Дорогі брати та сестри!
Сьогодні ми вступаємо у Страсний Тиждень, який скінчиться великою радістю Воскресіння. Смуток темряви, яка від сьогодні насувається, змініться для Православних Християн Великоднім Святом, перемогою життя над смертю…
Але для нас, патріотів України, тих, хто жертвував собою на Майдані або не ховався за «жіночу спідницю» у часі російської агресії, «хмари закрили сонце» та «надійшла велика ніч»…. Однак ми перемогли цю ніч раніше, переможемо її й сьогодні. Бо Господь зробив так, що світанок неминучий навіть у часі довгої ночі…. Тому наша справа вистояти, не впадати у відчай, вірити у Христову Правду, яку неможливо перемоги.
Не будемо осуджувати близьких та рідних, бо немає досконалих…. Навіть Святий Апостол Петро тричі зрікся Христа, але через покаяння повернувся у склад учнів та апостолів. А ті, хто сьогодні впав у зневіру, хто не відчуває сил для боротьби, хто впав духом і кого сили покинули… нехай згадають святого апостола Петра, згадають розгублених апостолів після Його Хресної Смерті… а потім згадають Воскресіння та Перемогу!
Саме тому, по глибокому Божому задуму, другий тур президентських виборів прийшовся на Квітню Неділю – Вхід Господній у Єрусалим. Це показує нам весну 2014 р., коли усі вітали президента «пальмовими гілками», а потім, сьогодні, у Страсну П’ятницю, як Христа віддали на розп’яття, бо не дав він відразу і всім те, що нам бажалося. Але президент не Христос, він така ж грішна людина, як і кожний з нас…. Він має права на помилку, і, разом з тим, на її виправлення. Кожний зробив свій вибір… Однак, у нас є і дещо інше – наша Батьківщина. Саме відданість та любов до неї, готовність покласти за її своє життя, бо «Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх» (Ін. 15:13). Тому ми не можемо допустити, щоб Україна втратила найбільший дар Господа – свободу воли, право бути вільною, а українці – бути господарями на Богом даної нам землі!
Ми вступаємо у Страсний Тиждень…. нас очікує зрада Спасителя, відречення його друзів, жах смерті на Христі Сина Божого, коди навіть «настала темрява по всій землі… завіса храму роздерлася надвоє, зверху донизу; і земля потряслась; і каміння порозпадалось» (Мт. 27:45, 51-52). І багатьом здалося, що настала вічна ніч… однак надійшов Світлий Світанок та радість Воскресіння… Сьогодні ми у той жахливої ночі смерті, натовп повстав на святе – на Україну, і як у часі осудження Христа кричить «дай нам Вараву, а його вбий!». Цей натовп у цю хвилину переміг… Але сталося Воскресіння, сталася весна та відродження всього живого… сталася спасіння й смерть була переможена!
Отже, будемо вірними…. Будемо вірити та очікувати неминучого Воскресіння. Підтримаємо зневірених, перев’яжемо поранених… будемо змагатися за Правду Христову та Україну, з готовністю покласти життя. У часі Страстей, навіть коли станемо перед найважчим випробуванням, будемо пам’ятувати, що буде час Переможного Воскресіння! Воскрес Господь – Воскресне Україна!
прот. Сергій Горбик