Відродження істинного, автентично – історичного богослужіння Київської Православної традиції неможливе без повернення до першоджерел. Нам потрібно ретельно вивчити власну літургійну спадщину і повернути те, що було втрачено в часи уніфікації та русифікації Київського Православ’я. Саме одному з втрачених елементів Святої Літургії – змінним заамвонним молитвам і присвячується ця невелика стаття.

Якщо розглянути елементи Святої Літургії, ми побачимо, що вона має ряд молитов, які змінюються  в різні дні тижня, неділі та свята. Це: тропар, кондак, антифон, прокимен і т.д. У цей ряд природно вписується і заамвонна молитва, яка, за свідченням ряду дослідників, спочатку була заключним словом архієрея (священика) перед відпустом літургії. Останнє твердження пояснює особливе місце і роль заамвонної молитви в молитвах священика на літургії, які зазвичай являються в ній незмінною частиною. Підтвердженням подібної ролі заамвонної молитви є, вже хрестоматійний, приклад грецької заамвонної молитви, яка була перекладена і описано в книзі М. Орлова [1].

Підтвердженням первісного існування заамвонної молитви, саме як змінного елемента літургії, ми знаходимо вже в ряді рукописів ЇХ – Х ст.ст. і ця традиція тривала практично до XVII ст. Особливо важливим є той факт, що серед слов’янських рукописів, що містять різні заамвонні молитви, є рукописи місцевого походження Київської митрополії.

На нашу думку, поява окремих заамвонних молитов в богослужбовій практиці Київського православної митрополії відбулося практично одночасно з її заснуванням через введення Статуту Великої Константинопольської Церкви. На користь цього факту говорить те, що соборні грецькі евхологіі XI ст. містять різні заамвонні молитви на все тижневе коло богослужіння [2]. Стародавні слов’янські (Київське митрополії) переклади різних заамвонних молитов підтверджуються їх наявністю в ряді рукописів нашої православної традиції. При цьому найбільш древні з них, з фрагмента служителя XIII ст., зберігаються в Національній Бібліотеці України [3].

Однак, вже в перших друкованих служебниках XVI – XVII ст.ст., ми зустрічаємо тільки одну заамвонну молитву, яка є спільною для літургій Іоана Златоуста та Василія Великого. На нашу думку, це було насамперед викликано уніфікацією змісту друкованих служебників.

Разом з тим, поява друкованої богослужбової літератури не вивела з вживання Київської митрополії й місцевих рукописних книг, що добре видно при вивченні інвентарів храмів Київської православної митрополії XVII і навіть на початку XVIII ст. Тому, маємо повне право висунути гіпотезу про використання змінних заамвонних молитов. Але, в результаті русифікаторської синодальної уніфікації другої половини XVIII ст., результатом якої стало вилучення всього корпусу богослужбовий літератури власне Київське митрополії і заміна її на книги московського зразка, традиція змінних заамвонних молитов на дні тижня, визначні дні церковного року і свята, була остаточно втрачена .

Один із перших, хто звернув увагу на особливості заамвонних молитов та їх місце в літургійній практиці Статуту Великої Константинопольської церкви, був російський східнознавець та візантолог, єпископ Порфирій Успенський. Власне він і зробив перше описання окремих заамвонних молитов і їх переклад з грецької мови [4]. Трохи пізніше, інший російський дослідник, Олексій Дмитрієвський, помістив ряд грецьких рукописів, що містять різні заамвонні молитви, в своїй фундаментальній бібліографічної праці «Опис літургічних рукописів, що зберігаються в бібліотеках православного сходу» [5]. Також А. Дмитрієвський, описуючи богослужіння на Страсний і Великодній тижні в Єрусалиме в IX – Х ст., надав переведення низки заамвонних молитов цього періоду [6].

На початку ХХ ст. роботу з вивчення і систематизацію древніх заамвонних молитов продовжив протоієрей Руської Православної Церкви, професор М. Орлов, який у своїй дисертації помістив грецькі оригінали і власний переклад 27 заамвонних молитов з дослідження владики Порфирія Успенського [7].

Також, розглядаючи сучасний період дослідження заамвонних молитов, не можна обійти увагою роботу А. С. Слуцького «Заамвонні молитви в рукописних слов’янських служебниках» – яка власне ввела в науковий ужиток саме стародавні тексти заамвонних молитов Київське митрополії [8].

Таким чином, на нашу думку, на сьогоднішній день нам відомий практично увесь корпус різних заамвонних молитов IX – XVII ст., при цьому велика частина цих молитов відомо не тільки в грецькому оригіналі, але і в київсько-слов’янському перекладі. Їх різночитання в різних списком не виходять за рамки різночитання інших молитов рукописних і частини друкованих служебників та требників Київське православне традиції.

Оскільки про необхідність повернення заамвонної молитви, як змінного елемента літургії, говорив ще владика Порфирій Успенський: «Не тільки можна (повернути змінні заамвонні молитви в богослужбову практику – С. Г.), але і потрібно б, тому що в них повчально пояснюються суті свят» [9], ми спробували підійти до даного питання з точки зору богослужбової практики і: зібрали більшість доступних заамвонних молитов та спробували їх класифікувати.

Частина молитов, місце яких у богослужінні церковного року, в свято або у часі заупокійної Літургії, ясно позначено. Тут стояло питання лише технічного перекладу для апробації священиками єпархії в часі служіння літургії Іоана Златоуста або літургії Василія Великого.

Питання викликала заамвонна молитва, яка поміщена в роботі М. Орлова [10] і має незвичайний текст (у нас – заамвонна молитва № 24). Після детального вивчення і спроби проведення аналогії, ми висунули гіпотезу про те, що вона досить добре підходить для Літургії хрещення або Архієрейського літургії, коли в часі її служіння до Церкви через покаяння приєднуються відступники чи єретики. На користь подібної гіпотези говорить сам факт її незвичної структури – явної форми проповіді, яка відсутня в інших заамвонних молитвах. Також її атрибутика як «недільна», а саме в неділю зазвичай відбувався хрещення оглашенних або повернення в Церкву відступників і (або) єретиків, говорить на користь вищезгаданої гіпотези.

Разом з тим, деякі дослідники, у частості  А. Слуцький, наводить у своїх роботах ще ряд варіантів «заамвонних молитви в неділю». Даний факт ставить питання про використання різних заамвонних молитов під час недільного богослужіння: Чи застосовувалися ці молитви в якісь певні неділі? Або ми маємо справу з варіантами звичайної заамвонної молитви, яка згодом прийняли єдиний певний вид. На жаль, це питання залишається відкритим.

З свого боку, намагаючись реконструювати древнє Київське православне богослужіння і адаптувати його під сучасні вимоги, можемо висунути пропозицію застосування різних заамвонних молитов в неділю свята храму чи монастиря (якщо немає спеціальних заамвонних молитов на це свято) або інші подібні святкові неділі.

Також, опираючись на аналогії з тропарями і кондаками, а також з відпустками літургії, ми спробували розмістити ряд заамвонних молитов, які не мають чіткого визначення, у продовження звичайного богослужбового тижня. Природно, їх розміщення не є науковим історичним фактом, а лише науковою гіпотезою, частково побудованої на їх змісті .

Окремою темою є й історичне місце та спосіб читання змінних заамвонних молитов під час літургії.

Так, частина вчених, у тому числі і А. Слуцький, опираючись на двох слов’янських рукописах (Требник Син. 674 і Син. 900) висувають гіпотезу про читання змінних заамвонних молитов після звичайних молитов і навіть взагалі після відпуску літургії [11]. І хоча той же російський дослідник А. Слуцький у своїй статті переконливо ставить це під сумнів, обґрунтовуючи звичайною помилкою перекладача (переписувача), проте питання залишається частково відкритим.

На наш погляд, викладена вище гіпотеза про читання змінних заамвонних молитов як додаткових, виникла з ототожненням їх з тропарями і кондаками. Але тропарі і кондаки співаються хором, а заамвонна молитва читається священиком з виходом з вівтаря. Таким чином, тут більш науково обґрунтовано порівняння не з тропарями і кондаками, а з відпуском літургії, який також змінюється в неділі і свята. Також слід провести аналогію з недільними та святковими антифонами – вони не додаються до звичайних, а замінюють їх.

Результатом нашої праці є переведення низки змінних заамвонних молитов і апробація їх у реальному православному богослужінні кількома священиками. Ця апробація показала, що практика введення змінних молитов не порушує богослужбовий хід літургії і підтверджує твердження владики Порфирія Успенського про їх сприйняття віруючими саме як пояснювальних.

прот. Сергій Горбик

1. Орлов М. И.. Литургия святого Василия Великого». СПб, 1909. ст. 351–353

2. Arranz M. L’Eucologio Constantinopolitano agli inizi del secolo XI, Roma, 1996, p. 298–307

3. Національна Бібліотека України. Колекція уривків №2, фонд 235.

4. Успенский Порфирий, еп. Первое путешествие в Афонские монастыри и скиты в 1846 г. Часть II. Киев, 1877. ст. 457-464.

5. Дмитриевский А. А. Описание литургических рукописей, хранящихся в библиотеках Православного Востока. Вып. 1–3. Киев, 1895–1917.

6. Дмитриевский А. А. Богослужение Страстной и Пасхальной седмиц во св. Иерусалиме IX-Х в. Казань, 1894.

7. Орлов М. И.. Литургия святого Василия Великого». СПб, 1909. ст. 324-381

8. Слуцкий А. С. Заамвонные молитвы в рукописных славянских служебниках. // Византинороссика. Том 3. Истоки и последствия: Византийское наследие на Руси. Сборник статей к 70-летию члена-корреспондента РАН И.П. Медведева. Под редакцией К.К. Акентьева. — Санкт-Петербург: Византинороссика, 2005. ст. 184 -211.

9. Орлов М. И.. Литургия святого Василия Великого». СПб, 1909. ст. 321

10. Ibid.ст. 351–353

11. Слуцкий А. С. Заамвонные молитвы в рукописных славянских служебниках. // Византинороссика. Том 3. Истоки и последствия: Византийское наследие на Руси. Сборник статей к 70-летию члена-корреспондента РАН И.П. Медведева. Под редакцией К.К. Акентьева. — Санкт-Петербург: Византинороссика, 2005. ст. 208

12. . Ibid.ст. 209-210

1. Заамвонна молитва у день Різдва Христового

Христе Боже наш, Ти перш усякого віку безстрасно з Безначального Отця засяяв, в останні ж часи від Діви Пречистої несказанно втілився і народився, Ти нас заради зубожілий, та ми Твоїм убозтвом збагатилися, Ти пеленами оповитий як Немовля, і в яслах лежиш, Божеством же все обіймаючи, Сам прийми нашу смиренну хвалу і моління, як хвалу пастирів і поклоніння волхвів з дарунками, і сподоби нас радіти разом з небесним воїнством, і тих, що на землі оспівують Тебе народженого, і спадкоємцями радості вічної покажи, приготовленої для тих, хто достойно святкує Твоє Різдво. Бо Ти Чоловіколюбний і Прославлений з Безначальним Отцем і Пресвятим і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

2. Інша заамвонна молитва у день Різдва Христового

Початок служби поклавши і кінця тайнодійства досягнувши, Тобі Вседержителю Богу спів приносимо, про всіх молимося: Всім присутнім з нами людям і співслужителям  гідну нагороду даруй, разом стоячим і звершуючи священнодійство перед святим Твоїм жертовником ступені благодаті приготуй, мужнє і збройне воїнство наше відважним в битвах покажи, вірному Тобі цьому місту і кожному місту мир подай. Бо Ти Єдиний Бог, що всіх охороняєш, умножаєш і підносиш, і всяке добре даяння і всяк досконалий дар, сходить від Тебе Отця світу, і тобі славу віддаємо, Отцю і Сину і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

3. У день святого Богоявлення

Невимовна Твоя любов до нас, невимірна безодня Твоєї благодаті, Господи Боже наш, як Єдинородному Твоєму Сину благоволив народиться від Діви Чистої і стати чоловіком і у всьому бути подібним на нас крім гріха, і хрещення, як людині заради нас, прийняти від Іоана, бо не мав потреби в очищенні, і води природи освятивши, відродження водою і духом нам дарував. І, пізнавши Тебе Безначального, поклоняємося Тобі, Який промовив з небес, що хрещення приймаючий є Син Твій улюблений, і Пресвятому Твоєму Духу співпрославленому, Який зійшов до нас, і що показав Його хрестителю. Цим Духом і нас визначив і облагодіяв хрещенням, зробив нас причасниками Христа Твого, Його ж не позбав нас грішних, але благодаттю Його підтримай проти всяких злих сил, і всіх нас приведи в царство Твоє, нехай і в нас славиться Пресвяте ім’я Твоє, і Єдинородного Твого Сина зі Пресвятим Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

4. У день Стрітення Господнього

Владико Господи, Ти  єдинородне Твоє Слово послав у світ, народжене від Чистої Діви, Яке живе під законом, щоб викупити підзаконних, і Духом явив Його старцю Симеону, що благовістив прихід, Сам і нас недостойних рабів Твоїх благослови Твоїм сяйвом, і прийми наше моління, як прийняв Ти сповідання пророчиці Анни, і сподоби нас душевними обіймами невпинно обіймати втілене Твоє Слово, і Пресвятим Духом бути освяченим храмом, щоб в нас прославилося Дивовижне і Прославлене ім’я Єдинородного Сина Твого і Животворящого Твого Духа, нині і повсякчас і на віки віків.

5. У неділю м’ясопусну

Христе Боже наш! Прийми наші недостойні моління, як прийняв Ти сльози і миро блудниці, і насолоду нашими співами прийми, як цілуванням її, і даруй нам прекрасне звернення її, і сподоби нас, також як її, відпущення гріхів, і як від неї, що притулилася до Твоїх пречистих ніг , не відвернувся Ти, також не відкинь і нас, що припадаємо до незримих стоп Твого чоловіколюбства, і, Тобі, що знає усі тайни серця, висповідатися подай як її, не відіслав Ти з соромом, і нас не осором, оголосивши приховані гріхи наші на страшному Твоєму суді перед ангелами і людьми , але зроби нас спадкоємцями вічного прощення і нетлінної Твоєї слави. Бо чоловіколюбець Ти, і тобі славу віддаємо, з Безначальним Твоїм Отцем, і Пресвятим і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

6. У першу неділю Великого посту.

Дякуємо Тобі, Господи Ісусе Христе, що Ти дав нам на спасіння даний час посту, приготовляючи зціляти в хуткім часі найбільші рани наших душ, і прощаючи нам багато гріхів. Молимось Тобі також, Преблагий: зніми з нас всяке фарисейске лицемірство під час посту і видали юдейську похмурість, від нашої стриманості пиху віджени, всяке свавілля заборони, і балакучість, і лихі думки; наповни нас світлістю та істиною, яку Ти узаконив; зміцни нас на боротьбу проти пристрастей, дай нам силу на боротьбу проти гріховності; відчуженням від пристрастей приготуй нас слідувати за Тобою, що показав нам перемогу над дияволом через піст, і зробитися учасниками смерті і воскресіння Твого, і насититися вічною насолодою, яку Ти приготував голодним і спраглим правди твоєї; народові нашому, через піст і віру в Тебе, дай міць проти всякого нападу ворогів. Бо Ти є Милостивий Бог, і Тобі слава належить, з Отцем і Пресвятим і Благим і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

7. У другу неділю Великого посту

Молимо, Владико, Господи Боже наш, Твою благодать: почуй нас, недостойних рабів Твоїх, і сподоби нас досягти жаданого кінця часу даного нам посту у виправлення, і нас, що почали цей шлях, майбутні подвиги приведуть до бажаних вінців. Віддали від нас зброю пітьми, і зброєю Твого світла прикрась. Даруй нам стриманість правдиве, молитву таємну, але найбільш бажану Тобою, істину милостиню і Тобі бажану, щедротами Єдинородного Сина Твого, з Ним же Тобі належить слава, Отцю, і Святому Духові, нині і повсякчас і на віки віків.

8. У третю неділю Великого посту

Боже і Отче слави, який віддав за нас Єдинородного Свого Сина, і синами привів нас до Себе через Нього, і знов удостоївся Духа Святого! Змилосердься і нині над нами, що переступили заповіді Твої, і не погуби нас з віддаленими від Тебе, і не наведи на нас голод в Твоїх духовних даруваннях; але сподоби нас наближатися до Тебе вустами і серцем, і гідність усиновлення справою яви над нами, які переймають наверненням до Тебе блудного сина, в якому Ти показав нам невимовне Твоє до грішників чоловіколюбство; щоб ми досягли Твоїх нескінченних благ, які Ти приготував виконавцям Твоєї волі. Благодаттю і милосердям і чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, з Ним же Тобі належить слава, нині, і повсякчас, і на віки віків.

9. У четверту неділю Великого посту

Господи Боже наш! Ми, недостойні, удостоївшись стояння у святому Твоєму місці, і не маючи принести Тобі ніякого доброго діла, Тобі, нічого не потребуючому з наших благ, приносимо як жертву покаяння серця і смирення духа, просячи для себе у Твоєї благості прощення за гріхи. Почуй наше нікчемне моління, що не принизив митаря, який упокорився перед Тобою, і показав його праведним більше за фарисея, що хвалив самого себе, його ж похвальбу і мерзенне велемовність віддали від нашого серця; але даруй нам печаль митаря і найближчу до Тебе смиренність, бо хто підноситься буде принижений, а хто смиряється буде піднесений; та удостой нас блаженства в Царстві Небесному, що зберігається для убогих духом. З милосердя Христа Твого, з Ним же благословенний Ти, з Пресвятим і Благим і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

10. У п’яту неділю Великого посту

Христе Боже наш, що підтримуєш всіх падаючих, повалених же піднімаєш, Невіддільний, що народжуєшся з Отцівського лона і втілився від святої Діви Марії, і в світ прийшов, щоб удостоїти піклування і повернути в початкове єство нашу відпалу природу, що піддалася  нападу безтілесних і душогубних розбійників, і позбавлену нетління і тяжко поранену ними! Ти, Владико, вилікуй наші невидимі язви і перев’яжи рани душевні чесною Твоєю Кров’ю, що пролив Ти за нас, і святим Твоїм помазанням, яке нам дарував Ти; і визволи  нас від поразок, що безперестанку наносяться нам невидимими силами, які поспішають викрасти у нас навіть віру в Тебе і надію, і бажають змити з нас благодать Твою; не позбав нас чоловіколюбства і спасительного лікування, щоб, зцілившись і очистившись від усякої скверни, ми удостоїлися звання первонароджених, написаних на Небесах, бо Ти – лікар невидимих і видимих недуг. Бо Ти є Бог наш, і тобі славу віддаємо, Отцю і Сину і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

11. В день Благовіщеня

Господи Боже Вседержителю, Ти дозволив Єдинородному Твоєму Синові втілитися від Чистої Діви і стати людиною заради нашого спасіння, що послав Твого ангела Гавриїла благовістити зачаття Його без сімені Дівою Марією, Його ж визначив Ти перш віків призначеним бути вісником цього страшного таїнства, Його молитвами і всіх святих Твоїх звіщай мир душам нашим благодаттю Твоєю відпущення гріхів і радість невід’ємну, подати мир людям Твоїм, покажи нам шлях, йдучи яким добре догодимо Твоїй благодаті, і до небесного Твого царства приведи нас, заради щедрот Бога і Владики, з Ним же благословенний Ти, і з Пресвятим і Благим і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

12. У суботу Лазаря

Христе Боже наш, на четвертий день після смерті Лазаря Твоїм гласом від уз смерті звільнив і в життя повернув, Сам і нас гріхами умертвлених оживи, життя добродійне даруючи, і бажаного вічного життя спадкоємцями нас зроби. Бо Ти є життя і воскресіння наше, і Тобі належить слава зі Безначальним Отцем і Пресвятим і Благим і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

13. У Квітну неділю

Господи Боже наш, який почув і прийняв сльози святих жінок мироносиць у Віфанії Марфи і Марії, і про Лазаря померлого і похороненого чуючи, святим Твоїм учням і апостолом сказав: Лазар помер, і радію заради вас, бо піду розбудити його. Сам, Владико благий, прийми молитву нашу, що звертаємося до Тебе всім серцем. Коли ж не вірили юдеї, Ти вивів його з могили, на четвертий день після смерті, сказавши: Лазар, вийди геть! І щоб вийшов мертвий, обв’язаний по руках і ногах полотном, і обличчя було його убрусом зав’язане; знову звернувся до людей і сказав: звільніть його і залиште йти. Тебе йдучого від Єрусалиму до Віфанії, до гори до Оливної, яка є близько Віфанії, юдейські діти зустрічали Тебе, сидячім на осляті, тримаючи в руках пальмове віття співаючи та й промовляючи: Осанна в вишніх. Вірні ж люди, тримаючи гілки від дерев, співали: Осанна Сину Давида, благословенний Той, що прийшов і знову йде в ім’я Господнє, Цар Ізраїлю. Тому і ми зі страхом і любов’ю Тобі єдиному безсмертному і непереможному, що володіє життям і смертю, перемоги знамення несучому, з радістю співаємо: Благословенний, хто йде в Ім’я Господнє, благословенний Животворящий всіх нас, що удостоїлися причаститися святих, пречистих, безсмертних, життєдайних, небесних і страшних Твоїх Таїн на відпущення гріхів. Бо Тобі належить усяка слава, Отцю і Сину і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

14. У Святий і Великий Понеділок

Цар віків і Творець всього видимого і невидимого, Христе Боже наш! Через невимовне Твоє до нас милосердя, добровільно Себе Самого принизив, щоб бути людиною як ми у всьому, крім гріха. Не залишивши лона Отця, але прийшовши у не природним стані Свого Божества і Царства, зубожілу нашу природу прийняв Ти, бажаючи постраждати і померти за нас, та стражданнями і смертю звільнити рід наш, колись засуджений власним гріхом. Не причастився б Ти страждань Божественною природою, якби не зодягнувся добровільно в пристрасну і смертну нашу природу. Але зажадавши перетерпіти Свої страждання, і заради них прийшов, словом сили Своєї, Владико, висушив Ти безплідну смоківницю, тим самим провістив погибель юдеїв через їх невіру і гріхи. Нас же, хто вклоняється і визнає Твою владу, сподоби, Господи, принести Тобі віру чисту і непорочну, помножену благими справами та здійсненням чеснот. Аромат страждань Твоїх вклавши в наші члени, зроби нас і причасниками слави воскресіння Твого. Підніми християнський рід і від володіння рабського ярма звільни. Благослови людей Твоїх, що прийшли до поклоніння Твоєму Хресту і Животворящого Воскресіння. І Твого Царства причасниками всіх нас зроби, молитвами благословенної Твоєї Матері, нашої ж Владичиці, і заступництвом всіх святих Твоїх. Бо Твоя є слава і Твоє є вічне Царство з Безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим і Благим і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

15. У Святий і Великий Вівторок

Господи, Ісусе Христе, Боже наш, Ти удостоїв нас досягти цього дня напередодні страждань Твоїх, якими Ти позбавив від мороку беззаконня немічний і грішний рід наш! І нині, чоловіколюбний Господь, Сам сподоби нас бажаної винагороди, заради вірного моління і множення чеснот, пробуджених в рясному плодоносінні, які пам’ятають Твої заповіді, і зроби сосуди душ наших такими, що не потребують поповнення єлеєм, подібно розсудливим Дівам, примножуючи Тобі довірений їм Тобою талант і прикрасилися всякими видами чеснот, – сподоби нас разом з ними увійти в невимовну насолоду Твого Царства і почути великий Твій і бажаний голос почувся: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, і наслідуйте приготоване вам Царство», його ж усі ми очікуємо отримати Твоєю благодаттю і чоловіколюбством невимовного Безначального Твого Отця, і силою Пресвятого і Благого і Животворящого Твого Духа, в нескінченні віки віків.

16. У Святу і Велику Середу

Хвалимо і вдячно підносимо невимовне море Твоєї благодаті, поклоняємося Твоєму, Христе, невимовному сходженню смиренності. Ти, Сущий недосяжне Божество, і Неприступний для сил небесних – довготерпеливий зволив витримати торкання нечистих людських рук і цілування поганих вуст, був показаний поцілунком нечистих вуст зрадника, і грішної жінки долоні розсудливо торкалися і тримали Тебе. Знаючий серця всіх, Христе Боже наш! Сподоби і нас прогнати сріблолюбні бажання, щоб разом з ними ми не впали б у глибину відчаю. Але даруй нам христолюбивий розум і сподоби нас намір наш направити до покаяння. Щоб разом з покаянням блудниці і нам отримати визволення від гріхів і придбати приєднання до Тебе, Сотворителя нашого. І грішне та розпусне життя допоможи нам прогнати і повністю залишити. Твої страждання в тілі нашому носити завжди нас сподоби. Щоб з’явитися нам причасниками і співучасниками слави Твоєї – силою за нас Твого добровільного розп’яття, особливо ж сприятливими молитвами нашої Владичиці і Богородиці, і всіх святих Твоїх. Бо треба нам служити Тобі і невпинно славословити Тебе, з Безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим і Благим і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

17. У Святий і Великий Четвер

Владико Всеблагий і Всемилостивий! Оспівуємо і величаємо, і дякуємо Тобі, безгрішному Богу, що прийняв на Себе і за нас добровільно зазнав страждання плоттю. Коли славні учні під час омовіння ніг на вечері просвіщалися, тоді Юда нечестивий, сріблолюбством хворий, затьмарився, взявши тридцять срібняків, ціну Оціненого, і продає праведного Суддю злочинним архієреям і книжникам; був він сповнений багатьох благ і зробився учнем, але скоїв зрадницький злочин – зрадив Тебе, безсмертного Царя і Господа слави, беззаконним вовкам, коли взявши в руки мотузку і опустивши свою руку в чашу, говорив злочинним архієреям: кого я поцілую хитрим цілуванням, Він є, тримайте Його. О злочинний Юда! Сріблолюбна вдача привела тебе до удавлення, яке ти переніс за праведним судом Божим. І ми, вірні, з любов’ю причащаючись пречистого і животворчого Тіла і Крові, з любов’ю і страхом поклоняємося Спасителю, хресним стражданням, похованню і воскресінню Його, Господа і Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа. Бо Твоє є царство і сила і слава, Отця і Сина і Святого Духа, нині і повсякчас і на віки віків.

18. У Святи і Великий день Пасхи Христової

Світлий день спасіння нам засяяв, браття, – Святої Пасхи Господньої. Через це різними мужами прикрасилися Церкви Господні. Бо цей час посту пройшовши, радості воскресіння досягли. Бо радіє все творіння воскресінню Христа Бога нашого: Небо просвіщається і земля прикрашається і море стихає; мучителі замовкають і благовірні співають, оголошені просвіщаються і разом з нами в мир приходять, прикрості зникають, Церкви веселяться, Христос прославляється! Сини на руках матерів, світло прикрашених нарядами, Царю дари приносять, не квіти маслин приносять, але нових людей, що прийняли хрещення, відроджених зоряним сяйвом. Нас же грішних і смиренних ієреїв подібне прославлення з похвалою прийми, як Благий і Чоловіколюбний. Віру укріпи, язики лукаві цього світу приборкай і втихомир. Стоячих тут людей єдиною любов’ю об’єднай. Бо Ти є істинний Бог, Життя вічне, і Тобі славу віддаємо, Отцю і Сину і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

19. У неділю Фоми

Поставив Ти нас в скинії Твоїй, Господи, відкрив Ти нам житло Твоє Святе, вклавши в уста наші переможну пісню. Звеселив Ти нас пречистим і пресвятим Тілом Твоїм, напоїв Ти нас з вічного джерела Твого, яке тече з Пречистого і Животворчого ребра Твого, його ж побачивши, відчувши, і поклоняючись апостол Фома голосно вигукнув: Господь мій і Бог мій. І що даємо Тобі, Владико, за все, що дав Ти нам? Тому Сам Ти, державний всіх Володар, ієреїв наших, що у вірі православній живуть, одягни правдою, людей, що стоять тут, в мирі збережи, язики лукаві приборкай, братів наших, що в полоні поверни, і світ Твій мирним зроби, Боже Спасителю наш. Бо Тобі належить усяка слава, честь, подяка і поклоніння, з Предвічним Твоїм Отцем, і Пресвятим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

20. У день Вознесіння

Піднеси, Владико, на небо думки наші, тих, хто на землі поклоняється Твоєї Державі, і розум наш від земних турбот притягни до Себе, бо підняв у Собі принижену природу нашу, і зробив це з Співпрестольним і Всевишнім Твоїм Отцем, і сподоби нас на землі, як на небесах, жити, вищого шукати і тільки про нього думати, і бажати Твого славного й страшного приходу, його ж образ ангелами провістив Ти, бачити Твоє на небеса сходження блаженним апостолом, які на хмарах повинні будуть піднятися у час зустрічі з Тобою, що йде судити всесвіт у правді, та з ними і ми гідно радіймо, Твоєї розради удостоєні, благоволінням і чоловіколюбством Безначального Отця, з Ним же Благословенний Ти і Прославлений, і зі Святим, і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

21. На святу П’ятидесятницю

Здійснив для нашого спасіння воскресіння Своє після страждання, і сходження на Небеса, нахиливши їх і зійшовши для втілення від Діви заради нас, Христос, і заснував на землі Свій благовіст, зішестям Утішителя, Духа Твого, на земних Твоїх учнів, також постійним і пресвятим в них перебуванням, а через них – і з нами, які повірили через них в Тебе – підтверджує незмінне пришестя і перебування в Церкві різними Його даруваннями! Не відбирай від нас, нечистих через гріх, Його благодать, але знищ всяку притаманну нам плотську думку, що заважає Його перебуванню в нас; віджени від нас всяке лукаве знання, порожнє слово і діло, що заподіє біль Йому; знищ всяку скверну пристрасть, яка прагне погасити Його сяйво, що просвіщає нас і зробити наші душі темними; не позбав Його світла, зроби нас чистим вмістилищем Його слави, на зразок Твоєї світлиці; та невпинно вкладай в нас пам’ять про голос Безначального Твого Отця, що оголошує Тебе улюбленим Сином; щоб, думаючи про заповіді Твої, ми сяяли, разом з удостоєними невимовного Твого Царства, бачачи в Тобі безначального Твого Отця, з Ним же благословенний Ти, з Пресвятим, і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

22. У день Успіня Пресвятої Богородиці

Боже, Боже наш, що представив через смерть до життя нетлінну Свою Матір, і понад слів зробив Її, поховану, вище могильного тління, і так звідусіль привів до Її поховання апостолів! За молитвами Богородиці Ти всіх нас, що святкують Успіня Її, звільни від усякої мертвої думки і діла, і визволи від усякої душевного зіпсуття, спаси від смертного сумніву, і збережи від зневір’я чи поганства аж до гробу; для держави нашої зупини всякі підступи і насильство, умертви всяку зухвалість іноплемінників і принизь похвальбу всіх єретиків. А нас, що взиваємо до Тебе, збережи в цьому святому служінні різноманітним відпущенням гріхів і каяттям, і зміцни, щоб ходити у всіх Твоїх заповідях; сподоби всіх нас вічного Твого життя. Бо Ти бажаєш усім людям спасіння і Тобі належить слава, з Безначальним Твоїм і Вседержителем Отцем, і Пресвятим, і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

23. Інша молитва на день Успіня Пресвятої Богородиці

Величаємо Тебе, Пречиста, оспівувана всіма Владичице Богородиця. Бо страшне і незрозуміле здійснене заради мене таїнство. Ти – Богоблаженна, Пресвята і гідне Бога вмістилище, всесвітня радість, готова помічниця всім потребуючим. Світло даного нам святкування, Непорочна, чудне ж Успіня Твоє, Пречиста, славне і на небо сходження Твоє, спочин вище всіх людей, разом патріархів і пророків. Бо говорить писання: Єнох, догодивши Богу, упокоївся, Мойсея ж поховання ніхто з людей не пізнав, Ілля в колісниці вогненній на небо узятий. Бо Ти і Матір’ю, і Небом, і Престолом, і Храмом є Бога Слова. Через це, велику маючи відвагу, моли Сина Твого і Бога нашого, з Тебе невимовно втіленого, Йому ж і священну душу Твою віддала Ти, мир даруй світові і святим Твоїм церквам, вірним же людям Твоїм перемогу над усяким ворогом даруй, і наше убозтво збагачуй і звільняй від похмурого осуду, і нахили під ярмо виправдання, звільни і нас від наших гріхів, і сподоби всіх нас небесного царства, а ми, недостойні слуги Твої, благодаті удостоєні, славу вознесімо Отцю і Сину і Святому Духові, нині і повсякчас і на віки віків.

24. У часі Літургії хрещення (недільна)

Сьогодні христолюбиві слухачі побачили Господа і Бога нашого, на жертовнику лежачого. Сьогодні бачимо Владику, роздробленого  і пропонованого нам. Сьогодні чули святий і солодкий голос, який говорив: Це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів. Це Тіло спалює терни гріхів і просвіщає душі вірних. Жінка, яка кровоточила, торкнувшись цього Тіла, була врятована. Це Тіло донька хананеянина побачила і одужала. Велика грішниця, до цього Тіла доторкнувшись, від усієї душі покаяння просила, від гріхів звільнилася і удостоїлася Царства Небесного. До цього Тіла апостол Фома доторкнувся і закричав гучним голосом: Господь мій і Бог мій. І знову Сам Він говорить: Пийте з неї всі, це є Кров Моя, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів. П’ємо Кров небесну і земну. П’ємо Кров, з ребра Його святого пролиту. П’ємо Кров, і спасіння маємо. П’ємо кров, нею і звільняємося. Бачите, браття, яке Тіло їмо. Бачите, браття, яку Кров п’ємо. Отримаємо всі, браття, віру щиру, любов правдиву, і Царство Небесне успадковуємо, і будуть посоромлені перед страшним Суддею всі ті, хто вчить з пристрастю і злістю. Бо Йому належить слава, честь і поклоніння, Отцю і Сину і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

25. У дні пам’яті святих

Яку хвалу або яку пісню, або яку подяку, або нагороду даймо Єдиному Чоловіколюбцю Богу нашому, бо навіть нам, осудженим до смерті і в гріхах потопаючим, Він дарував свободу, і дав нам безсмертної і небесної їжі – святого Тіла і Крові Христа Свого; тому молимо Тебе: щоб це не було нам в осуд, також слуг Твоїх, священиків, збережи з нами в честі і добрім житті, також стережи до останнього подиху стоячих тут людей Твоїх і зроби їх учасниками Твоєї таємничої трапези; буде це нам на освячення душі й тіла, у дотримання заповідей Твоїх, щоб ми удостоїлися досягти і Небесного Твого Царства зі всіма, що догодили Тобі від віку, по молитвам і благанням Святої, Пречистої, Славної, Благословенної Владичиці нашої Богородиці і Діви Марії, і святого (ім’я), його ж пам’ять сьогодні здійснюємо, і всіх Твоїх святих , нині і повсякчас і на віки віків.

26. У дні пам’яті святих мучеників.

Господи Святий, що в святих спочиваєш. Ти дарував святим мученикам добре подвиг свій звершити, благочестя виявити і сповідання віри виконати, згадай нас благословенням Твоїм, відвідай нас спасінням Своїм, сподоби нас, Владико, поминати святих мучеників Твоїх у всі часи і стати причасниками їх страждань. Та майбутньому їх спадкоємцями, отримаємо і належну їм благодать. Молитвами Твоєї Матері і всіх святих, отримаємо спасіння душ наших, бо Тобі належить всяка слава навіки.

27. У дні пам’яті мучениць.

Господи Боже, надія і радість усіх, хто від віку добре догодив Тобі, сподоби нас духовно оспівувати святих Твоїх, любити тих, хто полюбив Тебе. І зробитися подібними до них у благочесті подвигу. Святий Боже наш, даруй нам їх терпіння, щоб життя закінчити і віру зберегти. Сподоби нас хвалити Тебе достойно, і в цьому благодаті й освячення причаститися, бо Ти є багатої милості податель і Тобі славу відаємо, Отцю і Сину і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

28. У дні пам’яті преподобних і святителів.

Владико Христе, Боже наш, Бога Отця Слово, і Син, і Агнець, Єдиний Святий, і Безгрішний, для великої мирної благодаті, побажавши нам дарувати святителів та святих. Ти різними чинами прикрасив Святу Твою Церкву, яку Ти врятував Своєю кров’ю, дарував нам святкувати пам’ять преподобних і святителів поминати, святих пастирів і вчителів наших, виконавши слова правди Твоєї і благе вчення нам подавши. Ти їх спрямував до бажаної обителі Твоєї, і прославив гідно, як і вони Тебе прославили. Сподоби і нас, їхніми молитвами і благаннями, дітей вічного світла і вчителів, благочестиво і непорочно жити, адже разом з ними звертаємося до Тебе, Благого і Чоловіколюбного. Бо Ти є податель вічної благодаті, і Тобі належить слава, честь і поклоніння, нині і повсякчас, і на віки віків.

29. Молитва у пам’ять святих пророків.

Владико, Господи Боже наш. Ти діянням Пресвятого Твого Духа святих пророків просвітив, бачення небесні їм показав і ці передбачення виконав приходом Своїм. Прийми й нашу молитву як пахощі приємні, очисти нас від усякої скверни і пристрастей гріха. Храм Собі сотвори, вкоренивши святість в серця наші бажанням солодощів Твоїх. Та слідуючи за Тобою, сприймати Твого розумного світу запах. І Тебе почнемо прославляти, славлячи з Безначальним Твоїм Отцем, і з Пресвятим, і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

30. Молитва у пам’ять святих апостолів.

Христе Боже наш! Ти дарував нам Своїх святих учнів і апостолів, опікунів та молитовників. Вибравши їх з рибалок і безкнижних, і митарів, для великої і благої справи зробив їх промовцями і мудрецями. Через них істинну віру людям передав. Ти удостоїв нас, їхніми молитвами бути захищеними і святкувати пам’ять невимовної їх слави, бути споглядачами Тебе і будучи освяченими сяйвом Твого Благовістя, від слова, діла і думки злої відвертатися. І єдиним багатством збагачуватися – Твоїми Божими щедрими дарами, яких Ти удостоїв нас, бо Ти Милостивий, Щедрий і Чоловіколюбний, і Тобі славу віддаємо, з Безначальним Твоїм Отцем, і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

31. Молитви у дні свята Предтечі і Пророка Іоана.

Ангела у плоті і найбільш великого з народжених жінками, Іоана, перед приходом Єдинородного Твого Сина, Богородицею несказанно народженого, Ти, Владико, послав на землю оголошувати прихід Його з небес, Який зійшов у пекло заради визволення померлих і спасіння нам дарував, удостоївши цього останнього Пророка і Хрестителя засвідчити все вінцем мучеництва. Світлом життя його освяти нас, сяйвом проповіді його направ на шлях виконання Твоїх заповідей, і всіх нас в Царство Небесне введи щедрістю Христа Твого, з Яким благословен Ти і прославлений, з Пресвятим, і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

32. На літургії св. Іоана Златоуста, понеділок.

Владико Господи Ісусе Христе Спасителю наш, що удостоїв нас бути учасниками слави Твоєї життєдайним причасттям святих Твоїх Таїн, бо, як образ смерті Твоєї і воскресіння, це здійснювати заповів нам, збережи нас у святині Твоїй, які пам’ятають Твою благодать і живуть з Тобою померлим і воскреслим за нас. Співслужи з нами, і нам, послужившим Божественним Твоїм Тайнам, ступінь благодаті даруй і велику відвагу перед Страшним Престолом Твоїм. Бо Ти є істинний Бог і Живий, і Вічний, і Тобі славу віддаємо, з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

33. Ще одна молитва на літургії св. Іоана Златоуста, вівторок

Боже Превищий, Пречистий і Всевидящий, і Вічний, і Предобрий – Син Співбезначальний, Отець, і Святий Дух, нероздільний від Отця і Сина! У Дусі всемогутньому і співвічному ми приносимо подяку, яку Ти подав нам, смиренним і грішним, і підніс, і удостоїв усиновлення, і зробив нас причасниками Безсмертної і Непорочної Їжі. Тому закликаємо Тебе і молимо: зберігай слуг Твоїх, зміцни державу нашу, даючи воїнству нашому сміливість і перемогу, як Ти дав Ісусу Навину. Ти служив цю святу літургію з нами і Божественним Твоїм Тайнам послужившим, подай добре місце і велику відвагу на страшному суді Христа Твого; збережи людей Твоїх, що стоять тут, у мирі та однодумності, утвердив віру православну, приборкай язичників, визволи від полону православних християн – братів наших, відвідай немічних, будь керманичем для тих, що знаходяться в небезпеці на морі, і зроби світ мирним. Бо Ти є Податель благого і Спаситель душ наших, і Тобі славу віддаємо, Отцю і Сину і Святому Духу, нині і повсякчас і на віки віків.

34. Ще одна молитва на літургії св. Іоана Златоуста, середа.

Боже Всевидющий і знаючий таємниці серця! Ми, зробившись учасниками Твоєї Божественної слави через причастя пречистих і життєдайних Твоїх Таїн, закликаємо Тебе: не відвернися від роду нашого, не відкинь, не покинь, але подай нам достаток у всьому – зціляючи в хворобах, позбавляючи від спокус, втішаючи в скорбутах, допомагаючи в чесноті і терпінні, багато постачаючи талантами, подаючи в справжньому житті корисне у всьому, і співслужителям моїм, дияконам, і всім твоїм людям; і удостой нас досягти також безсмертного Твого життя і Небесного Царства. Бо Ти є подавець всього благого і Спаситель душ наших, і Тобі славу віддаємо, Отцю і Сину і Святому Духу, нині і повсякчас і на віки віків.

35. Ще одна молитва на літургії св. Іоана Златоуста, четвер.

Тобі, Владико, Творцю всього, приносимо старанне моління: збережи повноту Твоєї Церкви, спаси рукою Твоєю всесвіт; прийми охоче молитви наші і нахилися швидко до нужденних людей; відверни напад заплямованих вбивством іноплемінників й зруйнуй ради всіх ворогів-гнобителів; розпороши порчу лукавого і подай багатий мир; гідність священства прослав, будь прихильний до старання дияконів, іподияконів і співців, сподоби подяки старання читців; увінчай перемогами правителів, утверди надію дівоцтва, підтримай скорботу вдів у терпінні, і врозуми поважних одношлюбністю, та нас всіх, що поклали надію в вірі на Тебе, удостой бути жителями Небесного Царства, щоб, живучи в Ньому й увінчані нетлінням, ми віддавали славу Тобі, Отцю і Сину і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

36 Ще одна молитва на літургії св. Іоана Златоуста, п’ятниця.

Господи Боже наш, що прийняв жертву хвали і служіння угодне! Ти Син і Агнець Божий, що береш гріхи світу, Агнець Непорочний, Який не прийняв на Себе ярмо гріха, і заколений, роздробляємий і неподільний, що вживається і не скінчається, але освячує тих, хто вживає Тебе. Ти зробив нас причасниками невимовних і небесних Тайн в спогад добровільного страждання і животворящого триденного воскресіння! Ти, Владико, збережи також слуг Твоїх, правителів наших, і зроби, щоб вони дбали про Твою правду у всяку годину і час; визволи полонених; будь правителем для плаваючих по небезпечному морю і прийди на допомогу до всіх, хто проситиме Твоєї допомоги. Бо Ти є Податель благого, і Тобі славу віддаємо, Отцю і Сину і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

37. Ще одна молитва, святого Василя, на літургії св. Іоана Златоуста в суботу.

Святий Боже, що поставив під Собою страшних Херувимів і зробив, щоб перед Тобою стояв чин Серафімів, святих і непорочних і найвидатніших, окрилених, полум’яних, і що прославляється страшною могутністю святих архангелів! Ти, найвищий Владика, прийми і нашу, грішників, молитву з подякою, і збережи повноту Твоєї Церкви; священиків Твоїх одягни в правду, і подай благу винагороду слугам Твоїм дияконам, і сподоби їх також шанованого Твого священства; воїнству нашому даруй перемоги, і благослови стоячих тут людей Твоїх духовним благословенням. Бо всяке добре даяння і всякий дар досконалий, поданий з вишині від Тебе, Отця світла, і Тобі славу віддаємо, з Єдинородним Твоїм Сином, і Пресвятим, і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.

38. Заупокійна молитва

Владико, Господи Вседержителю, не залиш слуг Своїх і не відкинь тих, хто молиться Тобі. Спокій подай слугам Твоїм, що відішли від нас на лоно Авраама, Ісака та Якова. Упокій їх, Господи, в місці доброму і світлому, у дворах райських. Не згадуй гріхів людських як Творець, і тих, що оспівують Тебе, невимовної їжі удостой. Ти живих з радістю збираєш, бажаючи нас від гріхів звільнити, подаєш на споживання нам чесне тіло Твоє і чесну кров Твою. Роблячи нас причасниками Твоїх святих, бо Ти Єдиний живими і мертвими володієш у всі віки і Тобі славу віддаємо, Отцю і Сину і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.