Слуго лукавий і лінивий ти бачив

В сьогоднішній день свята Церква представляє нашій побожній увазі притчу. Один чоловік виїжджав з дому в дорогу і призвавши своїх слуг передав їм свої достатки. Одному дав п’ять талантів, другому два, третьому один. Кожному по їх силі тай поїхав. Той що взяв п’ять талантів почав працювати тай придбав другі п’ять талантів. Той що взяв два придбав інших два, а той що взяв один закопав його в землю. По якомусь часі повернув той господар з дороги і позвавши слуг до себе почав з ними рахунок. І приступив до господаря той, що взяв п’ять талантів і приніс йому других п’ять талантів. Похвалив його господар і сказав: добре добрий і вірний слуго. Потім приступив слуга другий і приніс других два таланти, працюючи я придбав інших два. На кінець приступив до господаря і третій, що одержав лиш один талант і сказав Господарю: я знав що ти жорстокий чоловік, що жнеш де не сіяв і збираєш де не розсипав і побоявся твого гніву, пішов і закопав твій талант в землю. Ось віддаю тобі його назад. Тоді сказав до нього господар: Лукавий і лінивий слуго ти знав, що я жну там де не сіяв і збираю що не розсипав, тож треба було тобі віддати мій талант міняльникам і я повернувшись, взяв би своє з прибутком.

Цей господар це Господь Бог, а слуги це люди. Таланти це різі ласки і дари, які дає Бог людям, щоб вони виконуючи різні обов’язки заслуговували собі вічне спасіння, нагороду в небі. Такі дари це зір, слух, розум, воля, пам’ять, здоров’я та інші різні дарування. Це все те чим володіє людина. Всі ті дари Бог дає нам, щоб ми ними володіли і при їх допомозі заробляли собі ві­чне життя. Хто використовує ті дари на славу Бужу і на добро своєї душі той подібний до перших двох слуг і унаслідує колись радість небесну. Хто надуживає тих дарів на зло, на гріх на неславу Божу той буде осудже­ний подібно, як той слуга що одержав один талант.

Всім нам Господь Бог дав дари і таланти. Христос під­носячись на небо заповів апостолам: навчіть всі народи Євангельської правди. Мт.28,19-20. Так дав нам таланти і послав працювати. І колись покличе нас до рахунку, і ми мусимо дати рахунок від дарів, які ми одержали і як ми їх вживали. Горе тому, хто не буде мати чим оправ­датися. Цей навіки буде відкинений в тьму пекельну… Амін.

+Данило,

митрополит Чернівецький і Буковинський