Незбагненним промислом для вічного блага світ готуючи, людям час і образ кончини Ти, Господи, визначив; прости всім відвіку спочилим усі гріхи їхні, прийми їх в оселі світла і радості, поспіши відкрити їм обійми Отчі і почуй нас, що звершуємо їх пам’ять і співаємо:
Господи, Любов Невимовна, пом’яні спочилих рабів Твоїх.
Ікос 1
Адама упалого і весь рід людський від вічної загибелі спасаючи, Ти, Благий, послав у світ Сина Твого, щоб Хрестом і Воскресінням Його і нам засяяло вічне життя. На безмежне Твоє милосердя уповаючи, чекаємо нетлінного Царства слави Твоєї, спочилим дарувати його просимо і молимося Тобі:
Звесели, Господи, душі, втомлені житейськими бурями, щоб вони забули скорботи і зітхання земні
Почуй їх, Господи, на лоні Твоєму, як мати дітей своїх, і скажи їм: прощаються вам гріхи ваші.
Прийми їх, Господи, у блаженне і тихе пристановище Твоє, щоб вони зраділи у божественній славі Твоїй.
Господи, Любов Невимовна, пом’яні спочилих рабів Твоїх.
Кондак 2
Осяянням Всевишнього просвітлений, преподобний Макарій почув голос від черепа язичницького: «Коли ви молитеся за страждаючих у пеклі, відрада буває язичникам». О дивна сила молитов християнських, якими підземне пекло освітлюється! Невірні разом з вірними приймають розраду, коли за весь світ взиваємо: Алілуя.
Ікос 2
Сказав колись Ісак Сирин: «Серце, яке милує, щогодинне приносить слізні молитви за людей і тварин і за все творіння, щоб збереглися і очистилися». Так і ми всі сміливо просимо у Господа допомоги всім відвіку спочилим, взиваючи:
Пошли нам, Господи, дар гарячої молитви за померлих.
Пом’яни, Господи, всіх, що заповідали нам, недостойним, молитися за них і очистити забуті ними гріхи.
Пом’яни, Господи, всіх, що були поховані без молитви; пом’яни, Господи, в оселі Твоїй усіх від скорботи або радості спочилих смертю несподіваною.
Господи, Любов Невимовна, пом’яні спочилих рабів Твоїх.
Кондак 3
Винні ми в бідах світу, в стражданні безсловесних тварин, у болістях і муках непорочних немовлят, бо гріхопадінням людей зруйнувалося блаженство і краса всіх істот. О найвеличніший із усіх невинних страждальців, Христе Боже наш! Ти єдиний можеш відпускати гріхи всім, подай світові першосне благоденство, щоб знайшли його мертві і живі, взиваючи: Алілуя.
Ікос 3
Світло тихе, Визволителю всього сусьвету, що любов’ю весь світ обіймаєш, ось чується з Хреста волання Твоє за ворогів: «Отче, відпусти їм!» Ім’ям Твого всепрощення і ми насмілюємося молитися Отцю Небесному за вічний спочин Твоїх і наших ворогів:
Прости, Господи, тих, що пролили невинну кров і засіяли житейський наш шлях скорботами, що своє благоденство влаштували сльозами ближніх своїх.
Не засуди, Господи, тих, що гнали нас наклепами і злобою, віддай їм милістю; за тих, кого ми скривдили і зневажили несвідомо, нехай буде свята наша молитва за них таїнством примирення.
Господи, Любов Невимовна, пом’яні спочилих рабів Твоїх.
Кондак 4
Спаси, Господи, тих, що в тяжких муках сконали, убієнних, живиш похованих, землею засипаних, вогнем і хвилями поглинутих, звірами роздертих, від голоду, морозу, бурі або падіння з висоти померлих, подай їм радість Твою вічну за скорботну кончину. Нехай вони благословляють час своїх страждань як день звільнення, співаючи: Алілуя.
Ікос 4
Усім, кого прийняла могила у світлій юності, хто на землі терновий вінець страждань прийняв, хто земної радості не побачив, воздай їм, Господи, щедротами Твоїми невичерпної любові. Від тяжких трудів померлим, Господи, подай нагороду.
Прийми, Господи, у райські чертоги юнаків і дів і сподоби їх веселості на вечері Сина Твого. Утіш, Господи, скорботу батьків за дітей своїх померлих.
Упокой, Господи, всіх, хто не мав ні родичів, ні близьких, за яких немає кому піднести молитву до Тебе, Сотворите ля, нехай щезнуть гріхи їхні від сяяння всепрощення Твого.
Господи, Любов Невимовна, пом’яні спочилих рабів Твоїх.
Кондак 5
Як останнє знамення для напоумлення і покаяння Ти, Господи, дарував смерть. Під час суворого її блищання суєта земна розкривається, пристрасті плотські і страждання затихають, непокірний розум смиряється. Правда вічна відкривається, обтяжені ж гріхами і безбожники на смертному ложі сповідують Твоє вічне буття і до милосердя Твого взивають: Алілуя.
Ікос 5
Отче всякої утіхи, Ти сонцем освітлюєш, плодами насолоджуєш, красою світу друзів і ворогів веселиш. Віруємо, що і за гробом Твоє милосердя не вичерпується, що милує всіма відкинутих грішників. Сумуємо за жорстоких і беззаконних хулителів святині Твоєї. Нехай буде над ними спасаюча блага воля Твоя. Прости, Господи, тих, що без покаяння померли; спаси тих, що в затьмаренні розуму свого самі себе згубили; нехай погасне гріховне їх полум’я у морі благодаті Твоєї.
Господи, Любов Невимовна, пом’яні спочилих рабів Твоїх.
Кондак 6
Страшним є морок душі, що від Бога віддалилася, совісті докори, скрегіт зубів, вогонь невгасимий і черва невмируща. Жахаюся такої долі і, як за самого себе, молюся за страждаючих у пеклі. Нехай зійде на них росою прохолоди наша пісня: Алілуя.
Ікос 6
Засяяло світло Твоє, Христе Боже наш, на тих, що сидять у темряві і тіні смертній, і сущих у пеклі і до Тебе взивати не можуть, У глибини землі зійшовши, Господи, виведи тих, хто через гріхи з Тобою розлучився, але не відрікся від Тебе. Діти Твої страждають люто, помилуй їх. Згрішили вони проти Тебе і перед Тобою, безмежно тяжкі гріхи їхні, милість же Твоя невичерпна.
Відвідай гірку убогість душ, що від Тебе віддалилися; помилуй, Господи, тих, що гнали істину несвідомо; нехай буде їм любов Твоя не вогнем, що спалює, а райською прохолодою.
Господи, Любов Невимовна, пом’яні спочилих рабів Твоїх.
Кондак 7
Допомогу подати правицею Своєю поспішаючи спочилим рабам Своїм, явися нам, Господи, у видіннях таємничих, ясновидно, на молитву нас надихаючи, щоб, поминаючи спочилих, ми творили за них благі діла і подвиги, взиваючи: Алілуя.
Ікос 7
Церква Христова Вселенська безперестанно щогодинно підносить молитви за спочилих по всій землі, бо гріхи світу омиваються пречистою кров’ю Божественного Агнця від смерті до життя і від землі до Небес силою молитов за душі спочилих перед вівтарем Божим.
Нехай буде, Господи, заступництво Церкви для померлих сходинками на Небеса. Помилуй їх, Господи, заступництвом Пресвятої Богородиці і всіх святих. Прости їм гріхи, заради вірних Твоїх, що день і ніч до Тебе взивають. Заради незлобивих немовлят помилуй, Господи, батьків їхніх, і сльозами матерів їхніх визволи дітей їхніх від гріхів.
Молитвами безвинних страдників, за кров мучеників пощади і помилуй грішників. Прийми, Господи, молитви наші і милостині як спомин чеснот їхніх.
Господи, Любов Невимовна, пом’яні спочилих рабів Твоїх.
Кондак 8
Увесь світ є спільною священною могилою, бо на всякому місці є порох отців і братів наших. Єдиний, що незмінно полюбив нас, Христе Боже наш, прости всіх померлих від початку і донині, щоб вони співали безмежною любов’ю: Алілуя.
Ікос 8
Гряде день, як піч палаюча, день великий і страшний останнього Суду, тайни людські відкриються, книги совісті розгорнуться. «Примиріться з Богом!» – взиває апостол Павло. Примиріться раніше того страшного дня.
Допоможи нам, Господи, сльозами живих поповнити невистачаюче померлих. Нехай буде їм, Господи, голос сурми ангельської благовістям спасіння, і в час Суду Твого сподоби їх радісного помилування.
Увінчай, Господи, славою за Тебе постраждалих і покрий гріхи немічних благістю Твоєю. Господи, Ти всіх на ім’я знаєш, пом’яни тих, що в чернечому образі спасалися, пом’яни благословенних пастирів з дітьми їхніми.
Господи, Любов Невимовна, пом’яні спочилих рабів Твоїх.
Кондак 9
Благословляйте швидкоплинний час. Кожна бо година, кожна миттєвість наближає до вічності. Нова скорбота, нова сивина є вісники грядущого світу, свідки тління земного, які сповіщають, що все минає, що Царство вічне наближається, де немає ні сліз, ні зітхання, але відрадний спів: Алілуя.
Ікос 9
Як дерево у свій час листя свого позбавляється, так і наші дні кожного року зменшуються. В’яне і юності свято, світильник радості гасне, наближається відчуження старості. Друзі і родичі помирають. Де ви, юні, радіючі? Безмовні гроби їхні, але душі їхні у правиці Твоїй. Думаємо про споглядання їхнє зі світу духовного. Господи, Ти є Сонце пресвітле, осяй і зігрій оселі померлих. Нехай навіки пройде час гіркого розлучення. Сподоби нас радісної зустрічі на Небесах.
Сотвори, Господи, щоб ми були єдине з Тобою.
Поверни, Господи, померлим чистоту дитинства і благодушність юності, і святом Пасхи нехай буде для них життя вічне.
Господи, Любов Невимовна, пом’яні спочилих рабів Твоїх.
Кондак 10
Проливаючи тихі сльози на могилах родичів наших, молимося з надією і з упованням взиваємо: скажи нам, Господи, що Ти простив гріхи їхні! Дай про це таємне одкровення духу нашому, щоб ми співали: Алілуя.
Ікос 10
Усю пройдену путь життя нашого бачу я, оглядаючись, як багато людей від першого дня і донині відійшло, і багато з них добре мені вчинили. Любов’ю своєю достойне їм віддаючи, взиваю до Тебе:
Сподоби, Господи, слави Небесної батьків моїх і ближніх моїх, що над постіллю моєю немовляти пильнували, зростили і виховали мене.
Прослав, Господи, перед ангелами святими всіх, хто благовістував мені слово спасіння, що вчили мене добра і правди святим прикладом життя свого.
Насолоди, Господи, тих, що у дні скорботи моєї послужили мені таємничою манною.
Усіх добродійників і благодійників нагороди і спаси.
Господи, Любов Невимовна, пом’яні спочилих рабів Твоїх.
Кондак 11
Де ти, жало смерті, де морок і страх твій, що був раніше? Віднині ти бажана, бо нерозлучно з’єднуєш з Богом. Великий спокій суботства таємничого. Бажання маю померти і бути з Христом, взиває апостол. Тому і ми, дивлячись на смерть як на стежку до вічного життя, взиваємо: Алілуя.
Ікос 11
Воскреснуть мертві, і встануть сущі у гробах, і звеселяться ті, що живуть на землі, бо повстануть тіла духовні, світло прославлені, нетлінні. Кістки сухі, слухайте слово Господнє: «Ось я введу в вас дух життя, і дам на вас жили, і одягну на вас плоть, і простягну по вас шкіру».
Повстаньте із давно минулих часів викуплені кров’ю Сина Божого, оживлені смертю Його, засяяло бо на нас світло Воскресіння.
Відкрий їм, Господи, нині всю безодню досконалостей Твоїх. Ти сяяв їм світлом сонця і місяця, нехай побачать вони і славу променесяйних ликів ангельських.
Ти насолоджував їх величчю світил Небесних сходу і заходу, нехай же побачать вони і світло невечірнє Твого Божества.
Господи, Любов Невимовна, пом’яні спочилих рабів Твоїх.
Кондак 12
Плоть і кров Царства Божого не успадкують, поки живемо у плоті – відлучені від Христа. Якщо ж помремо, то оживемо для вічності. Подобає бо нашому тлінному тілу одягнутися в нетлінне і мертвому цьому засяяти безсмертям, щоб у світлі невечірнього дня співати: Алілуя.
Ікос 12
Чекаємо зустрічі з Господом, чекаємо ясної зорі Воскресіння, чекаємо пробудження із гробів родичів наших і знайомих і оживлення тих, що померли у величній красі життя. І торжествуємо грядуще Преображення всього творіння і до Оновителя нашого взиваємо:
Господи, Ти сотворив світ для торжества радості і добра, нас підняв із глибини гріховної до святості; дай померлим царювати посеред нового буття, нехай вони засяють, як світила на Небі, у день слави їхньої.
Нехай буде для них Агнець Божественний світлом невечірнім.
Дай, Господи, і нам святкувати з ними Пасху нетлінну. З’єднай померлих і живих у нескінченній радості.
Господи, Любов Невимовна, пом’яні спочилих рабів Твоїх.
Кондак 13
О Усемилосердний Отче безначальний, що усім хочеш спасіння, Ти Сина послав до загиблих і вилив Духа Животворчого! Помилуй, прости і спаси рідних і близьких для нас померлих і всіх відвіку спочилих і заступництвом їх відвідай нас, щоб разом з ними ми взивали до Тебе, Спасителя Бога, пісню перемоги: Алілуя.
Цей кондак читається тричі, Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.
Молитва за померлих
Боже духів і всякої плоті, Ти смерть подолав і диявола знищив і життя світу Твоєму дарував! Сам, Господи, упокой душі спочилих рабів Твоїх: Святійших патріархів, високопреосвящених митрополитів, архієпископів і єпископів, що у священичому, церковному і чернечому чині Тобі послужили; будівничих святого храму цього, православних праотців, отців, братів і сестер наших, що тут лежать і всюди; вождів і воїнів, що за віру і вітчизну життя своє поклали, вірних убієнних в міжусобицях, тих що в бездонні водному свою кончину знайшли, згорілих, на морозі замерзлих, роздертих звірами, від голоду померлих, без покаяння несподівано померлих і тих, що не встигли примиритися з Церквою і зі своїми ворогами; самогубців, позбавлених розуму, всіх, що заповідали нам молитися, і вірних, що християнського поховання були позбавлені, у місті світлому, у місті квітучому, у місті спокою, де немає ні хвороб, ні печалі, ні зітхання. Всякий гріх, вчинений ними словом, чи ділом, чи думкою, як благий Чоловіколюбець Бог прости, бо немає людини, яка б жила і не згрішила, Ти бо єдиний без гріха, правда Твоя – правда повіки, і слово Твоє – істина. Бо Ти є Воскресіння, життя і спокій спочилих рабів твоїх (імена), Христе Боже наш, і Тобі славу відаємо з безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.