У роки благочестивого імператора Тиверія (576 рік) в Константинополі жила Марія Синклитикія, страждала від невиліковної хвороби. Вона попросила священиків, що зберігали Манділіон, нерукотворний образ Христа, принести його в її будинок і залишити там на сорок днів, щоб Марія змогла дивовижним чином зцілитися. Священики принесли Манділіон в будинок Марії, і вона вклонилася йому. Потім вона накрила святиню полотном матерії такого ж розміру, поклала в футляр і віднесла в сімейну каплицю. Вона запалила перед цим футляром лампаду, яка горіла протягом усіх сорока днів, що Манділіон перебував у її оселі.
Після закінченні сорока днів болі Марії, замість того, щоб пройти, посилилися, ставши нестерпними. Тоді вона попросила одну зі своїх служниць принести їй футляр зі святинею, щоб вона змогла поклонитися їй і знайти полегшення у своїх стражданнях. Але коли служниця увійшла до каплиці, вона побачила, як з футляра піднімаються язики полум’я до стелі каплиці і спускаються вниз, не обпалюючи при цьому ніяких предметів і сосудів, що знаходяться там. Від страху і подиву служниця впала. Тим часом з дому прийшли інші служниці і, побачивши її лежачою на підлозі, сповістили про це господиню будинку Марію. З великими труднощами вона піднялася з ліжка і пішла до каплиці і побачила полум’я. Негайно, вона послала за священиками з храму. Разом з ними прийшло безліч людей. Священики звершили молитву, а присутні люди голосно кричали «Господи помилуй! Господи помилуй!»
Після закінчення молитви полум’я поступово згасло. Ієреї відкрили футляр, щоб переконатися, чи не постраждав нерукотворний образ. Ікона залишилася цілою і неушкодженою, але на покриваючій її матерії, яку патриція Марія поклала на ікону, відбилась копія Манділіону. І коли тіло Марії накрили цим тканинним зображенням, її болі негайно зупинилися, господиня зцілилася і стала абсолютно здоровою.
Перед смертю Марія передала святу копію Манділіона архієпископу Мелітинському (Вірменії) Дометіану, який відвідав Константинополь разом з Мелітинським правителям. За бажанням Марії ця свята копія нерукотворної ікони була покладена в жіночому монастирі Вознесіння Господнього в Мелітині.
Коли за імператора Іраклія (615 рік) перси стали грабувати імперські території, ченці з Мелітини втекли в Константинополь, забравши з собою і копію святого нерукотворного образу.
Євфимій, єпископ Ахелооській
Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»