«По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх» (прокимен Неділі святої П’ятидесятниці) – такими словами Свята Православна Церква у своїх піснеспівах говорить нам про поширення Євангелія Правди апостолами, учнями Христовими та їх послідовниками. Це поширення стало можливим завдяки тому, що апостоли прийнявши Духа Святого відкрито почали без жодного страху проповідувати Христа воскреслого. Цю проповідь перейняли їхні послідовники, які так само без жодного страху перед мучителями сповідували Христа. Ми знаємо багато випадків з житія святих, коли навіть будучи жорстоко мученими, вони не припиняли своєї проповіді, чим навертали все більше людей, які бачили їхні муки та чули слова їхньої проповіді, до віри істинної. І вже за короткий час кількість послідовників Христа, які почали іменувати себе християнами, зросла до величезної кількості по всьому світові утворюючи Церкву Христову, яку заснував Сам Господь. Тому не дивно, що сьогодні дуже часто свято П’ятидесятниці, день зіслання Святого Духа, називають днем народження Церкви.
Коли Дух Святий зійшов на апостолів вони вкотре переконалися у всіх словах та обітницях Господніх. Вони бачили Христа розіпятого і воскреслого, як він це провіщав, вони бачили як Він возносився на небеса і сьогодні, прийнявши Духа Святого, згідно обітниці, вони були вже повністю утверджені у своїй вірі.
Ми можемо собі лише уявити, з якою невимовною радістю вийшли з “Сіонської горниці” апостоли та почали свою проповідь. Радість апостолів можна частково порівняти з радісним вигуком святого праведного Симеона Богоприїмця в Єрусалимському храмі, коли той побачив сповнення обітниці Божої, отриманої через Ангела. Його радість не була затьмареною навіть тим, що земні роки його життя скінчилися, а, навпаки – була підсилена думкою про прихід Спасителя і скоре возєднання і його самого з Богом на Небесах. Так само апостоли знали, що коли Господь сповнив усі Свої обітниці, то сповняться і Його слова про їхню мученицьку кончину заради Христа. Проте це не затьмарювало їхньої радості, а навпаки – спонукало впевнено йти на проповідь, щоб навертати людей до Істинного Бога та самим невдовзі знову возз’єднатися зі своїм улюбленим Учителем.
Як ми чуємо у сьогоднішньому апостольському читанні, деякі з людей не розуміли та, глузуючи, сприймали апостолів як п`яних, що напилися вина. (Діян.2:13) Це враження вочевидь складалося не лише тому, що учні Христові розмовляли різними мовами, але й також було викликане тим, що народ бачив саме той стан незрозумілої радості та піднесення, в якому перебували апостоли. Коли ж апостол Петро розтлумачив причину, то мужі юдейські змінили свою думку, пройнялися словами його проповіді та почали розпитувати, що їм робити, щоб спастися. (Діян.2:37)
Як бачимо, подія сходження Святого Духа на апостолів була немов довершенням великого Божого плану: як Бог Отець сотворив світ і людину, як Бог Син викупив усе людство від гріха та приніс спасіння так і Бог Дух Святий наповнив благодаттю Церкву, яка є новозавітнім ковчегом спасіння. Сьогоднішній день Свята Православна Церква також називає Днем Пресвятої Тройці, бо у події сходження Святого Духа на учнів Христових ми якраз бачимо взаємодію усіх трьох осіб Пресвятої Тройці у питанні спасіння людства. Сьогодні Церква закликає нас дякувати нашому Творцеві – Богу Отцю за Утішителя, дякувати нашому Спасителеві – Богу Сину, який умолив Отця зіслати Духа Святого, дякувати нашому Освятителеві – Богу Духу Святому, який зійшов на апостолів, а через них – на усіх вірних.
Часто в народі свято Новозавітної П’ятидесятниці називають «Зеленими святами». Ця назва не має богословського підґрунтя, але походить від звичаю прикрашати у ці дні свої домівки зеленими віттями дерев, зелений колір яких символізує життя, Подателем якого є Дух Святий. Проте окрім прикрашання своїх домівок ми насамперед повинні пам’ятати про прикрашення храмів Духа Святого, якими є кожен із нас. (1Кор.6:12) А прикрасити ці храми ми повинні насамперед благочестивим життям, виконанням заповідей Божих та добрими ділами. Святитель Іоан Златоусти настановляє, що святкування П’ятидесятниці повинно відповідати достоїнству дарованих нам благ, а, отже, здійснюється не тільки в прикрашанні осель, а у вдосконаленні своєї душі, прикрашенні її доброчесністю, бо при такому святкуванні ми удостоїмося благодаті Духа Святого та отримаємо Його плоди.
Возрадуймося ж нині, браття і сестри, у цей день радістю, яку мали апостоли та учні Христові, прославляймо Істинного Бога в Тройці Святій Єдиній і Нероздільній та будьмо добрими і вірними дітьми Церкви Православної! Амінь!
архімандрит Онуфрій (Ляда), намісник Гурбинського Свято-Воскресенського чоловічого монастиря на Повстанських могилах