Президентські вибори в США 2024 року не тільки визначать хід важливих внутрішніх питань, таких як імміграція та економіка, але також вплинуть на стабільність Вселенського Патріархату Грецької Православної Церкви в Константинополі та постійну загрозу з боку Російської Православної Церкви.
У 2018 році Константинопольський патріархат (духовний центр усіх християнських православних церков) надав автокефалію Православній церкві України. Російська православна церква розцінила це як порушення своєї юрисдикції і розірвала стосунки зі Вселенським Константинопольським Патріархатом. Це був останній у серії агресивних дій РПЦ щодо Константинополя, що постійно посилюється. Патріарх Кирило використав визнання автокефалії як плацдарм для посилення своєї влади над багатьма іншими Православними Церквами (закликав їх не визнавати нову незалежну Православну Церкву в Україні). Він також загострив публічну критику Вселенського Патріарха Варфоломія.
Ні для кого не секрет, що кінцева мета Патріарха Кирила – підірвати глобальне значення Вселенського Патріархату та просувати Російську Православну Церкву як автентичну альтернативу. Це становить серйозну загрозу для всіх Православних Церков. Патріарх Кирило є самопроголошеним продовженням російської держави та Володимира Путіна. Він з гордістю заявив, що російська церква і військо є «як союз чоловіка і жінки». Він також назвав Путіна «даром Божим».
У свою чергу, Володимир Путін використовує свій вплив на Кирила та Російську церкву, щоб підтримати експансіоністську політику Кремля, включаючи анексію Криму, вторгнення в Україну та адміністративне вторгнення в Африку, де Російська церква примусово захопила понад 200 церков, що належать до Олександрійський патріархату та приєднала їх до РПЦ. Партнерство між Путіним і Кирилом призвело до схвалення РПЦ дій і політики уряду, фактично переплітаючи релігійну владу з політичною. Це означає, що підтримка Кирила є підтримкою Путіна, і навпаки.
Нестримне прагнення Путіна до експансіонізму сприяє щоразу, коли Російська Православна Церква підриває авторитет Вселенського Патріархату. І цілком можливо, що за сприятливих обставин вони можуть спробувати розпустити Вселенський Патріархат у Туреччині, спробувати просувати на Вселенський престол російського церковника, лояльного до Кирила/Путіна, або просто просувати Московський Патріархат як головного лідера православного світу. Цього можна досягти, лише якщо альянс Кремля та РПЦ зможе тиснути на ключових світових лідерів, щоб вони погодилися на таку зміну.
Вихід Дональда Трампа (на політичну арену – ред).
У 1987 році Кремль поклав око на Дональда Трампа. Вони запросили його до Москви, щоб вивчити можливості для бізнесу. Тому не дивно, що через два місяці Трамп витратив 100 000 доларів на рекламу на всю сторінку в New York Times, закликаючи Сполучені Штати «перестати платити за захист країн, які можуть дозволити собі захистити себе». Це був генезис нападу Трампа на союзників США та НАТО. Після цього Трамп часто відвідував Москву.
Трамп втратив майже 1 мільярд доларів у своїх казино в Атлантик-Сіті в середині 90-х років і мав труднощі з отриманням кредиту. На початку 2000-х він звернувся до олігархів і бандитів з Росії, щоб виручити його – вони купили сотні кондомініумів Трампа в Нью-Йорку, Флориді та інших місцях, фактично відмиваючи мільйони доларів. Один із прикладів стався у 2008 році, коли російський мільярдер Дмитро Риболовлєв придбав маєток Палм-Біч у Дональда Трампа за 95 мільйонів доларів. Це сталося через 4 роки після того, як Трамп придбав нерухомість (відому як Maison de L’Amitié) за 41 мільйон доларів. Цікаво, що Риболовлєв так і не переїхав (у свій маєток – ред.). Трамп з гордістю заявив, що «росіяни складають досить непропорційну частку багатьох наших активів».
Два тижні тому Трамп похвалився своїми «дуже хорошими стосунками» з Володимиром Путіним. Крім того, він зазначив, що якщо Україна відмовиться від частини своєї території замість того, щоб протистояти вторгненню Росії, багато життів можна буде врятувати. Він пообіцяв виробити «чесну угоду» з росіянами щодо України. Автокефальна церква в Україні може бути включена до цієї «чесної угоди».
Російська православна церква є однією з головних озброєнь, які Путін використовуватиме для здійснення свого небезпечного плану експансіонізму. Не дивно, що уряд Путіна збудував понад 20.000 церков з моменту приходу до влади. На відміну від вторгнення в Україну, яке залучало військову силу, Російська православна церква вторгнеться в інші країни через використання націоналістичної форми церковної доктрини. Це не викличе такого ж міжнародного критики, як військова сила. Ефективність цього підходу буде посилена, якщо Путін зможе переконати свого друга Дональда Трампа схвально говорити про Російську Православну Церкву (і, можливо, навіть попросити Трампа запропонувати, щоб Вселенський престол був у Москві) як частину якогось загального мирного плану стосовно України.
Якщо поважати історичну традицію Православної Церкви і вірити в право Вселенського Патріархату продовжувати виконувати свою роль «першого серед рівних», то Дональд Трамп становить потенційну загрозу для Вселенського Патріархату.
Простіше кажучи, голосування за Дональда Трампа – це голосування проти Вселенського патріархату. При оцінці багатьох змінних, які ми, як виборці, повинні враховувати (економіка, імміграція, аборти), продовження існування Вселенського Патріархату має бути на вершині цих змінних або близько до них.
Джон Завіцанос (John Zavitsanos), Керуючий партнер AZA Law firm (Х’юстон, Техас)
Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»