«Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна!».
Сьогодні свята Православна Церква святкує молитовну пам’ять святої великомучениці Варвари.
За царювання імператора Максиміана у фінікійському місті Іліополі жив багатий і шляхетний чоловік Діоскор. Дружина його померла, і він сам виховував свою єдину дочку Варвару. Будучи переконаним язичником, оберігав свою улюбленицю від впливу християн. Та юна Варвара перейнялася думкою про те, що має бути єдиний Творець всесвіту. Її світлий розум відкидав могутність богів язичників, творіння рук людських, а чутливе серце її шукало невідомого Бога.
Коли настав час, батько порадив дочці вийти заміж, але вона відмовилась. Батько спочатку подумав, що на це рішення вплинуло її самітне життя. Він дозволив їй зустрічатись із дівчатами її віку. Серед її подруг були християнки, які розкрили їй суть віри Христової. З великою радістю вона сприйняла звістку про спасіння Сином Божим роду людського. Варвара вирішила теж стати християнкою і невдовзі прийняла святе хрещення від священика, котрий приїхав у її місто з Олександрії.
Коли батько довідався, що його дочка стала християнкою, він побив її, зачинив у кімнаті й поставив біля дверей сторожу. Погрози і побої батька не скорили Варвару. Переконавшись, що не зможе зломити її віри, він у розпачі відвів її до начальника управи Мартіана і сказав йому, що коли вона не покається і не поклониться язичницьким богам, то той може чинити з нею, що захоче: «Муч її, як хочеш. Я їй не батько, і вона мені не донька!».
Мартіан був захоплений молодістю і вродою Варвари. Він почав її умовляти, аби вона зберегла своє молоде життя. Та свята діва, сповнена любов’ю до Христа, нізащо не погоджувалась визнати язичницьких богів і заявила Мартіану, що вона готова прийняти мученицьку смерть заради свого Бога і Спасителя. Тоді розгніваний Мартіан наказав її катувати і вкинути до в’язниці. У в’язниці Господь Ісус Христос з’явився до неї і зцілив її рани. Коли її знову привели до Мартіана, то він здивувався, побачивши, що всі рани в неї загоїлись і вона здорова. Він запропонував їй принести жертву богам за своє зцілення.
«Не твої боги зцілили мене, — вигукнула свята Варвара, — мене зцілив Господь Бог Ісус Христос. Йому я з вдячністю поклонюсь і віддам себе в жертву». ЇЇ знову почали катувати. Вона мужньо зносила тортури. Дівчинка Юліанія, побачивши її мужність, підбігла до Мартіана і голосно заявила, що вона також християнка. її зразу ж схопили, підвісили на дереві разом з святою Варварою і піддали страшним мукам. Після цього обом святим мученицям відрубали голови. Це сталося 17 грудняв 306 року.
У той же день Діоскор і Мартіан загинули від блискавки під час грози, і від них не залишилося навіть кісток. Мощі святої Великомучениці Варвари знаходились в Києві у Михайлівському Золотоверхому монастирі, куди були перевезені з Царгорода грецькою царівною Варварою, дружиною великого князя. Нині, мощі святої Великомучениці Варвари знаходяться у Володимирському соборі м. Києва.
Здавна в Україні Варвару вшановували як святу, яка у важких обставинах рятує від небезпеки смерті без Причастя. Бо існує переказ про те, як до неї у в’язницю з’явився Ісус Христос, зцілив її рани та причастив. В народі говорили, що за великий подвиг віри Св. Варвара отримала особливий дар визволяти людей від випадкової, несподіваної смерті. Cлава про Великомученицю Варвару та чудесне зцілення біля її мощей значно поширилися по українських землях та за її межами. На її честь віруючі люди будували ошатні храми, називали своїх дітей та ходили на паломництво.
Від давніх давен і до сьогоднішнього дня Св. Варвара користується великою пошаною не лише в Україні, а й в інших країнах Європи. Представники важких і ризикованих професій завжди намагаються вшанувати великомученицю. Пілоти, водії, військові перш ніж відправитися в подорож обов’язково беруть з собою іконку Святої. Шахтарі-гірники теж воліють не опускатися під землю без образка Св. Варвари й часто покладають на неї надію за свою безпеку. Свята Варвара – одна з християнських святих, покровителька гірників всього світу. Її художні і скульптурні зображення можна зустріти не тільки в численних храмах, але і в шахтах (рудниках) не тільки України, але й багатьох європейських країн. Свята великомучениця Варвара в очах гірників є прикладом мужності, нескореності і твердості у вірі. Ці якості, які властиві і самим гірникам, зробили Св. Варвару їх покровителькою і захисницею.
Свята Церква, прославляючи сьогодні святу великомученицю Варвару, закликає всіх християн незалежно від їх соціального стану, шанувати її пам’ять, а також просити її всесильного заступництва для всіх нас перед престолом Божим. Тому дорогі у Христі брати і сестри із глибини своїх віруючих сердець промовляймо: «Свята великомученице Варваро, моли Бога за нас!».
свящ. Іван Голуб. викладач ЛПБА УПЦ КП