«Ось жених гряде опівночі, і блажен раб, якого застане він не сплячим, а не достойний, якого знайде недбалим..», – зі співу цього тропаря Церква Христова розпочинає богослужіння першого дня останнього тижня перед Великоднем.
Сьогодні в Православній Церкві розпочинається особливий тиждень. Він називається згідно богослужбової традиції Страсним або Великим. Перша назва цієї седмиці пов’язана з тим, що ми згадуємо події останніх днів земного життя Спасителя, стражданнями та смертю Господа Ісуса Христа. А «Великим» – тиждень названий, тому що у цей період Господь звершив «велику» справу нашого спасіння віддавши за нас свого Єдинородного Сина. У перший день Страсного тижня Свята Церква своїми співами закликає зустріти «початки страстей Господніх» і піти за Господом на шляху до Єрусалиму.
Про майбутні страждання Спасителя багато пророкувалося у Старому Завіті. І ці пророчі образи нагадує нам у Великий понеділок під час богослужінь Свята Православна Церква. «Йосиф, – йдеться в Синаксарі, – є прообраз Христа, бо й Христос стає предметом заздрості для своїх одноплемінників-юдеїв, продається учнем за тридцять срібняків, покладається в похмурому і тісному рові-гробі і повставши з нього, запановує над Єгиптом, тобто над всяким гріхом, і повністю перемагає його, володарює над усім світом, чоловіколюбне викупляє нас даруванням таємничої пшениці і живить небесним хлібом – Своєю Живоносною Плоттю».
З подій Євангельських в цей день згадується висушення безплідної смоківниці (Мф. 21: 18 – 43). Це євангельське читання має глибоке прообразне значення. Смоківниця зображує іудейський народ, у якому Ісус Христос не знайшов істинного плоду, а тільки лицемірну тінь закону, яку викрив і прокляв. Проте, не лише про це сказано в запропонованому Євангелії, але і про нас сьогоднішніх християн. Ця смоковниця зображує також і всяку душу, що не приносить плоду покаяння, чому Свята Церква і взиває до нас: «Висохшої смоківниці за неплідність, заборони (прокляття) убоявшись, браття, плоди, гідні покаяння, принесемо Христу, що подає нам велику милість».
Інший уривок з євангельського читанні, який пропонується нашій увазі на літургії нагадує долю боговідступного іудейського народу і розповідає про події кінця світу (Мф. 24: 3 – 35.).
Зображенням великих і різноманітних бід і ознак руйнування Єрусалиму й кінця віку віруючі спонукаються до великодушності, неупередженості, терпіння, молитві і бдіння духовного, і втішаються обітницею Спасителя про поширення Євангелія у всьому світі та припинення бід «заради обраних» (Мт. 24: 14 -22).
Тому, дорогі браття і сестри розпочинаючи цей останній тиждень перед Великоднем, нам варто підготувати себе духовно для зустрічі Спасителя. Нам потрібно налаштувати себе на молитовний подвиг, щоб Господь наш Ісус Христос не застав нас недбалими, а щоб були ми серед блаженних. Ми повинні підготувати наш духовний одяг для входу у світлий чертог Господній. Саме тому, нам варто прислухатись до настанов які подає нам Свята Православна Церква і бути пильними, адже як говорить Священне Писання: «Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде» (Мт. 25: 13). Саме тому, ми повинні жити так, щоб зустріч із Спасителем стала для нас спасінням і вічним життям у Царстві Небесному. Отже, прислухаймося до слів тропаря першого дня Страстого тижня і прокиньмось від сну, духовного, щоб добрими справами спасти наші душі.
ієрей Іоан Сопронюк, кандидат богословських наук, клірик Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Житомира