа, який сказав: «Я дорога, і правда, і життя» Єдиний справжня наша криза – це розрив зв’язку з життям і Воскресінням.
І тому, з нагоди Великого Свята Пасхи, я закликаю вас всіх стати справжніми учасниками Свята і сповідниками Воскресіння Христового, самими стати людьми Воскресіння. І тоді слова «Христос Воскрес» не вимовляють тільки уста наші, але їх буде сповідувати і все життя наше; тоді ми не просто будемо співати їх сорок днів, але будемо проголошувати їх невпинно; і тоді радість Воскресіння Христова не буде виражатися лише в святкових обрядах і звичаях і прекрасних народних традиціях, але і з’явиться, перш за все, в тому, як ми долаємо кризи життя нашого. І тому в цьому році ще сильніше, ніж кожен рік, ми закликаємо вас в задушливій атмосфері кризи зробити Свято Пасхи справжнім Воскресінням.
Будемо ж молитися, щоб благословення Воскреслого Христа, радість і мир Його осяяли ваше життя, зміцнили нашу Церкву і висвітлили весь світ.
+ Ніколас Хатзініколау, митрополит Месогеї і Лавреотикі
Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»