Пам’ять 8/21 квітня
Згідно з переказами , народився в Києві; у хрещенні мав ім’я Микита. Ряд документів свідчить про відвідування святим Нифонтом Царгорода (Константинополя). Не виключено , що святий міг отримати там освіту.
Майбутній святитель постригся в Києво-Печерському монастирі при ігумені Тимофії (1124-32 рр.).
У 1130 році Нифонт був висвячений на єпископа Новгородського. Прийшов у єпархію заслуженим і відомим в Церкві людиною. Зарекомендував себе як гідний архієрей, палкий і безкомпромісний захисник церковних канонів. Сучасні йому єпископи й інші особи зверталися до нього за вирішенням важких канонічних питань і різних випадків церковного життя, свідченням чого можуть бути листи Святителя, що дійшли до нас: відповіді якомусь Кирику , що містяться в «питаннях» останнього. Відповідно до новгородської літописи їм побудовано в Новгороді 10 церков, а також храм Климента в Ладозі.
Святий Нифонт користувався надзвичайною повагою також за межами своєї єпархії, що дозволяло йому виконувати роль посередника в суперечках між князями Київської Русі. Нифонт виступив проти неканонічна поставленого митрополита – Клима Смолянина, за що був засланий київським князем Ізяславом Мстиславичем у Києво-Печерський монастир (1149 р.). Восени 1155 для Київської Русі в Константинополі патріархом був призначений новий канонічний митрополит – русин Костянтин. Преподобний Нифонт, який повинен був зустрічати його в Києві, несподівано захворів і 21 квітня 1156 року помер у віці близько 50 років. Поховали владику в Дальніх (преподобного Феодосія) печерах. Коли його мощі були перенесені в Ближні (преподобного Антонія) печери – невідомо.
Тропар святителя Нифонта, єпископа Новгородського, глас 3
Як правдивий оборонця православних переказів та канонів Церкви Східної, / удостоївся єси великого серед отців Феодосія, / бачити після смерті як живого, / що обвести тобі спадщину Царства Небесного, / невимовними благами якого ти з ним насолоджуєшся / тепер нерозлучно разом там перебуваючи, / молися і за нас, дітях твоїх, славний святитель Нифонт.
Кондак святителя Нифонта, єпископа Новгородського, глас 5
Ревністю на древніх отців / у твердим захованні догматів подібний, / багатомудрій Нифонт, / не побажав єси митрополиту Климу співслужить, / що престол Київський самовільно зайняв, / обраному ж законно на це від усіх, покірний був, / і свято та пригоже з ним служив єси / і життя своє скінчивши, / отримав ти безкінечне Царство Христове.
Ще один тропар святителя Нифонта, єпископа Новгородського, глас 4
Від буревісного світу ще в молодості / пішов у тиху пристань, / гідної обителі Києво-Печерської досягнув єси / і, там ярмо Христова прийняв на себе, / рівне Ангелам життя вів. / З печер покликаний був, святитель Христовий Нифонт, у Великий Новгород, / і архієрейський престол прийняв єси, / і багато людей ученням своїм до Христа привів ти. / Його ж моли, святитель преподобний, / щоб спаслися души наші.
Ще один кондак святителя Нифонта, єпископа Новгородського, глас 8
Присвятив ти себе від юності Богу, преподобний, / світ тлінний ні за що маючи, / і більш усього Христа полюбив. / Тому за Ним всією душею з любов’ю пішов ти, / і, як світле сонце, / з Києву засяяв у всі кінці Русі Київської чеснотами, / і був пастирем Великому Новгороду, / і добре пас стадо словесних овець Христових на нивах духовних, / до Бога відійшов тихо єси, / і тепер з Ангелами біля престолу Владики стоячи, / нас поминай, овець своїх, та заспіваймо тобі: / Радуйся, отче Нифонт, / велика святителям похвала.