Пам’ять 27 жовтня / 9 листопада
Преподобний Нестор Некнижний здійснював свій чернечий подвиг у XIV сторіччі. У стародавньому патерику сказано: «не книжник, не той, що написав літопис Київської Русі, а інший; цей був невчений і роду простого. Залишивши світ і клопоти мирські, так гаряче служив Господу, що, слухаючи благочестиві повчання, ніколи не дрімав, а коли молився – не думав ні про що інше, тільки про Бога і про те, що промовляв; день від дня намагаючись бути кращим, він бачив при молитвах ангелів і Самого Христа, і дізнався день смерті своєї ». Життя і чернечий подвиг преподобного Нестора показує, що в Царстві Божому однаково увінчані славою самі різні люди, і похвала одному за книжність легко з’єднується з похвалою іншому за некнижність, бо прославляються не якості людей, а люди, які здійснили в Богу всі таланти свого серця.
Тропар Нестора Некнижного, Києво-Печерського, у Дальніх печерах спочиваючого, глас 2
Чистий і правильний був серцем, / і святий ти, преподобний Нестор, душею, / простою людиною був, / і, не вміючи сам книг читати, / через це читаючих старанно слухав ти / і, мудрості почутої в собі дотримуючись, поспішав виправити себе, / тому, розумно здійснивши все, знайшов ти Царство Небесне.
Кондак Нестора Некнижного, Києво-Печерського, у Дальніх печерах спочиваючого, глас 2
Правдивим і чистим душею і серцем був ти, / Нестор преподобний, спокуси і суєту світу цього покинув, / в печери монастиря Київського віддалився. / Хоч не вмів читати книжок ти, / але Слово Боже не книжної мудрості навчило тебе, але вищої. / Через це славно подвиг чернечий здійснивши, / удостоївся Царства Небесного.