Сьогодні 23 квітня / 6 травня, дорогі брати і сестри, Свята Церква Христова вшановує пам’ять святого великомученика Юрія Переможця. Святий Юрій жив коло 300 року по Різдві Христовім. Він був здібний, розумний юнак, і тому, хоч він був ще дуже молодий, він уже був тисячоначальником (полковником), тобто командував 1000 вояків. Римський імператор Діоклетіян дуже високо цінив свого молодого тисячоначальника.

Коли за часів Діоклетіяна почалося переслідування (гоніння) християн, то перед Юрієм постало питання: Кого слухати? Чи слухати Царя Небесного, чи царя земного (тобто імператора Діоклетіяна)? І Юрій без вагання вибрав послух Цареві Небесному.

Діоклетіян всіляко намагався відвернути Юрія від Христа. Він малював перед Юрієм райдужну картину його майбутнього, якщо він відречеться від Христа. Яка прекрасна кар’єра його чекає! Але його переконування не допомогли. Тоді імператор Діоклетіян сильно розлютився, бо заговорили в ньому його принижені амбіції. Як то так – його, могутнього всесильного імператора, власний тисячоначальник не хоче слухати! Який приклад він подає іншим воїнам!

І ось Діоклетіян вирішив зламати волю Юрія, — примусити його до послуху. Він віддав Юрія на страшні муки, і тому ми й звемо Святого Юрія Великомучеником, але жодні муки не могли зламати Юрія, бо Господь допомагав йому.

Люди бачили цю Божу допомогу, бо вони знали, що Юрій без неї не зміг би перенести цих нелюдських мук. І люди почали проголошувати себе християнами. Тоді ж і мудрець Афанасій також увірував у Христа. Навіть дружина Діоклетіяна, цариця Олександра, стала християнкою.

І Діоклетіян нарешті побачив, що не він перемагає Юрія, а навпаки – Юрій перемагає його. Діоклетіян побачив, що коли мучеництво Юрія триватиме далі, то ще більше людей увірують у Христа. І тому він видав наказ відсікти Юрієві голову. Сталося це 303 року. Нетлінні мощі святого Юрія знаходяться в місті Лідді (біля міста Рамлі) в Палестині; на них збудовано церкву на його честь.

Дорогі у Христі брати і сестри, ми бачимо, що хоча святий Юрій, бувши воїном земного царя, показав себе побідоносним воїном Царя Небесного, і тому Церква назвала його Побідоносцем.

Тож дорогі наслідуючи твердість віри святого Юрія Переможця, перемагаймо нашу гріховність, і тоді разом із святим Юрієм зможемо прославляти пречесне і величне ім’я Отця і Сина, і Святого Духа у Царстві Небесному.

свящ. Іван Голуб. викладач ЛПБА УПЦ КП